Грошовиті росіяни в Латвії: економічна вигода чи початок «русского мира»?

Рига – Тисячі громадян Росії протягом останніх п’яти років скористалися можливістю отримати тимчасовий дозвіл на проживання у Латвії. Йшлося не про найбагатших росіян, а про представників середнього класу, адже за «програмою інвесторів» було достатньо придбати нерухому власність чи інвестувати відносно невеликі кошти в латвійську економіку. Наразі, з огляду на події в Україні, в Латвії лунають пропозиції обмежити цю програму, адже президент Росії Володимир Путін вже показав, як наявність російськомовного населення і громадян Росії може стати фактором дестабілізації країни.

Дослідження, проведене Центром журналістських розслідувань Re:Baltica, свідчить, що дозвіл на проживання у Латвії, або так звану «золоту візу» завдяки придбаній нерухомості вже отримали близько 10 тисяч громадян Росії, переважно середнього класу, які хочуть вільно пересуватися в межах ЄС.

Грошовиті росіяни в Латвії: економічна вигода чи початок «русского мира»?

Радіо Свобода поспілкувалася з представниками цієї групи росіян. В основному це – заможні жителі Москви чи Санкт-Петербурга, бізнесмени або творча інтелігенція. Більша частина просила не називати їхні прізвища.

«У Латвії приємніше і комфортніше»

Бізнесмен Андрій з Москви придбав нерухомість в Латвії після окупації Криму, але продовжує вести свій бізнес в Росії. Він пояснив прохання анонімності тим, що зараз в Росії людині, яка займається бізнесом, небезпечно заявляти про свої політичні погляди і коментувати те, що відбувається.

Родина Наталії купила нерухомість у Ризі три роки тому. Вона з дітьми постійно тут проживає, чоловік приїздить на вихідні, оскільки працює в Москві. На той момент причиною купівлі нерухомості у Ризі було бажання мати зручне житло поблизу Балтійського моря.

«Я коріння жителька Москви і люблю це місто. Але з часом ситуація в Москві стала сильно змінюватися, погіршуватися умови, зокрема, значну частину часу проводиш в дорожніх пробках, плюс загальний досить напружений настрій у місті. Порівнюючи стиль життя в Ризі з Москвою, здається, що тут приємніше, ближче та комфортніше», – розповіла Наталія Радіо Свобода.

Але з часом, за її словами, з’ясувалося, що вибір переїхати до Латвії був зроблений її родиною дуже вчасно.

«На жаль, картина така, що зараз дійсно відбувається значний відтік населення з Росії, ситуація загострилася, в першу чергу, через розкол суспільства з огляду на українське питання і через пропаганду, яка все ж таки має місце в країні і яка також підтримує такий загальний градус напруження в суспільстві. Багато хто з тих, хто раніше сумнівався, чи виїжджати, тепер змушений швидше вирішувати це питання з огляду на ситуацію, що склалася», – зауважила Наталія.

Приїхали, бо «побоювалися повторення 1937 року»

Для деяких москвичів переїзд до Латвії означав не лише кращі умови для бізнесу і життя, а потягнув за собою і великі світоглядні рішення. Підприємець Віталій Оленійчук народився в Сєверодонецьку Донецької області, останні 20 років прожив в Москві, але звідти приїхав в Латвію, де продовжив займатися інтернет-технологіями.

«Інтернет-бізнес, в якому я працюю давно, в Росії, м’яко кажучи, почали утискати. Є навіть відоме висловлювання Путіна чи когось з його адміністрації: «Для чого нам потрібно те, що ми не можемо контролювати?» Гайки в Росії почали закручувати не тільки в бізнесі, але в усіх сферах життя. Мені приходили думки про те, що це може закінчитися якимось 1937 роком. Тому спочатку ми в Латвії відкрили компанію, потім я сюди приїхав, щоб подивитися, яка різниця в житті людей. Я для себе зробив висновок: вони тут живуть небагато, але вільніше», – розповів Радіо Свобода Віталій Оленійчук.

Бізнесмен Андрій зазначив, що жити в Латвії дійсно комфортно, але кошти тут набагато важче заробити, ніж, зокрема в Росії.

Віталій Оленійчук, навпаки, вважає, що Латвія надзвичайно приваблива країна для започаткування власного бізнесу: «Я вважаю, що Латвія – дуже добрий майданчик для бізнесу, якщо він орієнтований на зовнішні ринки. Зокрема, логістика. Як місце комунікацій Латвія просто чудова. У неї є багато переваг як перед Росією, так і перед багатшими країнами ЄС, де висока оренда і ринок праці перегрітий та недоступний, і страт бізнесу буде набагато складнішим».

Опитані Радіо Свобода росіяни зазначили, що події в Україні значно змінили їх самих і коло не тільки знайомих, але й друзів. Віталій Оленійчук наголосив, що Майдан, а потім війна на українському Сході стали приводом для відмови від громадянства Росії і набуття ним громадянства України.

«З моменту початку воєнних подій в Україні у мене абсолютно не було сумнів, на якому я боці. Робити таємно я таке не можу, тому зрозумів, що Росію для себе відрізаю, чи, скоріше, вона мене «відрізала». У мене з’явилося багато внутрішніх претензій до самої країни, до народу, який таке допускає, ну і, в першу чергу, до її керівництва. Тому в якийсь момент я зрозумів, що я свого російського паспорта просто соромлюся», – зазначив Віталій.

