Упродовж року у Криму запанувала атмосфера страху: активістів викрадають, застосовують тортури і навіть вбивають, йдеться у доповіді правозахисної організації Amnesty International, опублікованій сьогодні, 18 березня. Правозахисники наголошують, що фактична влада окупованого Криму не змогла розслідувати серію подібних випадків. Між тим, Росія святкує річницю анексії Криму. 16 березня 2014 року на півострові пройшов так званий «референдум про самовизначення», якого ні Україна ні Захід не визнають. На підставі цих «даних» Росія оголосила про анексію цієї частини території України.
Your browser doesn’t support HTML5
Крим: від «зелених чоловічків» до атмосфери страху
Упродовж минулорічних подій на Євромайдані, у Криму була тиша. Все змінилося 23 лютого 2014 року, після втечі колишнього президента України Віктора Януковича. Тоді тисячі кримських татар зібралися побіля Ради Міністрів Криму у столиці півострова Сімферополі, закликаючи до розпуску парламенту і зміни Конституції для захисту корінних народів.
Рефат Чубаров
Через три дні парламент Криму зібрався на позачергову сесію. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров розповідає, що тоді він боявся «небезпечного» рішення. «Я відчував, якою небезпечною є ситуація, – розповідає Чубаров. – Я негайно скликав Меджліс і ми знову закликали людей до протесту».
26 лютого у Сімферополі зібралося понад 10 тисяч проукраїнських активістів і невелика група проросійських. Зрештою, кримські парламентарії погодилися з базовою вимогою Меджлісу – відклали сесію.
«Довгоочікуване повернення» завершилося арештами
Українські і зарубіжні журналісти назвали це перемогою проукраїнських сил у Криму.
«Ми повернулися додому задоволені, що ми врятували себе, врятували Крим і Україну», – згадує Чубаров.
З того часу минув рік, Крим перебуває під контролем Кремля, а Слідчий комітет Росії розслідує події 26 лютого у Криму, відкриваючи кримінальні справи.
Рефату Чубарову заборонили в’їзд на півострів. Заборона також стосується і лідера кримських татар Мустафи Джемілєва. А заступник голови Меджлісу Ахмет Чийгоз перебуває у в’язниці за підозрою в організації протестів.
Цього тижня Росія продовжує святкувати річницю анексії Криму, яка відбулася на підставі так званого «референдуму про самовизначення» 16 березня 2014 року.
Your browser doesn’t support HTML5
«Крим наш». Концерт для масовки
Кремль, який називає анексію Криму «довгоочікуваним поверненням», заявляє, що понад 95% мешканців півострова проголосували за «повернення до Росії».
Хоча багато критиків Кремля заявляли, що результати «референдуму» були спотворені пропагандою, залякуваннями та «зеленими чоловічками».
«Люди відчували страх, вони були спантеличені, – говорить український активіст Костянтин Реуцький, – Цей страх був штучно створений Росією».
Протести проти російського «захисту»
8 березня 2014 року близько 15 тисяч людей, переважно жінок та дітей, вишикувалися вздовж дороги на півострові з українськими та кримськотатарськими прапорами і плакатами з закликами до миру.
«Я хочу попросити пана Путіна вивести свої війська з території Криму, нехай він нас не охороняє. Від кого він нас охороняє? Виходить, що він нас захищає від нас же самих», – пояснювала свою позицію одна з учасниць тієї акції.
Попри страх і залякування на початку березня 2014 року у Криму відбулася низка проукраїнських мітингів.
Андрій Щекун
«Тоді вийшло досить багато всіх кримчан, не залежно від національності, була консолідація, демонстрація позицій кримчан. Їхня кількість зростала і зростала. І ми бачили картину, де ми проводили щирі акції без залучення фінансів, без політичного забарвлення. Це був громадський протест проти того, що відбувалося у Криму», – розповідає Андрій Щекун, кримський активіст, голова центру ділового та культурного співробітництва «Український дім».
Активну позицію у той час зайняла і кримська інтелігенція. «За моїми спостереженнями, більшість молоді, яка ходила до нашого театру, була проти вторгнення за дуже рідкими винятками», – згадує симферопольський режисер і художній керівник арт-центру «Карман» Галина Джикаєва.
«Ми виховували свого глядача, змушували думати. У нас були не розважальні спектаклі, а такі, які змушують замислюватись. Тому люди, які були виховані у театрі на наших виставах, думали самостійно», – наголошує Галина Джикаєва.
Арешти, викрадення, вбивства…
Режисер наразі живе у континентальній Україні, куди виїхала з півострова минулого літа, втікаючи від співробітників ФСБ, які допитували Джикаєву у справі її друга, режисера Олега Сенцова, який у травні 2014 року був заарештований російськими спецслужбами за звинуваченнями у підготовці терористичних актів.
«Практично всі поїхали [з Криму]», – каже Галина Джикаєва.
Упродовж року окупації багато кримчан були заарештовані, серед них і Олег Сенцов. Були і погрози насильства. З вересня 2014 року на півострові безслідно зникли семеро людей, місце перебування яких наразі невідоме. Активіста Решата Аметова знайшли мертвим за день після референдуму. На його тілі були сліди тортур. За його вбивство нікого не покарали.
Похорон Решата Аметова. Тіло 36-річного кримського татарина Решата Аметова з численними слідами тортур було знайдено 15 березня в Білогірському районі. Він був вивезений невідомими особами від будівлі Радміну Криму, куди вийшов на одиночний пікет і висловлював особистий мовчазний протест. Цвинтар Абдал, Сімферополь, 18 березня 2014 року
Активіста Андрія Щекуна також викрадали. Це сталося 9 березня 2014 року. У полоні він разом з іншим активістом Анатолієм Ковальським провів 11 днів. Обох чоловіків жорстоко били перед тим, як звільнити.
За словами Щекуна, через рік анексії Криму, атмосфера на півострові стала дуже напруженою.
«Я здивований тим, що більшість тих кримчан, які кричали за Росію, і сьогодні підтримують позицію, що добре, що Крим приєднався до Російської Федерації. Вони до цього часу не зробили висновків, і не розуміють, що завтра біда прийде і в їхній дім», – наголошує Щекун.
Правозахисники заявляють, що упродовж року ситуація з правами і свободами людей у Криму значно погіршилася. У доповіді правозахисної організації Amnesty International, опублікованій 18 березня, йдеться, що фактична влада Криму не змогла розслідувати низку викрадень і тортур людей, критично налаштованих до неї. Натомість фактичні лідери півострова розправилися з інакодумством, створили атмосферу страху в анексованому регіоні України, змушують мовчати засоби інформації та неурядові організації, вважають правозахисники.
Матеріал підготували Тетяна Ярмощук, Ivan Putilov і Daisy Sindelar
На цю ж тему:
|
Півострів безнадії: Крим через рік після анексії Як курорт перетворюється на військову базу далі |