Аліна Швидко
Оприлюднення річного плану закупівель ліків та вакцин – одна з головних вимог громадських активістів, які підтримують пацієнтів із різними захворюваннями. За їхніми словами, через затримку із оголошенням тендерів, люди із рідкісними хворобами ризикують залишитись без життєво важливих ліків.
Неля Брушко, мати 8-річного хлопчика, хворого на муковісцидоз, каже, що отримала життєво необхідний препарат для сина лише в січні цього року.
«У нас по муковісцидозу існує державна програма із забезпечення тільки одним препаратом «Креон», яка забезпечуються нібито на 100 відсотків Але за 8 років по державній закупівлі препарат «Креон» ми отримали в січні цього року, всього 20 упаковок. Тобто це нам на півмісяця і все», – каже жінка.
Вартість лише цих ліків складає понад 6 тисяч гривень на місяць. Препарат потрібно вживати разом з їжею декілька разів на день. Його сім’ї може не вистачити до наступного оголошення тендерів. Бо, за словами виконавчого директора благодійного фонду «Пацієнти України» Ольги Стефанишиної, тендерна процедура може тривати до шести місяців.
«Ми можемо його придбати, але це близько 6 тисяч гривень на місяць тільки на один препарат. А в нас цих препаратів шість-вісім, тому що у нас таке захворювання, де кожний орган потрібно підтримувати», – каже Неля Брушко.
Your browser doesn’t support HTML5
Міністерство охорони здоров'я, тендери та ліки
«Цей закон став результатом колапсу тендерних закупівель ліків у 2014 році»
За словами Ольги Стефанишиної, затягування із оголошенням тендерів може призвести до провалу закупівель, який був у 2014 році.
«Міністерство охорони здоров’я взагалі не розпочало проведення тендерів. Вони повинні починатись за процедурою в січні, сьогодні в нас квітень, нічого міністерством не зроблено. Вони скасували всі номенклатурні комісії, які складали списки препаратів на закупівлю ліків. Але нову комісію вони не створили», – стверджує вона.
Щоб мати змогу слідкувати за ситуацією із державними закупівлями, пацієнтські організації просять, аби до 9 квітня був опублікований графік закупівель МОЗу. Крім того, вони просять надати перелік програм, які міністерство планує передати міжнародним організаціям. Активісти посилаються на закон № 2150, який передбачає залучення таких організацій до державних закупівель
«Декілька тижнів тому Верховна Рада ухвалила закон № 2150, який дозволяє закупівлі ліків через міжнародні організації. Цей закон став результатом колапсу тендерних закупівель ліків у 2014 році, коли були дуже великі затримки в закупівлі ліків і вакцин. Ми сподівалися, що як тільки закон буде затверджено Верховною Радою, міністерство натисне на кнопочку і відправить замовлення для цих міжнародних організацій, бо їм треба багато часу, щоб закупити ліки», – каже Ольга Стефанишин.
«Тендери ми почнемо проводити вже в квітні» – Квіташвілі
Та у Міністерстві охорони здоров’я кажуть, що наразі мова йде лише про підготовчий етап до впровадження закону у життя.
«Це лише підґрунтя для того, щоб створити умови для проведення міжнародних закупівель. Експортна група МОЗу працює над тим, щоб почати переговори, використовувати державний бюджет для переведення у міжнародні організації. Там є багато технічних нюансів, які треба врахувати», – розповідає Ігор Перегінець, заступник міністра охорони здоров’я України.
Щодо тендерів, то цього року МОЗ готовий розпочати процес їх оголошення на місяць раніше, аби не повторилась минулорічна ситуація. Бо, за словами міністра Олександра Квіташвілі, 80 відсотків тих ліків, які закуповувались у грудні 2014 року, досі не завезені в Україну.
«Тендери ми почнемо проводити вже в квітні, це буде в рази раніше, ніж МОЗ робив у минулі роки, і ми будемо намагатися отримати всі пропозиції і підписати договори десь у червні-липні, щоб все було замовлено та завезено в країну раніше», – заявляє міністр.
Крім того, у МОЗі сподіваються покращити тендерну процедуру, прибравши посередників між державою і постачальниками ліків. За словами Квіташвілі, препарати для рідкісних захворювань випускаються в обмеженій кількості, яку потребують країни-замовники. Тому немає сенсу залучати до цього процесу посередників, коли можна контактувати напряму з виробниками.