Київ – Росія продовжує нарощувати свій військовий потенціал на території анексованого нею Криму. Військові експерти України та представники НАТО стверджують, що характер озброєння на півострові говорить про те, що держава-агресор готується не до оборони, а до подальшого наступу. На думку аналітиків, мілітаризація Криму становить загрозу безпеці не тільки України, але й усіх країн Чорноморського регіону. Експерти вважають, що Київ має переконати своїх причорноморських партнерів зміцнити свої позиції, щоб збалансувати сили і випередити подальшу військову агресію Москви.
Російська Федерація продовжує насичувати територію Криму всіма видами наявних у цієї країні озброєнь. Про це говорять не тільки українські військові чиновники та експерти, а й представники російської влади, включаючи Володимира Путіна.
19 лютого повноважний представник президента Російської Федерації в Криму Олег Белавенцев сказав, що Росія зробила півострів «неприступною фортецею». За його словами, в республіці створене велике військове угруповання, постійно нарощується міць авіації, а також поповнюється Чорноморський флот.
«Дуже добре, що останнім часом вся робота з розвитку збройних сил у нас йде комплексно. Якщо відомо, що певний вид озброєнь готується до застосування, то паралельно готується особовий склад, капоніри, інша інфраструктура», – зазначив Белавенцев.
Адмірал військово-морських сил України, екс-заступник міністра оборони України Ігор Кабаненко зазначив, що Російська Федерація нарощує на території Криму берегові війська, морську піхоту, авіаційне угруповання, склад Чорноморського флоту.
«Малі ракетні кораблі з сучасними ракетними комплексами, які планувалося направити на Каспій, переорієнтовані та йдуть на Чорноморський флот. І шість сучасних підводних човнів із сучасним озброєнням також незабаром зміцнять флот», – сказав адмірал.
Виставка зброї на площі Леніна у Сімферополі, 20 лютого 2015 року
Кабаненко вважає, що настільки масштабне і всебічне зміцнення військового угруповання в Криму свідчить про підготовку до можливого наступу.
Мілітаризація відбувається в напрямку створення наступального угруповання військІгор Кабаненко
«Не вкладаються гроші для того, щоб, наприклад, обороняти доступні десанту місця в Криму або створювати захисні угруповання військ, які припускають прикриття адміністративних центрів. Така мілітаризація відбувається в напрямку створення наступального угруповання військ», – сказав адмірал.
За словами Кабаненка, ситуація ускладнюється тим, що в Криму можуть перебувати три види військ, які можуть мати ядерну зброю: авіація, кораблі та берегові війська.
Керівництво НАТО також неодноразово говорило про те, що мілітаризація Криму являє собою велику загрозу для безпеки в Чорноморському регіоні.
«Росія розміщує там дуже просунуті сили: авіацію, військово-морські сили. Ми бачимо дуже якісні ракетні системи «земля-повітря», які покривають радіус у 40 відсотків Чорного моря, ми бачимо крилаті ракети, які покривають радіус майже всього Чорного моря», – сказав на початку березня головнокомандувач об'єднаними Збройними силами НАТО в Європі Філіп Брідлав в ефірі каналу 1+1. Головнокомандувач також зазначив, що Крим вже став плацдармом для подальшого застосування сили.
Яременко: Україні потрібно об'єднуватися з Румунією та Болгарією
На думку голови фонду «Майдан закордонних справ», екс-посла України в Туреччині Богдана Яременка, в ситуації, що склалася, основною проблемою є не тільки наявність великого російського військового угруповання в Криму, але й те, що Росія є країною, яка не має жодних моральних обмежень для того, щоб застосувати цю силу для вирішення своїх політичних і економічних завдань. Зміцнення Чорноморського флоту, як вважає експерт, загрожує не тільки державній безпеці України, а й її економіці.
«Україна як експортно- та імпортоорієнтована держава залежить від морських шляхів сполучення, від морських торговельних портів. Нарощування морського військового компоненту в Криму загрожує морським комунікаціям. Фактично, Росія своїми агресивними діями на шляхах морських комунікацій між українськими портами і Босфором може знищити українську економіку», – вважає Яременко.
На думку експерта, українське керівництво має враховувати цю небезпеку в плануванні своєї оборонної доктрини, розвитку військово-морських сил і в зовнішній політиці.
