Київ – «Сюди привозять непокірних в’язнів – щоб зламати. Тут існує практика «прийому» – новоприбулим показують, «куди вони потрапили». Їх зразу б’ють, як тільки вивантажать з автозаку. Влаштовують коридор, принижують і катують. Тут марширують більш дисципліновано, ніж в армії. А над усім наглядає не лише адміністрація, але й інші засуджені – на особливих умовах». Так описують правозахисники Бердянську виправну колонію №77, де нещодавно сталося жорстоке побиття засуджених. Керівництво колонії стверджує, що діяло відповідно до своїх повноважень.
Як розповідають у Харківській правозахисній групі, 13 в’язнів, яких привезли до колонії №77, відмовилися виходити з автозаку і порізали собі передпліччя. Причинами такої поведінки називають небажання відбувати покарання саме в цій колонії, та надію на те, що вже пораненим, їм не будуть влаштовувати «зустріч» із традиційним побиттям.
Була атака з застосуванням гамівних засобів – газу «Терен-4», гумових палиць, наручників. Їх вивели, кидали на землю і билиОлександр Павличенко
«Вони порізалися і відмовилися виходити з автозаку, вони вимагали, щоб їх відвезли в інше місце. У відповідь на це була атака із застосуванням гамівних засобів – газу «Терен-4», гумових палиць, наручників. Їх вивели, кидали на землю і били. Ось таку картину ми відтворили зі слів засуджених. Було близько 40 представників адміністрації, які брали участь у гамуванні, в тому числі собаки з кінологами. Але жодного нападу на працівників адміністрації зафіксовано не було», – розповідає експерт Харківської правозахисної групи (ХПГ) Олександр Павличенко.
Представники ХПГ спілкувалися з усіма побитими в’язнями. Однак лише один із них – 23 річний Микола Молоков – погодився розповісти історію повністю та зафіксувати побої на фото та відео.
Закатований Микола Молоков, Бердянська виправна колонія №77 (фото надані Харківською правозахисною групою)
Безкарність продовжується за такі злочиниЄвген Захаров
«Інші дуже залякані і бояться наступних репресій. Ми неодноразово вже зверталися до прокуратури з такими порушеннями, але поки реальної реакції на це нема. Безкарність продовжується за такі злочини», – каже голова ХПГ Євген Захаров.
На них клятва Гіппократа не поширюється?
Водночас, інтерпретація події від Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області звучить так: «Засуджені проявили неповагу до адміністрації установи. Їхні неправомірні дії були припинені. Всіх засуджених оглянуто медичними працівниками установи та судово-медичним експертом. Підстав для госпіталізації засуджених не було».
Засуджений Молоков підтверджує, що одразу в колонії не надали жодної медичної допомоги, почали це робити лише на 10-й день після інциденту – в результаті вимог правозахисників і після переведення до іншої установи.
Лікарі пенітенціарних закладів мають підпорядковуватися МОЗ, а не Державній пенітенціарній службіЮрій Білоус
У пенітенціарних закладах лікарі підпорядковані керівництву. Тому ніякої надії на їхню незалежність просто немає, каже представник уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Юрій Білоусов.
«На них клятва Гіппократа не поширюється на практиці. Лікарі пенітенціарних закладів мають підпорядковуватися МОЗ, а не Державній пенітенціарній службі», – наголошує він.
«Їх катують! У нашій державі! У 21-му столітті!»
Водночас, найсуттєвішою проблемою в цій сфері, за словами Білоусова, є цілковита відсутність механізму розслідування фактів катування в пенітенціарній системі.
Це наші з вами громадяни! Їх катують у нас в Україні! У нашій державі! В 21-му столітті!Юрій Білоус
«По 95% скарг, про які ми повідомляємо прокуратурі, розслідування не проводяться взагалі. Бо нібито факт «не підтвердився». Навіть за явних ознак. Це наші з вами громадяни! Їх катують у нас в Україні! У нашій державі! В 21-му столітті!», – зазначає Юрій Білоусов.
Наразі, щоб розслідувати інцидент в колонії №77, необхідно негайно перевести усіх постраждалих в’язнів до інших установ, пояснюють правозахисники.
Бердянська колонія не вперше стає центром уваги ЗМІ та правоохоронців. У 2012 році 522 із 680 тамтешніх засуджених оголосили голодування. Вони стверджували, що співробітники колонії «жорстоко б’ють ув’язнених, які прибувають по етапу, погрожують укладеним насильством і всіляко принижують». Стосовно посадовців колонії було відкрито кримінальну справу за частиною 2 статті 365 (перевищення влади або службових повноважень, що супроводжується насильством) і частиною 1 статті 172 (грубе порушення законодавства про працю) Кримінального кодексу України. Однак перевірка не знайшла підтвердження інформації про побиття ув’язнених з боку персоналу установи або порушення чинного законодавства щодо їх утримання. І винні не були покарані.