Рік, що минув після анексії Криму, засвідчив, що обіцяного добробуту на півострові не настало. Навпаки, економічна ситуація серйозно ускладнилася. Не маючи можливості заперечувати очевидні для всіх проблеми в економіці, пропагандисти від влади продовжують протиставляти ситуацію в Криму загальноукраїнській. Мовляв, в Україні справи все одно куди гірші, і тому кримчанам ще дуже пощастило.
Щоб з'ясувати, наскільки ця теза близька або ж, навпаки, далека від реальності, скористаємося цифрами офіційної статистики. Як кримської, так і української. Вони допоможуть нам проаналізувати основні економічні показники півострова за підсумками минулого року і зіставити з аналогічними в Україні. У такий спосіб і отримаємо відповідь на питання: чи став Крим, «перебравшись» до Росії, жити краще, ніж материкова частина країни?
При цьому, буде не зайвим зазначити, що величезним тягарем на економіку України лягла війна, нав'язана їй ззовні, і перманентна дестабілізація «північним сусідом» як соціально-політичної, так і економічної ситуації. Тоді як Крим живе в умовах стабільності та «мирного неба», чим так пишаються і російські, і кримські керівники.
Інфляція та ціни
Окрім підвищення вартості продуктів, скоротився асортимент. Фото супермаркету в Сімферополі, 15 січня 2015 року
Почнемо з показника, близького кожному звичайному громадянинові – споживчих цін або рівня інфляції. Згідно з повідомленням «Кримстату» (тут і далі використовуються його офіційні відомості – ред.), за підсумками 2014 року інфляція в Криму склала 42,5%. Зокрема, у грудні в порівнянні з попереднім місяцем інфляція виросла на 5,7%.
Для порівняння, в Україні, що знаходиться у стані війни, річне зростання споживчих цін склало 24,9%. Це теж немало, але аж в 1,7 рази менше, ніж в мирному Криму. Зокрема, у грудні споживчі ціни, згідно з повідомленнями Державної служби статистики, зросли на 3%.
У січні нового року споживчі ціни в Україні зросли на 0,2%, на Кримському півострові – на 8%. При цьому вартість продуктів харчування в Криму в січні, порівняно з січнем минулого року, зросла на 69,1% (в Україні січневий показник зростання цін на продукти в 2,3 рази нижчий – 30,1%). Зокрема, за офіційною статистикою, найбільше на півострові за рік подорожчали фрукти – на 112,9%, борошно і крупи – на 92,2%, яйця – на 83,6%, м'ясо – на 76,7%, овочі – на 71,9%, риба – на 69,2%. Алкогольні напої стали дорожчими на 67,6%, безалкогольні напої – на 63,9%, цукор – на 61,2%, молочна продукція – на 45,4%, макаронні вироби – на 44,8%, хліб – на 35,7%.
Утім, і без цих цифр кримчани відмінно усвідомлюють, що на їхньому споживчому ринку ціни дають серйозну фору українським. Не дарма сусідня з Кримом Херсонська область стала Меккою продуктового туризму для півостровитян.
Виробництво, будівництво і транспорт
Тепер що стосується базових галузей економіки. Промислове виробництво в Криму в 2014 році скоротилося на 9,9%. В Україні цифра падіння трохи вища – 10,7%. Проте варто нагадати, що, за оцінками українських чиновників, Україна втратила в результаті війни на Донбасі п'яту частину свого промислового потенціалу, тоді як в Криму всі підприємства залишилися на місці, в цілості й недоторканності. А деякі з них навіть «націоналізовані» місцевою владою, яка вважає, що зможе більш ефективно розпорядитися цією власністю.
На тлі промислового спаду як на материку, так і на півострові, обидві території показали збільшення сільськогосподарського виробництва. У Криму приріст склав 0,7%, в Україні вчетверо більше – 2,8%. У цьому випадку фора була у материкової частини, тому що кримські аграрії виявилися позбавлені можливостей для інтенсивного зрошення у зв'язку з перекриттям Північно-Кримського каналу.
У будівельній сфері, де Крим традиційно демонстрував високі серед інших українських регіонів результати, цього разу серйозний провал. За підсумками 2014 року обсяг виконаних будівельних робіт в республіці скоротився на 55,5% (до 3208,7 мільйони рублів). Зокрема, введення готового житла в експлуатацію зменшився на 34,2%.
