Доповідь міжнародної організації, яка займається журналістськими розслідуваннями, свідчить, що старша донька президента Узбекистану Іслама Карімова, Гюльнара, привласнила, можливо, близько мільярда доларів. Доповідь стверджує, що йдеться про хабарі, вимагання та продаж свого впливу в обмін на акції та гроші телекомунікаційних компаній. В доповіді, оприлюдненій 23 березня базованим в боснійській столиці Сараєво Проектом дослідження організованої злочинності та корупції, говориться, що Гюльнара Карімова привласнила набагато більше коштів, аніж вважалося раніше.
Your browser doesn’t support HTML5
Гюльнара Карімова все мала у житті. Популярна поп-співачка, яка записувала кліпи з Хуліо Іґлесіасом та Жераром Депардьє під сценічним іменем Googoosha. Модниця світового масштабу, яка мала свій дизайнерський бренд Guli. Дипломатка, яка могла стати наступницею свого батька Іслама Карімова на посаді президента Узбекистану.
Але щодо Гюльнари Карімової завжди були підозри у привласненні нею великих сум грошей. Проти неї велися розслідування у Швеції та Швейцарії щодо відмиванні значних сум.
У самому Узбекистані також проводиться розслідування у фінансових зловживаннях, а багато хто з колег і партнерів Карімової перебувають нині за ґратами. А сама вона вже кілька місяців перебуває під домашнім арештом.
Доповідь Проекту досліджень організованої злочинності та корупції каже, що Карімова вимагала гроші від компаній мобільного зв’язку в обмін на отримання ліцензій на роботу в Узбекистані, який має найбільше населення з поміж нових незалежних держав Середньої Азії.
В доповіді стверджується, що у 2001 році Карімова вимагала 20 відсотків акцій у оператора мобільного зв’язку Uzdunrobita і дала зрозуміти, що без її підтримки компанію чекає «повний крах».
З допомогою подібних схем Карімова привласнила сотні мільйонів доларів.
Міранда Патручіч з Проекту дослідження організованої злочинності і корупції в Сараєво пояснює: «Головне, що нам вдалося розкопати, – Гюльнара Карімова отримала принаймні один мільярд доларів від компаній мобільного зв’язку в Узбекистані. Сама сума свідчить, що вона була набагато жадібнішою і що масштаби корупції були набагато більшими, аніж повідомлялося раніше».
«Сама не заплатила жодної копійки»
Що стосується компанії Uzdunrobita, то Карімова згодом змогла придбати додатково ще 31 відсоток акцій державного пакета. Все це вдалося здійснити, як каже її колишній помічник, без жодної копійки витрат з боку Карімової і завдяки «погрозам».
Пізніше Карімова продала більшу частину своїх акцій в цій компанії російській МТС за понад 100 мільйонів доларів.
«Вона безжалісно зловживала владою, яку вона мала лише тому, що була дочкою президента країни. Вона шантажувала компанії, змушуючи їх давати їй акції, не сплачуючи нічого за них. Вона вимагала додаткових коштів, погрожуючи перевірками та кримінальними переслідуваннями тощо. І компаніям не залишалося нічого, окрім як платити й платити», – каже Патручіч в інтерв’ю Радіо Свобода.
Вперше увагу на оборудки Карімової в телекомунікаційному бізнесі було звернуто у 2012 році коли шведські ЗМІ повідомили, що шведсько-фінський оператор мобільного зв’язку TeliaSonera та російсько-норвезька компанія VympelCom, як виглядало, заплатилимільйони доларів Карімовій навзамін гарантованого отримання ліцензій на мобільний зв’язок в Узбекистані.
Доповідь Проекту цитує шведського прокурора Гуннара Стетлера, який каже, що кримінальну справу проти одного або кількох фігурантіву справі TeliaSonera буде відкрито до кінця цього року.
Доповідь стверджує, що гроші, отримані Карімовою в галузі мобільного зв’язку, є лише «верхівкою айсберга» і були лише частиною бізнесової імперії, яка також включала інтереси в галузі авіаперевезень, виробництві цементу, моді, фармацевтиці та інших галузях.
Цікавий і такий факт: ціни на мобільний зв’язок та телекомунікаційні послуги – зокрема інтернет – для населення Узбекистану є одними з найвищих у світі.
Над матеріалом працював Ростислав Хотин.