Брюссель – Захід має відреагувати не лише на публічне зізнання президента Росії Володимира Путіна, що він дав торік особистий наказ захоплювати Крим, але й на його слова щодо можливості застосування ядерної зброї. Так вважає міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус. Крім того, він наголошує на тому, що наразі на сході України панує радше пауза, ніж стабільне перемир'я. Про це він сказав в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.
– У заяві Верховного представника ЄС із закордонних справ Федеріки Моґеріні до річниці російської окупації та анексії Криму це все, звісно, засуджується, проте в тексті немає жодної реакції на слова Володимира Путіна, озвучені в російському документальному телефільмі про так зване «повернення Криму». Путін зізнається, що дав прямий наказ захоплювати півострів. Міністри закордонних справ країн ЄС вважають їх не вартими уваги й не принциповими в цій усій історії?
– Ні, я не думаю, що вони не мають принципового значення. Просто коли готувалася ця заява, це не було враховано, я так припускаю. Те, що стало відомо з цього фільму й на що звертають увагу все більше людей, я б не сказав, що є якоюсь несподіванкою. Ми і так усі це знаємо, але несподіваним є те, що це зізнання ось так прозвучало. У цьому є до певної міри цинізм.
Реакція має бути не лише на визнання прямого наказу захопити Крим, але й на інші заяви, зокрема ті, що стосуються ядерної зброї. Такого не було навіть у найтемніші дні Холодної війни. Такі заяви не можуть пройти повз увагу
І це чергова спроба випробувати, якою буде реакція. Зневага до міжнародного права стає щоденною реальністю, але так не повинно бути. Так що, думаю, що реакція має бути не лише на визнання прямого наказу захопити Крим, але й на інші заяви, зокрема ті, що стосуються ядерної зброї. Такого не було навіть у найтемніші дні Холодної війни. Такі заяви не можуть пройти повз увагу.
– А яка Ваша позиція, як очільника литовської дипломатії, щодо таких розмірковувань Володимира Путіна на тему ядерної зброї?
– Такі заяви потрібно робити не лише відповідально, а взагалі, усвідомлювати, які наслідки вони можуть мати в нинішній напруженій атмосфері. Я особисто не розумію, як таке можна робити.
– Багато хто вказує на те, що ЄС розділився зсередини щодо питання продовження економічних санкцій проти Росії до кінця року. Як Ви бачите цю ситуацію, яку позицію відстоює безпосередньо Литва?
Я особисто не бачу цього перемир'я, а бачу паузу. Добре, що не гинуть люди. Але я не бачу незворотності ситуації
– Ми нещодавно продовжили санкції щодо фізичних осіб та компаній. Ми ще маємо час для ухвалення рішення стосовно секторальних санкцій. Ми визначили критерії, за якими це зробимо. Треба трохи почекати. Дехто бачить прогрес у врегулюванні конфлікту. Можна дуже довго розмірковувати на цю тему. Я особисто не бачу цього перемир'я, а бачу паузу. Добре, що не гинуть люди. Але я не бачу незворотності ситуації. Передислокація важких озброєнь ще не означає їхнього відведення. І президент Порошенко говорить про те, що стрілянина триває, хоча й, справді, менше жертв, але не значить, що все спокійно. Я впевнений, що ми маємо продовжити те, що запланували. А це значить застосовувати санкції у разі потреби. Іншого способу реагування немає, по суті. Давайте почекаємо. Ви говорите, що є різні думки. Так, тому є дискусії. Але я думаю, що ми дійдемо до оптимального, раціонального рішення.
– Ви раніше вже говорили про те, що «ДНР», «ЛНР» мають ознаки терористичних організацій. Що заважає ЄС визнати їх такими?
– Це – не просто емоційний термін. Він має і правове значення, так що для цього потрібна певна юридична база, рішення українських судів. Я про це говорив неодноразово. Від цього залежатиме й ухвалення рішень в ЄС. На все свій час. Наша позиція залишається послідовною, ми її далі обстоюватимемо.
– Пане міністре, як, на Вашу думку, можна протидіяти російській пропаганді на Заході й серед російськомовного населення країн, які колись входили до СРСР?
Я не є прибічником заборон чи цензуру. Думаю, що має бути альтернатива. Потрібно створити умови для альтернативних засобів інформації, а не пропаганди
– Я не є прибічником заборон чи цензуру. Думаю, що має бути альтернатива. Потрібно створити умови для альтернативних засобів інформації, а не пропаганди. Ось цим ми маємо зайнятися. До цього ми не серйозно до цього ставилися, я так вважаю. І, як наслідок, у цьому інформаційному полі чи то пак війні ми не виграємо. Але не тільки ми, всі програють від цього. До цих питань потрібно підійти дуже серйозно. Вони, до речі, обговорюватимуться на зустрічі глав держав та урядів ЄС у рамках Європейської ради на цьому тижні.