Головне – висміяти російську пропаганду – блогер

Your browser doesn’t support HTML5

Інтернет – поле інформаційної війни чи територія свободи?

Потрібно працювати саме з українською аудиторією, адже вплинути на пропаганду в самій Росії практично неможливо

Київ – Кожному українському користувачеві соцмереж в умовах інформаційної війни передусім варто пам’ятати про те, як допомогти своїй державі й вплинути на те, щоб «гаряча» війна проти України якнайшвидше закінчилась. Таку думку у спільному проекті Радіо Свобода і Форуму видавців – програмі «Культфронт» – висловив засновник інтернет-видання Watcher, блогер Максим Саваневський. Водночас і він, й інший учасник програми, блогер Андрій Черніков зазначили, що зброєю у протидії інформагресії мають бути не фейки, не перекручування фактів, а саме правда і, по можливості, іронія. Водночас, Андрій Черніков критикує Міністерство інформаційної політики за, на погляд блогера, неефективність та невизначеність цільової аудиторії.

Максим Саваневський зауважив, що Росія почала використовувати інтернет як засіб пропаганди ще під час Помаранчевої революції в Україні 2004 року та подій Арабської весни 2011 року – тоді стало зрозуміло, що мережа є реальною загрозою для будь-якого авторитарного режиму.

Your browser doesn’t support HTML5

«Я – російський окупант»: як створювався ролик і чого бракує?

У соціальних мережах і загалом в Інтернеті той, хто веде війну, може виплеснути дуже специфічну інформацію
Максим Саваневський

«Без соціальних медіа такі війни вести неможливо. У соціальних мережах і загалом в Інтернеті той, хто веде війну, може виплеснути дуже специфічну інформацію, яку ми не можемо показувати через телебачення, поширювати чутки. Через телебачення це значно складніше зробити, це підриває довіру, а люди повинні безумовно вірити», – зазначив блогер.

Важлива особливість інтернету, на думку Саваневського, – це взаємодія між людьми, адже люди, які досі не могли поширювати свої думки на велику аудиторію, тепер мають таку можливість.

Ми не можемо бути благородними і не поширювати брехню, коли з іншого боку ведеться війна проти нас
Максим Саваневський

«Якщо раніше багато людей вважали, що треба поширювати тільки правдиву інформацію, правдиві факти, то зараз українці є активними гравцями у війні пропагандистській. Вони самі для себе вирішують, що треба пускати, що ні. Інколи брехню поширюють, інколи інформацію неперевірену. Я вважаю, оскільки це війна, ми не можемо бути благородними і не поширювати брехню в ситуації, коли з іншого боку ведеться війна проти нас. Але це не стосується ЗМІ – вони мають давати правдиву інформацію», – каже Саваневський.

Соціальні медіа важливіші, аніж традиційні, бо мають набагато ширшу аудиторію, а інформація розповсюджується надто швидко, вважає журналіст, блогер Андрій Черніков.

«Виходить так, що кожен користувач соціальних медіа є одним з інструментів пропаганди, він пропагує свої погляди. Якщо ми візьмемо український сегмент того ж Фейсбуку чи Твіттеру, то, мені здається, більшість людей розуміють події правильно. І є у нас окуповані території – Крим та Донбас. Там не читають українських газет, нема українського телебачення, радіо, там лише Інтернет. І я зараз не розумію, чи бачить це аудиторія там, і яка реакція. Все ж таки, медіа номер один – це телебачення», – сказав Андрій Черніков в ефірі Радіо Свобода.

«Кожен користувач соціальних медіа автоматично є інструментом пропаганди» – Черніков

Тим часом Міністерство інформаційної політики почало боротися із «російським окупантом» у мережі. Цей пропагандистський ролик набрав понад 5 мільйонів переглядів у YouTube. Українська відповідь поки що – більше півмільйона.

Головне – висміяти російську пропаганду. Головне – це іронія, орієнтована на український ринок
Максим Саваневський

«В інтернеті є 5-7 роликів різного типу, які якимось чином намагаються на контрпропаганді виступи проти російського ролика», – розповідає Максим Саваневський, який також є автором одного з таких відео. – «Головне – висміяти російську пропаганду. Головне – це іронія, орієнтована на український ринок. Коли ми говоримо про російський ролик, він зорієнтований винятково на російський ринок. Оскільки він дуже активно поширювався на території України, то ми вирішили, що потрібна якась реакція».

Проблема із невизначеністю цільової аудиторії – головна у роботі Міністерства інформаційної політики, вважає Андрій Черніков.

Жоден з цих роликів не для мене, бо я не потребую багатьох пояснень, історичних і іншого. Я не дуже розумію так званий «мінстець». На кого він розраховує? Хто дивиться його продукцію?

«Треба розраховувати аудиторію, до якої аудиторії ми хочемо звернутися з цим. Жоден з цих роликів не для мене, бо я не потребую багатьох пояснень, історичних і іншого. Я не дуже розумію так званий «мінстець». На кого він розраховує? Хто дивиться його продукцію? Це ж нібито за рахунок платників податків робиться. Є питання до якості. Як вони доносять до своєї аудиторії, і як вимірювати, чи це працює, чи ні?» – каже Андрій Черніков.

Блогери підсумовують: зараз важливо працювати саме з українською аудиторією, адже вплинути на пропаганду в самій Росії практично неможливо. Разом із тим українська влада (і президент Порошенко, і Генштаб) мають забезпечити максимальну відкритість інформації: як для журналістів, так і для пересічних людей.

Your browser doesn’t support HTML5

Хто у соцмережах – небажаний «друг»? (опитування)