«Кремлівські тролі» розповіли про себе: де сидять і чим займаються

Уже третій рік, спочатку під Петербургом, у селищі Ольгине, а потім у самому місті, на вулиці Савушкіна, у будинку №55 існує таємнича організація, яка офіційно має назву Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернет Дослідження», а неофіційно прозвана самими її співробітниками, так званими «кремлівськими тролями», «Міністерством правди».

Офіційно засновником і генеральним директором цієї організації є відставний полковник міліції Михайло Бистров, а фінансується вона по лінії холдингу «Конкорд», який очолює друг і кухар президента Володимира Путіна Євген Пригожин. Від 2000 року цей холдинг організовує банкети в Кремлі, а також співпрацює з «Воєнторгом» та Міністерством оборони.

У «Міністерстві правди» приблизно 400 осіб, які змінюють одне одного раз на 12 годин, цілодобово сидять за комп'ютерами і пишуть у блоги – в основному, в «Живий журнал», або «ВКонтакте». Відділів декілька. В одному займаються блогосферою, в іншому готують ТЗ – технічні завдання, у третьому – коментують новини в російських і зарубіжних ЗМІ, у четвертому – монтують у фотошопі зображення, приставляючи, скажімо, голови Навального і Обами до тіл тварин, і так далі.

«Міністерство правди» на вулиці Савушкіна у Петербурзі

Крім конкретних кремлівських тролів у будівлі на вулиці Савушкіна базуються інтернет-агентства: «Невські новини», «Федеральне агентство новин», «Економіка сьогодні», «Народні новини» та низка інших. Головні завдання «кремлівських тролів» – створення позитивного образу Володимира Путіна, Сергія Шойгу, Дмитра Медведєва та інших російських чиновників і негативного – України, Америки, Європейського союзу та російської опозиції.

Тетяна, яка просила не називати її справжнє прізвище, пропрацювала в «Міністерстві правди» понад півроку. Влаштувалася вона туди без проблем.

«Вони досить відкрито виставляють вакансії на HeadHunter. Через HeadHunter я і знайшла роботу, – каже вона. – Просто потрібні кореспонденти, аніматори, ще низка людей, аж до прибиральниць. Звичайний набір для компанії. Зарплата непогана – 40 тисяч рублів».

«Називається ця організація «Інтернет Дослідження». Мені щось підказує, що ця організація фіктивна. Не було жодного офіційного оформлення. Хтось був офіційно оформлений, але хто ці люди – незрозуміло», – говорить Тетяна.

«Я прийшла туди. Мені ніхто не пояснив, що це за агентство, ЗМІ це чи не ЗМІ. Мене, зрозуміло, привабила зарплата, тому що мені, людині, яка знімає тут житло, необхідно трохи більше, ніж платять журналісту в Петербурзі. Пройшовшись до цього по різних редакціях, я отримала від хороших, приємних хлопців пропозиції працювати за 25-30 тисяч рублів на місяць. Більшу частину з цієї суми мені довелося б платити за житло. І я вирішила спробувати знайти роботу з більшою зарплатою. Знайшла, на свою голову. Прийшла, і там мені дали тестове завдання: попросили написати текст з моєю думкою про новини, провести історичні паралелі», – згадує Тетяна.

Її друг Антон, який також просив не називати його справжні прізвище та ім'я, потрапив до «Міністерства правди» за порадою друзів:

«Я влаштувався туди через своїх товаришів: вони там працювали, кликали мене. Я довгий час не хотів, але потім довелося. Заповнив анкету і того ж дня одразу пішов працювати. Спочатку мене посадили у відділ, в якому мені треба було писати коментарі на сайтах різних газет та інших ЗМІ. Їх було дуже багато. Я всі не пам’ятаю, але там точно був сайт «Эхо Москвы». Причому, коли я намагався зареєструватися на деяких сайтах, щоб почати там щось писати, наш айпішнік уже був забанений на багатьох із них. Потім мене забрали у відділ, де потрібно було писати коментарі для «Живого журналу». Товариші писали пости згідно з ТЗ (технічним завданням), а мені треба було ці пости коментувати, щоб це виглядало більш-менш жваво».

Співробітники агентства «Інтернет Дослідження» отримували так звані технічні завдання, розповідає Тетяна.