Зараз він активно займається волонтерською діяльністю, надає потрібну допомогу переселенцям та військовослужбовцям української армії.

Кількість громадян Росії, які хочуть отримати дозвіл на проживання у Латвії, значно зросла одразу після Майдану та анексії Криму. Загалом, за 2014 рік в Латвії за «програмою інвесторів» отримали дозвіл на проживання майже три тисячі громадян Росії.

Друзі Путіна – друзі Латвії?

Але не всі вихідці з Росії шукають у Латвії особистої свободи, безпеки для себе і свого бізнесу. Частина тих, хто вирішив скористатися латвійськими документами, – люди, наближені до президента Росії Володимира Путіна, які шукають «запасного аеродрому» у разі падіння його режиму.

«Друга група набагато менша, але вона є. Це люди вищого менеджменту бізнесових кіл, пов’язаних з режимом Путіна. Багато з них пов’язані з «Газпромом» і його дочірніми компаніями, банківським сектором, «Аерофлотом», російською залізницею. Вони шукають для себе або запасну базу, або аварійний вихід, або куточок у Юрмалі», – говорить директор Центру журналістських розслідувань Re:Baltica Саніте Ємберга.

За її словами, найбільші угоди з нерухомістю у Латвії уклали саме російські бізнесмени. Зокрема, родина російського мільярдера Алішера Усманова придбала в Юрмалі віллу «Vera» вартістю 3,9 мільйона євро.

Алішер Усманов

Навіть люди, які позірно висміюють Захід і знущаються з його цінностей, активно шукають там безпеки для себе і свого капіталу. Письменник-сатирик Михайло Задорнов за майже півмільйона євро придбав квартиру в одному з будинків у Ризі на вулиці Альберта. У тому ж будинку квартиру за майже 1,5 мільйона євро придбав бізнесмен і колишній депутат Держдуми від «Єдиної Росії» Едуард Янаков.

Одним з перших отримав дозвіл на проживання в Латвії за «програмою інвесторів» російський мільярдер Аркадій Ротенберґ якого називають другом президента Росії Володимира Путіна. Зараз він включений до списку осіб, проти яких діють санкції Євросоюзу та США. До весни 2014 року брати Аркадій та Борис Ротенберґи контролювали латвійський банк SMP Bank.

Вимоги «припини масовий розпродаж Латвії»

Представники праворадикального Національного об’єднання вважають, що збільшення кількості росіян у країні з нетривким етнічним балансом, та ще й на кордоні з Росією, є загрозою для національної безпеки Латвії. Вони вимагають припинити «масовий розпродаж Латвії».

«Про те, що система видачі дозволів на тимчасове перебування в Латвії створює загрозу національній безпеці, заявляли Поліція безпеки, Міністерство оборони Латвії. Нещодавній звіт Державного контролю про те, як відбувається видача цих дозволів, свідчить, що ця система є дефектною і загрожує національній безпеці держави», – зазначив депутат парламенту Латвії від Національного об’єднання Яніс Домбрава.

Свідомі цього і деякі росіяни, які самі скористалися з цієї програми. Бізнесмен Андрій побоюється, що той «куточок раю», який знайшов в Латвії, можуть зруйнувати адепти Кремля.

Віталій Оленійчук вважає, що Латвія має обирати, якого роду людей вона б хотіла мати серед своїх резидентів: «На те вони і є бенефіціарами своєї держави, щоб її захистити. Вибірково, по одній людині впускати сюди. Я, так би мовити, «сам сюди понаїхав», але дуже не хочу, щоб сюди їхали усі».

На думку ж Наталії, загроза, якщо і є, то швидше іде від місцевого російськомовного населення, бо новоприбулі краще розуміють, чому вони шукають кращого життя в сусідній країні: «Що стосується приїзду росіян, то сюди їдуть ті, хто не згоден з тим, що відбувається у них на Батьківщині. Якщо мова йде про «русский мир», то я більше стикалася з такими поглядами місцевих росіян, ніж тих росіян, які сюди приїздять. Якщо приїжджатимуть ті росіяни, які зараз приїздять, то ситуація в Латвії могла б змінитися у кращий бік».

У 2010 році на тлі економічної кризи Латвія запровадила програму, яка надавала можливість отримати тимчасовий дозвіл на проживання у країні тим іноземцям, які придбали нерухомість вартістю майже 143 тисяч євро у Ризі (у провінції ця сума була вдвічі менша), інвестували не менше 280 тисяч євро у латвійську фінансову установу або вклали мінімум 35 тисяч євро у невелике підприємство.

У вересні минулого року Латвія вже збільшила до 250 тисяч євро суму за отримання дозволу на проживання для тих, хто купує нерухомість. Для інвесторів правила не змінилися. Також запроваджені квоти, які обмежують видачу інвестиційних дозволів на проживання.

В обмін на інвестиції інвестор та члени його родини отримують дозвіл на проживання в Латвії до п’яти років, а також можливість безперешкодно подорожувати країнами Шенгенської зони без віз.

Дані Управління у справах громадянства та міграції Латвії свідчать, що лише за чотири роки дії програми «Дозвіл на проживання в обмін на інвестиції» Латвія отримала до скарбниці майже 1 мільярд 200 тисяч євро.