Чи реально повернутися з в’язниці здоровим?

Несвоєчасна допомога, нехтування профілактичними заходами, що спричиняє зараження інфекціями, – серед ключових порушень права українських ув’язнених на медичну допомогу. Про це заявляють у Харківській правозахисній групі. Попри те, що існує список хвороб, які є підставою для звільнення з місць позбавлення волі, правозахисники повідомляють: засуджених зазвичай звільняють лише тоді, коли вони вже перебувають при смерті.

Чи реально повернутися з в’язниці здоровим?

Проблеми зі здоровʼям у більшості засуджених починаються з моменту потрапляння в колонію, говорить юрист Анна Литвин. Адже в місцях позбавлення волі існує проблема відмежування від здорових хворих на туберкульоз, гепатит і СНІД. Ризик зараження цими та іншими хворобами високий, оскільки всі в’язні перебувають в одному приміщенні, разом їдять, спільно користуються побутовими предметами тощо. Ще одна проблема – несвоєчасність надання медичної допомоги, зазначає Литвин.

«У Бердичівській виправній колонії №70 колонія є засуджений, що проходив лікування в онкологічній лікарні для в’язнів у Львові, йому було призначене лікування і двічі на рік необхідно було проходити курс лікування. Колонія ігнорувала призначення лікарів. Десь півроку засуджений скаржився різним комісіям, його нікуди не вивозили, після чого було прийняте рішення вивезти його в один з медичних закладів, у якому відмовилися його лікувати у зв’язку з тим, що у них немає ліцензії на операції. Людина втратила купу часу», – наголошує правозахисниця.

Існує перелік хвороб, із якими засуджених звільняють, розповідає експерт із пенітенціарного права Харківської правозахисної групи Вадим Човган. Правозахисник стверджує: переважно за цим списком людей звільняли за кілька днів до смерті, найчастіше для того, щоб не погіршувати статистику смертей у пенітенціарній сфері.

«Цей перелік нещодавно був змінений і змінений в гіршу сторону. Наведу приклад про ампутацію. Для того, щоб особу можна було звільнити з ув’язнення, потрібно, щоб була верхня ампутація двох кінцівок. Для рук це – вище ліктів і для ніг – вище колін. Виходить, що якщо у людини відсічені дві долоні і стопи, то цю людину не можна звільнити. Тобто людина без чотирьох кінцівок може залишатися в установі виконання покарань», – зауважує Човган.

У ДПтС обіцять враховувати загальний стан засудженого

Натомість у Державній пенітенціарній службі стверджують: багато ув’язнених не знають про свої захворювання і дізнаються про це лише безпосередньо після обстеження у місцях позбавлення волі. Тих, хто потрапляє до в’язниць із уже встановленим діагнозом, одразу ізолюють. Що ж до списку хвороб, відповідно до яких засуджені мають можливість достроково вийти з місць позбавлення волі, то тепер братимуться до уваги не конкретні хвороби, а загальний стан засудженого, пояснює речниця пенітенціарної служби Катерина Денисюк.

«До серпня минулого року вони звільнялися відповідно до конкретних захворювань. У серпні було розширено не перелік захворювань, а перелік систем чи органів, які супроводжуються певними проявами і підлягають розгляду в судовому порядку звільнення від відбування покарання, тобто подають документи не за конкретною хворобою, а за загальними показниками», – говорить Денисюк.

За даними пенітенціарної служби, за минулий ріквід відбування покарання за станом здоров’я звільнили 561 засудженого, при цьому 189 особам суди у задоволенні відповідного клопотання відмовили. Із цих 189 осіб померло 42. На стадії розгляду судами справ про звільнення померло 68 в’язнів.