– ТЗ виглядало так: існувала якась тема, наприклад, «Путін відвідав щось, сказав чи зробив щось». І далі йде текст. Він, здебільшого, скопійований з тексту Russia Today. Вони пишуть позитивні новини про Путіна, відповідно, звідти беруться ТЗ у вигляді якихось тез. Далі наводиться список необхідної для прочитання літератури, як у дипломній роботі, посилання на статті на цю тему. Далі випливав висновок, до якого потрібно було прийти. Тобто ви пишіть, пишіть, пишіть з точки зору кого завгодно, наприклад, з позиції домогосподарки, яка пече пиріжки і раптом вирішує: «А напишу я свою думку з приводу того, що сказав Путін!» – і пише свою думку, але при цьому – дотримуючись політики партії і спираючись на цей висновок. Типу, що «ця дія Володимира Володимировича врятує Росію». Саме врятує. Потрібно до цього прийти. Іноді висновки різнились з тим, що було в ТЗ. Я пояснюю це тим, що ТЗ готували такі ж молоді люди, як і ми, які абсолютно не орієнтувалися в політиці. Людей набирали різних. Хто прийшов, той і писав. Не перевірялися ні рівень грамотності, ні політичний кругозір. Вміє набирати текст, і добре.

– Таню, а хто писав ці технічні завдання?

– Такі ж хлопці, тезешники, які не особливо переймаючись, шукали новини, брали тези з якої-небудь статті і складали ТЗ за звичайною схемою.

Інша колишня співробітниця агентства «Інтернет Дослідження» Олена, яка також просила не називати своїх справжніх імені та прізвища, пішла з агенства кілька днів тому, після того, як вирішила відмовитися писати в блогах про вбивство Бориса Нємцова те, що від неї вимагалося.

«ТЗ, як я розумію, уже потрапили до рук журналістів. Хакери, напевно, попрацювали. Я бачила чимало ТЗ і працювала згідно з ними. Які там були тези? Обов’язково потрібно було підвести людей до думки, що вбивство Бориса Нємцова – провокація саме перед маршем, а убитий він своїми ж. Тобто, якщо коротко: Нємцова вбив Нємцов для того, щоб привернути увагу до своєї персони і заодно пропіарити «прокляту» опозицію, яка незрозуміло чого хоче. Це жахливі речі...».

«Відповідно, під кожною новиною провідних видань з'являються сотні, тисячі коментарів, де ця думка дається під різним соусом. «Провокація! Опозиція вбила свого!» Потім приходить наступне ТЗ, в якому повідомляється, що треба натякнути: це США вбили Бориса Нємцова. Натякаємо. Пишемо пости, коментарі про те, що його вбили США. Потім приходить наступне ТЗ, в якому потрібно вже натякати на те, що за цим убивством – український слід. Пишемо пости і коментарі, натякаючи на Україну. Відповідно до вимог наступного ТЗ, розхвалюємо Путіна за те, що він вислав співчуття матері Бориса Нємцова, – молодець, і за те, що він закликає ретельно розслідувати його вбивство. Похвалимо заодно і Путіна. Ось так. Я думаю, що і зараз хтось надсилає ці ТЗ. Робота триває», – розповідає Олена.

Відразу після вбивства Бориса Нємцова технічні завдання «кремлівським троллям», в основному, були присвячені цій події. Список цих технічних завдань, що потрапив до нас, свідчить про те, в яких напрямках «кремлівськими тролями» здійснювалася робота з громадською думкою. Процитуємо деякі з них.

Технічне завдання від 28 лютого: «Основна ідея: формуємо думку про те, що українські діячі можуть бути причетні до смерті російського опозиціонера ... Смерть Нємцова була невипадковою в умовах досягнення мінських домовленостей і можливого поліпшення співпраці України та Росії. Тепер же Росія знову стала країною, до якої Захід проявляє негатив. Це очевидна провокація, спрямована на сплеск невдоволення представників опозиції, які почнуть закликати до мітингів і ходи з метою повалення влади».

Технічне завдання від 6 березня: «У Росії, де, за словами опозиційних і західних ЗМІ, «Путін убиває опозиціонерів, які вийшли в тираж», Ганна Дурицька перебувала під захистом прокуратури як найважливіший свідок... Сам факт загроз життю для свідка саме на території України говорить про те, що влада Росії ніяк не причетна до смерті Нємцова. Вбивство – чистісінької води провокація, яка була покликана дестабілізувати обстановку на майбутньому мітингу».

Технічне завдання від 7 березня: «Основна ідея: формуємо позитивну думку про роботу правоохоронних органів; всупереч звинуваченням опозиції, держава робить усе, щоб упіймати вбивць Нємцова... Любителі покритикувати владу використовували вбивство соратника як привід для того, щоб позлословити. Крім цього, вони не роблять нічого, в той час як «головний лиходій»-президент налагодив ефективну роботу, щоб упіймати злочинців, і на виконання цього завдання кинуті найкращі фахівці».

