Дніпропетровськ – Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд задовольнив скаргу вірян Української автокефальної православної церкви щодо незаконності продажу будівлі Хрестовоздвиженської церкви в центрі міста. З дозволу обласної ради будівлю приватизували понад десять років тому. Вісім років тривала судова тяганина. Зрештою храм фактично довели до руйнації, констатують представники релігійної громади.
Такого міні-флеш-мобу в Дніпропетровську ще не було – віряни та громадські активісти під синьо-жовтими прапорами співають гімн України на східцях будівлі Апеляційного адміністративного суду. Люди кажуть: таким чином вітають ухвалу суддів, які у справі щодо храму стали на бік релігійної громади. Вірянка пані Галина зазначає: за це рішення молилось чимало людей.
«Це дуже важлива подія, ми просто щасливі. Я вважаю, що це тільки початок», – каже жінка.
Керівник Дніпропетровсько-Запорізької єпархії УАПЦ отець Ніканор, який позивався до Дніпропетровської обласної ради,щоб довести незаконність приватизації будівлі храму, розповідає: судова тяганина тривала понад 8 років. За його словами, на запити релігійної громади з обласної ради кілька разів відповідали, що споруда перебуває в комунальній власності, однак 2011-го стало відомо, що вона давно вже в приватних руках. Священик дивується сумі, за яку реалізували будівлю в понад 800 квадратних метрів у самому серці міста – лише 130 тисяч гривень.
Документів про продаж цієї будівлі в архіві немає. Між тим ми маємо докази того, що це був храм візантійського типу, збудований в стилі українського бароко, це підтвердила експертиза державного підприємства «Укрзахідпроектреставрація», – розповів Радіо Свобода отець Ніканор. Священик каже: рішення суду про повернення будівлі віряни сприймають як «першу маленьку перемогу»: вже до Великодня вони сподіваються зайти до храму й розпочати наводити там лад. У подальшому, за словами священика, храм планують відновити коштом релігійної громади – у в стилі козацького бароко, як вона і була збудована, як це підтвердила експертиза державного підприємства «Укрзахідпроектреставрація».
«Наша мета – відродити там храм у первісному вигляді»
«Я думаю, що це вже радість. За 8 років ми отримали перше позитивне рішення на нашу користь. Щодалі ми стаємо більш юридично «підкутими» і тепер розуміємо, що обласна рада без територіальної громади все це робила, а отже, незаконно відчужувала. Ми бачимо по цій будівлі, хоч там були два училища, але зараз там – пустка. Судились ми для того, щоб відновити храм. Наша мета – відродити там храм у первісному вигляді. Відтак, на місці храму не буде нічого іншого, як тільки дім молитви. Найбільша складність у тому, що не збереглося фотографій, як виглядала ця церква до війни», – зазначає отець Ніканор.
Сторона відповідача у цій справі – Дніпропетровської обласної ради, яка давала дозвіл на продаж будівлі храму як нежитлового приміщення, на засідання суду, де оголошували рішення на користь вірян, не з’явилась. На попередньому засіданні представники облради заявляли: ані обласний архів, ані Історичний музей не змогли підтвердити те, що спірна будівля була культовою спорудою. Вона також відсутня в реєстрі пам’яток національного або місцевого значення.
Водночас представники третьої сторони – приватної фірми, яка вважалась власником будівлі, наполягали на тому, щоб суд не задовольняв позов вірян. Представник інтересів фірми Сергій Кочура зазначив: в органах державного реєстру майно зареєстроване як нежитлова будівля загального призначення і не кваліфікується як культова споруда.
«Документально підтверджено законність відчуження майна. Вищевказане майно перебувало у віданні територіальної громади, виразником якої є відповідно обласна рада. Даний об’єкт був кваліфікований як нежитлова будівля без ознак релігійності чи культовості», – сказав представник фірми.
Однак Апеляційний суд став на бік вірян. Згідно з його ухвалою, рішення Дніпропетровської обласної ради від 19 березня 2002 року щодо продажу будівлі храму скасоване. Постанова вже набула чинності, але може бути оскаржена впродовж 20 днів.
Одна стіна майже повністю впала, інші – в тріщинах
Між тим питання про те, хто відповість за продаж будівлі храму в приватні руки понад 10-ліття тому і її фактичну руйнацію упродовж останніх років, наразі залишається відкритим. Винні у приватизації іншої культової споруди – римо-католицького костелу в центрі Дніпропетровська, який потрапив у приватні руки 1998 року, а за 10 років був повернутий вірянам, й досі не названі.
Хрестовоздвиженську православну церкву в центрі Дніпропетровська, на теперішній вулиці Короленка, заклали на початку 20 століття. Храм, збудований в стилі українського бароко, мав увічнити пам'ять про солдатів, загиблих в роки Першої світової війни. Однак до приходу радянської влади все замислене архітектори здійснити не встигли. За часів СРСР споруду церкви за призначенням не використовували – там діяв зварювальний технікум, а потім її закрили на реконструкцію. В останні кілька років, будучи приватизованою, будівля стояла без використання. Зараз вона в стані руйнації: одна стіна майже повністю впала, інші – в тріщинах.