Музейники просять захистити культуру від міністра Кириленка

Деякі працівники культури України різко критикують профільного міністра В’ячеслава Кириленка. Зокрема, експерти з музейної справи та охорони культурної спадщини написала відкритого листа президенту Порошенку та прем’єру Яценюку з вимогою «нормалізувати ситуацію в царині культури аж до зміни керівного складу міністерства». Сам міністр констатує – не критикують лише тих урядовців, які нічого роблять. Кожне своє кадрове рішення В’ячеслав Кириленко готовий обґрунтувати.

Музейники просять захистити культуру від міністра Кириленка

«Терміново зупинити руйнівні процеси, спровоковані діями нинішнього керівництва міністерства культури України» в президента, спікера Верховної Ради і прем’єра просять члени президії Українського комітету Міжнародної ради музеїв (ICOM) та бюро українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ІСОМОS). У відкритому листі керівництву держави стверджується, що є непрозорість рішень та ключових кадрових призначень, а також згортання ініціатив, напрацьованих попереднім міністром культури Євгеном Нищуком.

«Припинено розробку стратегії розвитку культури на 2015-2025 роки за методиками, рекомендованими консультантами з ЄС в межах співпраці з громадською платформою «Культура 2025», зупинено грантову програму «Порозуміння», що стала дуже важливою для налагодження культурних стосунків між регіонами України, загальмовано процеси приєднання України до програми Євросоюзу «Креативна Європа» (минулого року Україна отримала право брати участь у «Креативній Європі» за символічний внесок в 1 євро замість двохсот тисяч євро – ред.). Міністерство фактично самоусунулося від опіки павільйоном України на Венеціанському бієнале і делегувало цю функцію ПінчукАртЦентру – важливій, але недержавній інституції», – перераховано у листі.

Невдоволення призначенням на посаду міністра культури В’ячеслава Кириленка виникло у частини культурної спільноти вже давно. Спершу працівники цієї сфери обурилися кадровими рішеннями міністра, а потім і тим, що всі рішення відомства, мовляв, почали спускати діячам культури згори.

«Я була приголомшена, що на галузь, яка є стратегічною важливою для консолідації країни, призначили людину, яка абсолютно не користується повагою у культурного професійного середовища. Для мене це був виклик і його я кинула цьому міністру культури. Він жодного разу не зібрав культурну спільноту, а збирався з якимись своїми друзями, при чому це було таємно і про ці зустрічі ми дізнавались постфактум. А те, що він почав виробляти у галузі музейної справи, взагалі нагадує тотальний рейдерський захват. Він діє за законом «поділяй і володарюй», – стверджує експерт з питань культурної політики Оксана Мельничук.

За 100 днів своєї роботи міністром В’ячеслав Кириленко обмежився короткотерміновими і доволі популістськими заходами, такими як масові походи бійців АТО до театрів чи мобілізаційний марафон читання Шевченка, заявляє ще один критик Кириленка, член робочої групи волонтерської платформи «Культура 2025» Катерина Ботанова.

«Квиткові квоти для бійців, хтось питав тих бійців, яким чином їх стимулювали ходити на вистави і чи вони їм справді сподобались?, переспрямування всіх коштів з бюджету мистецьких заходів на підтримку агітдіяльності на сході у проекті «Зброя культури», яким чином волонтерські ініціативи можуть подаватись? Наскільки відкритим є конкурс? Які саме витрати покриватимуть бюджетні кошти? Скільки разів одна ініціатива може подаватись? За якими критеріями надаватиметься перевага одних ініціатив перед іншими?, законопроект про створення Музею Майдану, яка доля законопроекту сьогодні, коли річниця Майдану вже минула? Чому затихла хвиля критики того, що ця ініціатива була «позичена» у групи фахівців-волонтерів, які працюють над Музеєм Майдану/Музеєм свободи вже рік?», – запитує вона.

Разом з тим, звертати увагу потрібно не так на те, що Мінкульт зробив, як на те, щоб він мав би зробити, додає Катерина Ботанова. А це, на її думку, аудит реформ, розпочатих попереднім міністром та формування стратегії реформ у культурі.

В’ячеслав Кириленко про 100 днів роботи Мінкульту

Радіо Свобода звернулось до міністра культури В’ячеслава Кириленка, надавши йому можливість відповісти на закиди опонентів.

«У нас громадянське суспільство, вільна країна, кожен має право на власну точку зору. Якщо урядовець не критикується, значить нічого не робить. Я отримую порції критики, які мене тримають в тонусі. Критику я в основному отримую за кадрові рішення», – відповів він.

Кадрові рішення В’ячеслава Кириленка стосуються керівництва Національного музею історії, Музею жертв Голодомору, Національного музею народної архітектури та побуту України «Пирогово», Шевченківського заповідника у Каневі. Резонансним виявилось і звільнення директора Національного заповідника «Софія Київська» Олени Сердюк.

«В мене не було іншого вибору, як одразу забезпечити керованість міністерством, тому я пішов шляхом кардинального кадрового оновлення, яке для мене теж болюче. Разом з тим, кожне своє рішення я намагався обґрунтувати», – каже міністр.

Критику ж щодо відсутності стратегії розвитку галузі В’ячеслав Кириленко пояснює наявністю інших, не менш важливих для країни і галузі документів.

«По-перше, в мене є Коаліційна угода, активним співавтором якої, особливо в частині гуманітарно-соціальної політики, був ваш покірний слуга. По-друге, в нас є програма діяльності уряду. А по-третє, з приводу стратегії у нас відбулося декілька зустрічей, принаймні, 2-3, в тому числі за участі тих, хто мене публічно критикує. Я їх не боюся запрошувати і не боюся вступати з ними в дискусію. Все, що добре я враховую і розумію. Те, що корисне для країни, має бути збережене, а те, що не має значення – мене мало хвилює. Таке теж є, в тому числі в Міністерстві культури. Купа бюрократії, паперів, біганини, розповідей, перебільшень, непотрібних рішень і весь це й масив – відсотків 80. Відсотків 20 – це чистий залишок, який може слугувати для розвитку культури», – запевняє він.

В’ячеслав Кириленко обіцяє, що проект стратегії реформування культури громадськість побачить вже 6 квітня і якщо потрібно буде її докорінно переписати, готовий піти на зустріч усім охочим.

Наразі ж Міністерство культури працює над чотирма реформами, які стосуються прозорості фінансування, підтримки національного кіновиробництва, діяльності театрів (зокрема, переходу на контрактну форму роботи) та охорони культурної спадщини.

Цього року видатки на утримання Міністерства культури України складають 2,3 мільярда гривень.