Подібні технічні завдання виконувалися співробітником агентства «Інтернет Дослідження» з використанням декількох акаунтів. Цей співробітник міг представлятися в соціальних мережах і як рязанська домогосподарка, і як сибірський інвалід, і як службовець районної адміністрації.

«В основному, ті блогери, яких ми коментували, на Заході, тому що на Далекому Сході люди рідше сидять у соцмережах, – зазначає Тетяна. – Всі ті, хто активно сидить там, уже давно на Заході. Але працювали цілодобово, щоб знайти свого читача. Був графік – два дні через два дні, люди працювали позмінно. День і ніч – одні хлопці, потім приходить інша зміна. Кількасот хлопців у різних кабінетах. У кожного – свої акаунти. По три аккаунти, якщо ти блогер. Тобі треба їх вести від імені зовсім різних людей. Причому давали старенькі, всім відомі акаунти, про які вже писали в усіх новинних виданнях, що це «кремлеботи». У цієї організації, схоже, не було мети якісно ховатися, або її керівники не розуміли, що всіх її блогерів уже давно вирахували. Тому нові акаунти не створювалися. У мене було два стареньких, які велися давним-давно. І також були заведені два нових: один – на даму похилого віку, яка не розкривала місця свого проживання, а інший – на молоду людину, що живе в Сибіру».

– Антоне, а скільки коментарів треба було написати за робочу зміну?

– Треба було написати 126 коментарів під постами людей, які їх написали всередині цієї будівлі. І ще десь близько 25 – на сторінках живих людей, щоб на тебе хтось звернув увагу. А постів треба було написати 10. Нещодавно мені один товариш повідомив, що тепер треба писати 12.

– Тетяно, до Вас в агентство «Інтернет Дослідження» приходили читати лекції політологи?

– Так, приходили. На самому початку моєї роботи нічого такого не було, а потім вони з'явилися. Вони забирали багато часу. Були, наприклад, дамочки, які нібито викладають в університеті, але я, чесно кажучи, від них нічого путнього не чула. У моєму розумінні політолог виглядає інакше. У мене є і знайомі політологи, вони не такі. Приходив один політолог, який говорив, який він молодець, розповідав, що він усіх кандидатів доводив до фінішу на виборчих кампаніях. Не буває такого у політолога. Не треба брехати. І, відповідно, він «прокачував» хлопців, щоб вони позитивно писали про Росію. Розповідав про те, що практично всі дії, які робив уряд СРСР, уряд Росії, були позитивними. Саме так і треба було. А Америка погана. Прямо як у дитячому садку! У Росії медицина хороша, незважаючи ні на що, а в Америці погана. Такі були заняття. На них було дуже сумно сидіти. Але хлопці слухали, на вус намотували. Потім це деяким допомогло переконатися в тому, що Росія – дійсно чудова країна, без недоліків.

А публіка на ці лекції збирається, звичайно, цікава. Дівчата, які приходять невиспані і весь день п'ють енергетики. Дуже потішні, з брудним волоссям... Хто такі ці дівчатка? І вони люблять Путіна 12 годин поспіль. Були там і пенсіонери, з тієї категорії людей, які вже повинні відпочивати на свою «високу» пенсію, і вони теж пишуть, що «у нас усе добре, Путін молодець», але при цьому прекрасно знають, як усе виглядає насправді. Вони і прийшли працювати тому, що не можуть прожити на одну тільки пенсію. А знайти якусь роботу, коли тобі за 50, майже неможливо. Продавців – і то беруть молодих. Тому вони прийшли сюди і хвалять, хвалять.

Окрім лекцій політологів, в агентстві «Інтернет Дослідження» поширюються пізнавальні аналітичні записки, в яких дається певна оцінка тих чи інших подій у країні, а також характеристики лідерів російської опозиції. Ось який, наприклад, висновок міститься в одній з таких записок, під короткою біографією дівчат із рок-групи Pussy Riot: «Підводячи підсумки, варто зазначити, що учасниці колективу відверто пропагують антиурядові настрої, страждають «змішаним розладом особистості». Зараз учасниці продовжують опозиційну діяльність, називаючи жорстокими дії МВС Росії. Однак серед громадян країни колектив не користується популярністю. Навпаки, Pussy Riot відверто зневажають, і будь-яку їхню діяльність жителі Росії критикують. Заслужена репутація для колективу, головна мета якого – антиурядова і антиросійська пропаганда».

