«Зустрінемось на Марсі»: українець – у сотні тих, хто може колонізувати Червону планету

Полетіти заселяти Марс може українець Сергій Якимов: він пройшов суворий відбір із 200 тисяч учасників з усього світу й опинився в сотні потенційних колонізаторів Червоної планети. Першу експедицію організатори нідерландського проекту «Mars One» планують розпочати у 2027 році. Через фінансові труднощі і численну критику реалізацію проекту вже відтермінували на два роки. Утім, Сергій Якимов через це не засмучується і продовжує тренування для здійснення своєї заповітної мрії.

«Зустрінемось на Марсі»: українець – у сотні тих, хто може колонізувати Червону планету

Сергій Якимов із Житомира про невагомість у космосі знає лише в теорії, але вже випробовує її на практиці на Землі. 26-річний інженер є одним зі 100 претендентів для польоту на Марс. Каже, це – його мрія з дитинства, тож про Космос знає все.

«Невагомість, її ще називають мікрогравітацією, – це стан, коли ти рухаєшся разом із кораблем з однаковою швидкістю. Відносно одне одного ви перебуваєте у стані спокою. Якщо говорити про Марс, то можна порівняти це з невеликим потоком повітря. Можна буде стрибати втричі вище, піднімати речі втричі важчі», – розповідає він.

Позаду у Сергія вже два пройдені етапи відбору. Це – анкетування і відеоролик-презентація, а також медкомісія й онлайн-співбесіда. Попереду – робота в команді і виконання технічних завдань, як-от зібрати модуль, виробити кисень чи виростити їжу.

Житомирянин Сергій Якимов може стати марсіанином

«Спочатку потрібно було заповнити анкету, потім зняти коротке відео з відповідями на три запитання: чому я хочу полетіти на Марс, чи є у мене почуття гумору і чому я вважаю себе найкращим кандидатом. Далі потрібно було пройти медкомісію. Мені надіслали вимоги, я на місці знайшов лікаря, який мене обстежив. Потім відповідь надіслав організаторам. Другою частиною другого етапу була онлайн-співбесіда. Запитання там були дуже скурпульозні», – ділиться він пережитим.

Весь свій час Сергій тепер витрачає на підготовку. Спершу звільнився з Інституту космічних досліджень, де працював раніше, тепер вдосконалює англійську, вивчає психологію, займається спортом, ходить у гори і спілкується з колегами. Про інших потенційних «колонізаторів» Сергій воліє говорити, як про нових друзів: «Це дуже різні люди: інженери, біологи, фізики, журналісти, фітнес-тренери… Люди нормальні. Адекватні, всі переживають за цей проект».

Якщо думаєте, що будете жити на Марсі, то навряд – Адамчук

«Mars One» є приватним проектом дослідника Баса Лансдорпа з Нідерландів, який планує заснувати на Червоній планеті постійну людську колонію. Усі процеси, починаючи від польоту і закінчуючи життям на Марсі, компанія-організатор планує показувати у режимі реаліті-шоу.

Як пояснюють розробники проекту, Червону планету для заселення вони обрали тому, що у всій Сонячній системі вона є «потенційно найбільш пристосованою для життя» – звісно, після Землі. Марсіанський ґрунт містить воду, температура на планеті не висока і не надто низька – у середньому близько мінус 60 градусів за Цельсієм, – а сонячного світла туди доходить достатньо для того, щоб встановити на поверхні спеціальні панелі для переробки сонячної енергії.

На Марсі також є атмосфера: хоч вона і дуже розріджена (як на висоті близько 20 кілометрів над Землею), але може до певної міри захищати планету від шкідливого космічного і сонячного випромінювання. Окрім того, доба на Марсі триває 24 години 40 хвилин, що дозволить людині легше пристосуватися до змін. Водночас у проекту – чимало скептиків і критиків.

«Поки не буде відпрацьовано достатній захист для організму людини в умовах польоту поза межами Землі на далекі відстані, поза магнітосферою Землі, це буде нереально, – каже біолог, космонавт Надія Адамчук. – Космічна радіація – один із вирішальних факторів, адже, якщо людський організм потрапляє у потік заряджених важких часток, він перетворюється на мішок з кістками. Людина стає нежиттєздатною».

«По-друге, навіть якщо дістатися до поверхні Марсу, як адаптуватися до гравітації на цій планеті? Можна фантазувати будь що, показувати красиві модулі на поверхні Марсу, але якщо ви думаєте, що будете там жити, то навряд. Марс – це недружня планета для людини. Це гори висотою до 27 км, втричі вищі, ніж на Землі, це шалені вітри, які зносять все і ці капсули будуть не на поверхні, а під ґрунтом. Наскільки реально там вижити? В мене поки що великі сумніви», – додає вона.

Не вірить у те, що Сергій Якимов полетить на Марс, і перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк.

«Зараз ми ще технологічно не готові здійснити цей політ. Запустити туди метал – немає проблем, але для того, щоб запустити людину, екіпаж, треба вирішити дуже багато питань. Перше – це як забезпечити прольоти радіаційних поясів, також проблема приземлення, придумати систему життєзабезпечення. Такі програми потрібно, щоб здійснювались не однією країною, має бути кооперація кількох космічних країн, кожна з яких внесе свою частку і розвиток цієї програми. Треба нам берегти нашу планету Земля, а не думати, що нам треба кудись переселятися», – каже він.

Водночас своєму ймовірному наступнику Леонід Каденюк бажає витримки, адже знає яким довгим для хлопця буде очікування. Через фінансові труднощі програма «Mars One» змістила терміни польотів на два роки. Відтак перша група з 4 людей (дві жінки і двоє чоловіків) полетить на Марс у 2027 році. Сергій Якимов дуже сподівається бути одним із них.

«Зустрінемось на Марсі!», – впевнено обіцяє він.