У повномасштабній війні між НАТО та Росією на території України, переможе, скоріш за все, Захід, пише організація Stratfor. А видання Foreign Policy зазначає, що із запровадженням енергетичних реформ Україна перебуває на шляху втечі від «російських лещат». Про те, чи зможе Ахметов відновити свою політичну та економічну силу, та чи зможе «Шахтар» залишитися найбільшим футбольним клубом України, пише openDemocracy.
Потенційні відповіді НАТО та США на можливу ескалацію агресії Росії в Україні вивчила приватна американська аналітична організація Stratfor. Експерти вважають, що найшвидше доставити вогневу міць на поле бою можна за допомогою авіації, адже, незважаючи на те, що НАТО має істотні сухопутні війська в Європі, їхня передислокація зайняла б багато часу.
Однак, для початку повномасштабної воєнної операції проти російських сил, США та НАТО мають розгорнути велику кількість винищувачів біля України, щоб пересилити російську армію, яка буде атакувати як із неба, так і з землі. «Європейські військово-повітряні сили вже розташовані відносно близько до потенційного поля бою, однак передислокація ближче до України знадобиться все одно, щоб обмежити час польоту до цілі та зменшити кількість дозаправок», – написано в звіті. Шість американських ескадронів із європейських баз можуть бути на українському полі бою протягом 48 годин, решті ж знадобиться довший час.
Stratfor: «Повітряна перевага матиме вирішальне значення для будь-якої відповіді Заходу, якщо Росія вторгнеться в Україну»
«За ідеальних умов повне розгортання приблизно 22 ескадронів займе близько 11 днів, – вважає Stratfor. – Через те, що американським винищувачам знадобиться багато часу на розгортання, повномасштабна операція реалістично може розпочатися вже після того, як російський наступ досягне більшості своїх цілей. Тобто, Росія встигне розташувати протиповітряну оборонну техніку на полі бою. Таким чином, повітряна кампанія буде спрямована на погіршення російської обороноздатності в Україні, а не відбиття атаки».
Прогнозувати наслідки подібної битви складно, однак Stratfor вважає, що перевагу, скоріш за все, матимуть сили НАТО, які є більш численними та просунутими. Крім того, варто пам’ятати, що Захід встигне залучити ще й власні сухопутні війська. «Отже, російські військові стратеги мають врахувати: якщо відповідь на їхню атаку буде військовою, тоді атака росіян не буде непохитною», – підсумовує свій звіт Stratfor.
Україна провела мужні енергетичні реформи, хоча вони й не є популярними серед українців, пише журналіст американського часопису Foreign Policy Кіс Джонсон. Серед практичних наслідків цих реформ – збереження необхідної для уряду готівки, знищення зв’язку енергетичного сектору з корупцією, яка роками отруювала українську політику, та зниження споживання газу і, таким чином, залежності від Росії.
«Виправлення системи ціноутворення на газ ускладнить купівлю газу за заниженими цінами та його перепродаж. Згідно з розслідуванням агенції Reuters від 2014 року, олігарх Дмитро Фірташ заробив мільярди доларів на арбітражних операціях на українському енергетичному ринку та фінансував проросійських політиків», – пише Джонсон.
Крім того, експерт Андерс Ослунд запевняє, що комбінація зниження споживання, збільшення домашньої продукції і використання альтернативних енергетичних джерел у Європі може прискорити втечу України від «енергетичних лещат» Росії.
Foreign Policy: «Українські енергетичні реформи є саме те, що лікар – і МВФ – приписав»
Разом із інфраструктурою на Донбасі постраждали ще й футбольний клуб «Шахтар», а також його власник, найбагатший українець Рінат Ахметов, повідомляє журналіст британського сайту openDemocracy Мануел Вет. «Шахтар» був змушений переїхати на захід України, де клуб наразі ділить стадіон із футбольним клубом «Карпати Львів». Хоча донеччани навіть у Львові збирають більше фанатів, ніж місцевий клуб (у середньому 8417 проти 6300 вболівальників), вони все одно втрачають гроші. Львівська арена може приймати лише 34 тисячі фанатів, у той час, як Донецька – 58 тисяч.
Однак, чи не найбільшим стресом для команди може стати політичний та економічний тиск на Ахметова, який починає втрачати свій вплив в Україні. Так, колишнього президента Федерації футболу України Анатолія Конькова вважали «людиною Ахметова», пише Вет. «Крім того, з початку конфлікту на Донбасі Ігор Коломойський зміг відновити більшу частину свого впливу, який він втратив за влади Партії регіонів. З тієї доби він узяв у свої руки керівництво багатьма галузями, якими традиційно керував Ахметов. Перед Майданом саме Коломойський переживав економічний відступ, у той час як бізнес Ахметова, здавалось, контролював країну», – вважає журналіст.
Отже, невідомо, чи зможе Ахметов відновити свою політичну та економічну силу, та чи зможе «Шахтар» залишитися найбільшим футбольним клубом України, підсумовує Вет.