Болгарія та Румунія мають стати основою нашої чорноморської доктриниБогдан Яременко
«Україна має зробити абсолютно чіткий вибір на користь тих країн, з якими вона може розділяти спільне бачення. Звичайно, такими країнами в регіоні Чорного моря є країни ЄС і НАТО – Болгарія та Румунія, які мають стати основою нашої чорноморської доктрини», – сказав Яременко.
Експерт вважає, що офіційний Київ має встановити партнерські відносини у сфері безпеки в Чорноморському регіоні з усіма країнами, для яких Росія в ситуації, що склалася, є потенційним ворогом. До таких держав, на думку Яременка, крім уже перерахованих Болгарії та Румунії належать Грузія, Молдова й Азербайджан.
Російський Ту-95 на авіашоу в Севастополі, 21 грудня 2014 року
Однією з проблем України в цьому напрямку, на думку Яременка, є суперечливі відносини з Туреччиною. Президент Турецької Республіки Ердоган під час свого нещодавнього візиту до Києва сказав, що його країна, як член НАТО, буде використовувати всі сили для збереження безпеки у Чорному морі. Однак Богдан Яременко вважає, що Анкара, маючи найпотужніший флот серед країн Чорноморського регіону, не використовує його ресурси для того, щоб стримувати агресію Росії.
«У них потужний флот, але у них навіть немає морських баз у Чорному морі. Він базується в Мармуровому морі й біля Сирії. Туреччина – це військова міць, яку потрібно брати до уваги, але зараз Туреччина утримує весь свій морський арсенал для протистояння курдам, балансування сил із Грецією в Егейському морі. У них нема чого розгорнути в Чорному морі, тому там постійно ходять кораблі південного командування НАТО», – сказав Яременко.
Україна не реагує на загрозу?
Північноатлантичний альянс у відповідь на нарощування російського угруповання намагається посилити свою присутність у Чорному морі. Американський ракетний крейсер «Віксбург», німецьке допоміжне вантажне судно і фрегати з Канади, Туреччини, Італії та Румунії у складі Другої постійної військово-морської групи НАТО упродовж березня проводять навчання у морі, на суші та в повітрі, зокрема, відпрацьовують захист від атак з повітря і від торпедних атак субмарин.
Адмірал Ігор Кабаненко вважає ці кроки вкрай важливими, оскільки баланс сил є одним із принципів збереження безпеки і стримування країни-агресора від наступу.
А Україна, на думку Кабаненка, не робить ніяких кроків для того, щоб дати відповідь на загрозу, що походить від нарощування військового потенціалу Росії в Криму.
«Саме це, на мій погляд, має бути предметом окремих політичних і військових рішень. Минув рік, ми втратили багато бойового потенціалу в наших військово-морських силах. Жодної одиниці не додалося до військово-морських сил з корабельного складу, а це один з головних компонентів», – сказав адмірал.
За його словами, в української влади немає системної стратегії захисту від загроз із моря. Кабаненко зазначив, що також існують проблеми в системі державного оборонного замовлення, яке на цей момент фактично не передбачає потреб ВМС.
З одного боку, ми бачимо збільшення потенціалу Чорноморського флоту Російської Федерації в Криму і не тільки в Криму. А з нашого боку ми, витративши можливості, не робимо нічого для того, щоб змінити ситуаціюІгор Кабаненко
«З одного боку, ми бачимо збільшення потенціалу Чорноморського флоту Російської Федерації в Криму і не тільки в Криму. А з нашого боку, ми, витративши можливості, не робимо нічого для того, щоб змінити ситуацію», – сказав адмірал.
Генеральний штаб Міністерства оборони України всупереч звинуваченням у бездіяльності повідомляє про посилення своїх позицій в Азово-Причорноморському басейні. За словами спікера Генштабу Владислава Селезньова, це посилення ведеться за двома напрямками: наявність сил антитерористичної операції на Сході країни і контроль за морським узбережжям у південних регіонах.
«Йдеться про Одеську та Херсонську області. Йдеться про контроль за територією уздовж адміністративного кордону Криму з материковою Україною. Там проводяться певні заходи», – сказав Селезньов у коментарі для «Крим.Реалії».
Він додав, що в Держбюджеті України на 2015 рік суттєво збільшені видатки на закупівлю нових зразків озброєнь військової техніки, що також допоможе в убезпеченні південного напрямку. Також, за словами Селезньова, військове командування розраховує не тільки на внутрішні ресурси країни, а й на допомогу від західних партнерів.
Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»