В Україні будівельні підприємства за минулий рік скоротили обсяги робіт на 21,7% (темпи падіння в 2,6 рази менші) – до 50,2 млрд грн. Показник введення житла в експлуатацію знизився на 13,2% (спад також в 2,6 рази менший).
Після того, як Україна скасувала поїзди до Криму, сімферопольський вокзал спорожнів. 19 січня 2015 року
У транспортній сфері Криму за підсумками минулого року обсяг вантажоперевезень скоротився майже на третину – на 32,1% (до 7,6 млн тонн), а обсяг пасажирських перевезень впав на 14,2% (до 253,2 мільйони чоловік) у порівнянні з 2013 роком. Транспортні підприємства України теж показали спад, але не такий серйозний: перевезення вантажів скоротилося на 10,1% (до 671,2 мільйони тонн), перевезення пасажирів – на 5,3% (до 5,9 млрд людей).
Економічний клімат
Рівень зареєстрованого безробіття в Криму на грудень 2014 року склав 1,5%, в Україні – 1,9%. Однак і в першому, і в другому випадку цей показник більш ніж умовний, і має незначне відношення до реальності.
Що стосується прибутків населення, то, за офіційною інформацією, на кінець 2014 року середня номінальна заробітна плата штатного працівника у Криму склала 21619 руб. (приблизно 7,2 тис. грн). За рік цей показник виріс в 1,7 рази, проте й інфляція на півострові (а значить, і темпи знецінення доходів), як ми писали вище, в 1,7 рази більша за українську. В Україні ж середня зарплата штатних працівників у грудні склала 4290 грн, що на 40% нижче відповідного кримського показника. Так що, якщо не брати до уваги різницю в цінах на півострові і на материку і купівельну спроможність, то зарплати – один з дуже небагатьох показників, якими кримські жителі можуть похвалитися як більш високими.
І на завершення хотілося б навести дуже симптоматичні цифри зниження ділової активності в Криму. Так, якщо до російської анексії в регіоні нараховувалося 54 тис. підприємств та 135 тис. приватних підприємців, то в березні нинішнього року залишилося 22 тис. юросіб і 39,8 тис. приватників. Падіння – в 2,5 і в 3,4 рази відповідно. Знайти відповідну інформацію щодо України не вдалося, але можна з упевненістю сказати, що цифри скорочення бізнес-сектора просто непорівнянні.
Таким чином, ми можемо констатувати, що темпи падіння економіки в Криму після розриву господарських зв'язків з Україною приголомшують. У більшості випадків мирний Крим втрачає у розвитку куди інтенсивніше, ніж воююча Україна. А єдиний вигідний показник у вигляді більш високих зарплат і пенсій зумовлений не власними економічними досягненнями, а вливаннями з федерального бюджету. Внутрішніх же точок зростання кримської економіки не проглядається, як і шляхів виходу з ситуації.
За оцінкою нового кримського «начальника» Сергія Аксьонова, падіння валового регіонального продукту в минулому році перевищило 11 відсотків. У той час як в Україні, яка перебуває у стані війни, падіння склало лише 7 відсотківДмитро Орєшкін
«За оцінкою нового кримського «начальника» Сергія Аксьонова, падіння валового регіонального продукту в минулому році перевищило 11 відсотків. У той час як в Україні, яка перебуває у стані війни, падіння склало лише 7 відсотків. Тобто, як ви розумієте, погано було всім, але півострову Крим було гірше за всіх, – зазначає російський політолог Дмитро Орєшкін в своїй публікації для «Щоденного журналу». – При цьому, Україні хоча б зрозуміло, що потрібно робити – терміново провести реформи в ринковому сегменті, обмежити корупцію, утворити стимули для того, щоб можна було зміцнити приватний сектор, а також почати займатися розвитком конкуренції за прикладом Балтії, Польщі, Чехії та інших держав. У Криму ж зараз розповідають про націоналізацію, а також говорять про те, що потрібно дочекатися грошових коштів із боку Російської Федерації». При цьому, вважає Орєшкін, якщо Україна в середньотривалій перспективі може впоратися з економічними проблемами, то у півострова Крим перспектив тут не видно.
Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»