А ось що написано про Олексія Навального: «У підсумку варто зазначити, що Олексій Навальний, що проголосив себе «Правдорубом» і «борцем за свободу», заробив собі репутацію брехуна і зрадника Батьківщини. Зустрічаючись з представниками іноземних спецслужб, Навальний тим самим зайвий раз доводить той факт, що він працює на Захід».

Про Михайла Ходорковського: «Підводячи підсумки, варто зазначити, що Михайло Ходорковський, колишній корупціонер, спекулянт і злочинець, наразі є прозахідним опозиціонером, головна мета якого – становлення прозахідного уряду в Росії. Володимир Путін, мудрий і досвідчений політик, прекрасно розуміє плани опозиції Росії. І реалізації подібного плану (за аналогією з подіями на Україні) в Російській Федерації він не допустить».

Ієрархічна структура, яка вибудувана в агентстві «Інтернет Дослідження», нагадує державну вертикаль: низи не тільки не допускаються до начальства, але навіть і не знають його в обличчя, знають тільки свого безпосереднього маленького начальника, так званого тімлідера.

Антон: «Є, припустімо, кабінет. У ньому сидять кілька людей. У них є так званий тімлідер, це їхній маленький бос. Він підпорядковується начальнику зміни, тобто босові, який відповідає за кілька кабінетів відразу. Тімлідер спілкується тільки з ним. А його бос, начальник зміни, вже спілкується з начальником відділу. І всім співробітникам було відразу сказано, що всі питання вирішує тімлідер, і в жодному разі не можна звертатися до вищого начальника. Я так і не дізнався про вищого начальника. Він рази два з'явився, а потім його більше ніхто й не бачив».

Тетяна: «Деякий час мені довелося підмінювати тімлідера. І кілька разів я зустрілася з цим товаришем, Олегом. Він нічого не тямить у ЖЖ, не знає, як писати пости, як їх виводити в топ, не знає, що таке теги та інші речі. І при цьому він – начальник. Хоча, в принципі, причепитися ні до чого. У начальників головне – керувати. Але справа в тому, що і начальники нижчі від нього, наприклад, якась Ася, начальник зміни, – теж нічого не знають. У цій будівлі, за моїми відчуттями, не було жодного професіонала. Були поодинокі винятки, наприклад, якийсь Ярик, у якого одного разу вийшло увійти в топ ЖЖ, і він потім написав всьому керівництву, як треба це робити. Але ЖЖ змінює свою політику, починає діяти інакше, там це відстежують, але Ярикові вдалося. Він обійняв посаду вище. Вже не знаю, як вона називається. Але ходив він далі в костюмі».

Як виявляється з документів, які виклав у мережу сайт «Анонімний інтернаціонал», крім банального троллінгу, команда «кремлівського кухаря» Євгенія Пригожина фінансує не тільки агентство «Інтернет Дослідження», але й українських блогерів і «аналітиків». Причому, почалося це фінансування за кілька місяців до анексії Криму. У «Новинному агентстві Харкова», наприклад, працює 21 співробітник, щомісяця на них зарплати йде 222000 рублів.

У «Міністерстві правди» запускаються і міжнародні троль-проекти. Часто це незадоволені американці, які пишуть про важке американське життя, безробіття, дурного президента Обаму – і все частіше придивляються до Росії, яка «заявляє про себе як про нового геополітичного лідера». Насправді це ті ж «кремлівські тролі» з вулиці Савушкіна. Розпалювання антиамериканських настроїв у російському суспільстві – одне з головних завдань агентства «Інтернет Дослідження».

Антон: «Основна тема, що проходить стабільно раз на тиждень, була присвячена тому, що хтось когось в Америці застрелив. Причому, якщо це сталося тільки один раз, потрібно було кілька разів про це нагадати. І висновок був, звичайно, негативний: як же так, куди дивиться Обама, чому зброя у вільному продажу? Звісно, активно піднімалася і тема політичного тиску США на інші країни: санкції, які, звичайно ж, дурні, але нам, Росії, загрожувати не можуть».

Тетяна: «Америку всіляко критикували. Обама – поганий, вільний продаж зброї загрожує життю громадян, погана медицина, скрізь гангстери та інше. Тобто випиналися явища, які можна знайти в будь-якій країні світу, в Росії в тому числі».

Кремлівські тролі надовго не затримуються в «Міністерстві правди». Вони йдуть, не втримуючи тієї атмосфери, яка створена в агентстві «Інтернет Дослідження».

«Я негативно ставилася до себе через те, що мені доводилося там працювати. Але нічого не вдієш. А коли я звідти пішла – Господи, як же стало легко! Як тільки зачинили двері, прямо добре стало!» – згадує Тетяна.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода

На цю ж тему: