«ГРУ і ФСБ керують всіма антиукраїнськими процесами в Україні» – радник голови СБУ

Гість «Вашої Свободи»: радник голови СБУ Маркіян Лубківський.

Інна Кузнецова: Харківські активісти через загрозу вчинення теракту відмовилися від проведення ходи з нагоди 201-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка. Біля пам’ятника Кобзареві на Сумській вони провели молебень за загиблими під час АТО та внаслідок терактів.

Ваша Свобода / Чи достатньо робить влада для попередження терактів в Україні?

Харків – сумний лідер з кількості терактів. Але від них потерпає Одеса. Є інформація про запобігання терактам у інших містах. Чи достатньо робить влада для запобіганню терактам?

Люди здебільшого сьогодні говорять про Тараса Шевченка, присвячують йому марафони. Але ми вирішили взяти саме цю тему. Пане Лубківський, які саме заходи проводяться з того, що можна про це розказувати? І як повинні себе поводити люди?

Маркіян Лубківський

– Насправді бандити все роблять для того, щоб в нас не було ані України, ані Шевченка. І, власне, СБУ сьогодні працює на те, щоб убезпечити людей від можливих терористичних актів, від можливих диверсій. На жаль, ми живемо в таких реаліях сьогодні.

І як Ви правильно і слушно сказали, у нас є видима і невидима частина роботи. Робота насправді дуже копітка і дуже ретельна. І сьогодні ми чітко бачимо, що, окрім зони проведення АТО, найбільшу стурбованість викликає Харків, Харківська область, Одеса і Одеська область. По суті прилеглі до зони проведення АТО області.

Ми робимо все для того, щоб люди почували себе спокійно, щоб люди жили в мирі і спокої, навіть не зважаючи на те, що у нас на сході нашої держави все ще триває війна, скажемо про це відверто, тому що це справді наша відповідь на агресію проти нас з боку Російської Федерації і наших доморощених зрадників.

– Загрози терактів у Харкові носять все ж таки зовнішній характер чи є і внутрішні передумови до того? Оскільки, можливо, це пов’язано з проросійськи налаштованою частиною населення і з керівництвом міста, про що багато говорять політики?

– Насправді наші проблеми, проблеми становлення України як держави з’явилися не сьогодні і не вчора. Україна начебто 23 роки чи 24 року тому стала незалежною, але насправді час було втрачено. І для того, щоб побудувати справжню державу, так як це є сьогодні навіть в нових демократіях, таких як Польща, Чехія, Хорватія, люди все ще знаходяться під впливом, по-перше, і інформаційної пропаганди, і медіа-впливом сусідньої держави, Російської Федерації, яка використовує наших людей для того, щоб чинити злочин на території нашої держави.

І я неодноразово казав, що нам буде дуже складно вийти переможцями з цієї війни. Але ми маємо перемогти в цій війні. Інакше не буде України, не буде нічого. І це власне нас сьогодні пов’язує з Тарасом Шевченком, який говорив про це у свій час. А сьогодні ми бачимо, що Україна системно нищилася.

І люди не є винними, вони є продуктом систем і комуністичної, радянської, і навіть тієї «новоукраїнської», яка поки не дала їм такого стержня. Власне, цей стержень по суті формується сьогодні.

– Якщо говорити про Харків, то наскільки у цьому винне керівництво міста, зокрема пан Кернес? Бо дуже багато політиків говорять, що поки пан Кернес буде при керівництві містом, мовляв, загрози терактів будуть існувати. Наскільки це відповідає дійсності?

– Пан Кернес, як і Добкін, є продукти системи знову ж таки тієї. Звичайно, якщо люди винні, якщо їхня вина буде доведена, будуть відповідати за законом.

Але однозначно, що Харків сьогодні (і ми це чітко бачимо) обрано по суті спецслужбами Російської Федерації полігоном для дестабілізації ситуації, для того, щоб внести серед людей неспокій.

Ми чітко бачимо, як сьогодні з Бєлгороду через кордон, який, до речі, теж охороняється дуже погано (це ми можемо бачити, і це ми бачимо сьогодні з соціальних мереж, люди скаржаться), можна, скажімо, без перевірки, скинувшись по 20 гривень, переїхати через кордон України. Ми теж це все бачимо і аналізуємо.

– До речі, коли це буде припинено? У вас у стрічці написано, що розказують «добрі люди», що дуже швидко пройшли, по 20 гривень взяли на українському кордоні.

– Абсолютно. А звідти завозиться вибухівка. Ви пригадуєте, звідти той же вогнемет «Джміль» був завезений.

– А хто ж має цьому протистояти, якщо не силовики (МВС, СБУ)?

– Ви правильно кажете, це ми маємо робити і тільки ми. Ніхто за нас цього не зробить. І робиться справді багато.

Інша справа, що напад проти нас є системним, і проти нас по суті воює держава за допомогою, я вже сказав, людей, які (хто через гроші, хто через якісь інші мотиви) вирішили зрадити Україні, своєму народу і воюють сьогодні проти нас.

Ми багато сьогодні затримуємо і тих, хто хоче вчинити диверсії. У нас були успішні операції і в Харкові. І буквально декілька днів тому затримано було зловмисників в Одесі, які готували терористичні акти у Херсоні. Тобто те все, що ми сьогодні бачимо, то це, з одного боку, завдяки і тому, що СБУ спільно з МВС, з працівниками прокуратури працюють.

Намагаються дестабілізувати ситуацію. Ми реагуємо на кожен такий випадок, намагаємося працювати на упередження. Ясна річ, не все, можливо, вдається. Ми стикаємо і з випадками і зради, і з випадками диверсій. Але намагаємося на це, як я вже сказав, максимально ефективно реагувати.

– А чи приїздить до Харкова Євген Жилін? І чи багато у Харкові «оплотівців» на даний момент?

– Євген Жилін не приїздить до Харкова. Він, на нашою інформацією, знаходиться на території Російської Федерації у різних містах. Ми розуміємо, де він знаходиться, і яким чином він здійснює керівництво «оплотівцями».

«Оплотівців» як таких практично у Харкові немає. Працює дуже проста схема. Якщо вже говорити про специфічні питання спецслужби. Йде контакт з боку Російської Федерації. У Бєлгороді, як правило, планується сама операція. Звідти люди проникають на територію України. Вчиняють терористичний акт чи готують його. І відповідно потім зникають знову ж таки у напрямку Російської Федерації. Оце доволі такий простий спосіб.

І ми сьогодні (не буду розкривати всі деталі) робимо все для того. Активно працює наше харківське управління, вони посилене офіцерами високого рівня з Києва. Робимо все для того, щоб люди відчували себе спокійно.

– Зараз на прямому зв’язку зі студією з Одеси громадський активіст Дмитро Вичик.

Дмитре, Одеса потерпає від терористичних актів так само, як і Харків. Наскільки Ви відчуваєте себе захищеними в Одесі? Що, з Вашої точки зору, потрібно було би владі робити? Чого більше?

Дмитро Вичик (переклад): Я, по-перше, не став би засуджувати, як прийнято, бездіяльність СБУ і міліції. Тому що насправді в ситуації тероризму в Одесі і в Харкові проводиться величезна робота, про яку не можна, звісно, говорити.

Але, на жаль, наприклад, щодо нашої організації, якби прислухалися до нас і більш серйозно віднеслися, то, можливо, можна було би швидше реагувати. Тому що, якщо не враховувати вибухи влітку воєнкоматів, перед цією серією вибухів ми давали інформацію за місяць до першого вибуху у цьому ланцюгу. При чому, отримали ми її при розслідуванні щодо організацій, хто організовує мітинги, які організовуються з метою дестабілізувати ситуацію в Одесі.

Але тим не менше робота ведеться. Я хочу, користуючись нагодою ефіру, сказати нашим людям, особливо в Одесі, тому що, на превеликий жаль, у Харкові вже жертви. В Одесі ніхто (я маю на увазі терористів) не ставить завдання робити це без жертв. Запобігли вибухам, які були заплановані з жертвами. Тому люди мають до цього відноситися дуже серйозно і допомогати і правоохоронним органам, і громадським організаціям, таким як наша, надавати будь-яку інформацію.

Не бійтеся помилитися (я постійно про це пишу і повторюю), тому що ми у свою чергу дуже прискіпливо все перевіряємо. Якщо вам здалося, то, як кажуть, краще «перебдєть», аніж «нє добдєть» у цій ситуації.

– До речі, мені у «Фейсбук» пишуть, що «ВКонтакте» поставили перед програмою опитування. І як сказав Дмитро, 93% опитаних вважають, що влада недостатньо робить. Це дані такого не репрезентативного опитування в мережі «ВКонтакте».

– Мені приємно те, що сказав Дмитро. Дмитро сказав зворотне. Він, власне, подякував за роботу СБУ. А ми зі свого боку вдячні активістам. Тому що у чому особливість сучасної СБУ? У тому, що ми багато інформації черпаємо саме від громадських активістів. Беремо від людей, які нам сьогодні дуже допомагають у питаннях убезпечення українців від терористичних актів. Тому ми не бачимо сьогодні своєї роботи без контакту з людьми. Але ця інформація використовується не проти людей, а для людей. От, власне, сьогодні в цьому і особливість роботи СБУ.

І, звичайно, дуже приємно, коли про тебе говорять якісь схвальні слова. А наші люди працюють самовіддано, я кажу це абсолютно відповідально. Дуже жорсткі голова СБУ Наливайченко сьогодні ставить задачі перед обласними управліннями, особливо у тих областях, у яких сьогодні намагаються розхитати ситуацію.

– Стосовно цього ми спілкувалися перед ефіром з колишнім заступником голови СБУ Олександром Скіпальським. Послухаймо, що він сказав.

​Олександр Скіпальський: Ми не бачимо таких змін. У самій СБУ залишаються працювати підлеглі, які себе дискредитували. У першу чергу це Головне управління «К», яке себе дискредитувало на багатьох напрямках. Це у боротьбі з корупцією, з контрабандою, це сприяння режиму Януковича, це участь у забезпеченні діяльності «тітушок». Це все сторінки, які нерозкриті і неліквідовані в СБУ. Життя і час вимагають реорганізації.

Безумовно, деякі інші відповідно структури повинні перенацілитися на боротьбу з бандитизмом.

– Пан Скіпальський говорить про роботу трохи інших підрозділів СБУ, ніж ті, про які ми говоримо сьогодні. Але не можна сказати, що один розділ переформатовують, а інші залишаються. Тобто кадрове питання так чи інакше стоїть перед керівництвом СБУ. Що робиться у цьому сенсі?

– Я хочу нагадати і пану Скіпальському, який висловив свою особисту точку зору, і вона великою мірою суб’єктивна та зумовлена певними особистісними образами, що СБУ системно нищили впродовж, якщо брати час режиму Януковича, з 2010 року. Як і раніше, вона розвивалася доволі специфічно. Як можна за півроку чи рік часу побудувати те, що системно знищувалося чи не будувалося раніше? Звичайно, це надскладне завдання.

Але попри все те, що є справді багато питань до кадрів, є багато питань до ефективності роботи, але служба сьогодні на ходу, вона сьогодні працює. Сьогодні дає результати як контррозвідка, так і інші департаменти. Сьогодні працює дуже наполегливо слідство, сьогодні працює Департамент по захисту національної державності. Так само, як «кашники» сьогодні добре працюють, яких критикує Скіпальський.

Потрібно дати, зрештою, час. А спитати вже тоді, коли об’єктивно і професійно можна буде спитати про результати. У нас практично кожного дня затримання по всій Україні.

– Учора, до речі, Ви писали про так званого «діда». Він ще не виглядає, як такий дуже старий дід, але це саме той «дід», через дії якого, через банку меду, яку він залишив бійцям, загинув боєць, було троє поранено.

Після того, як він був затриманий, з’ясувалося чи він дав покази про те, що він готував ще теракти.

А чи вдається, окрім таких українських «дідів» чи українських з російським присмаком «дідів» затримувати «гереушників, на яких працюють такі «діди»? Цей же ж «дід» називав «Олександра» чи «Дмитровича».

– Ми сьогодні чітко бачимо, що на перший план ворог виставляє, власне, таких, як персонаж із вчорашньої розповіді. Це, як правило, громадяни України, які або мали проблеми з законом до того часу, або з певних меркантильних міркувань чи, зрештою, з ідеологічних якихось, псевдоідеологічних сьогодні стають на боротьбу проти України.

«Гереушники» на перший план не виходять. Вони керують процесами. І це ми дуже добре бачимо. Так, ми затримуємо і російських військових, і громадян Російської Федерації, які потім кажуть: ми «заблукали», «не знали де ми» і так далі. Тобто це така історія.

Росія намагається максимально начебто маскувати свою присутність в Україні. Хоча ми чітко бачимо і розуміємо, що саме ГРУ і ФСБ керують всіма антиукраїнськими процесами, які сьогодні відбуваються в Україні.

– Ми розпитували сьогодні пересічних киян про те, чи достатньо робить влада (як ми починали говорити на початку програми) для того, щоб убезпечити людей, і чи відчувають себе люди у безпеці. Подивимося, що вони сказали.

Респондент (переклад): Я взагалі зі сходу. Там було, звісно, не дуже часом. Але коли переїхав сюди, я намагаюся на цьому не акцентувати увагу. Тому на даний момент я їжджу спокійно у метро, я спокійно ходжу на роботу, я спілкуюся з іншими людьми.

І тут такого не відчувається. Я маю на увазі Київ. А, припустимо, на сході завжди є напруга.

Респондентка: Раніше я себе постійно вважала захищеною владою. А тепер, після 1991 року, все!

Респондентка (переклад): Напевне, важко знайти однозначну відповідь на те, що треба робити, як треба робити. Але я думаю, що влада робить дуже багато для цього.

Респондент: За Київ я спокійний. Я працюю у цій структурі. І все робить влада, що можливо.

Респондент (переклад): Я вважаю, що недостатньо. Тому що в принципі з врахуванням того, що вся служба, розвідка, контррозвідка систематично знищувалися впродовж останніх декількох років, то я вважаю, що дійсно не достатньо. Ми могли би більше. Насправді, мені здається , кадрів і ресурсів вдосталь.

Чи відчуваєте ви себе у безпеці, зважаючи на теракти в Україні – опитування

Я себе відчуваю захищеним лише в Дубаї. Скажу відверто. Дійсно, як це не смішно, хотілося би жити в такій країні, де так безпечно, як там.

– Здебільшого, люди у Києві почувають себе безпечно. І для того, аби вони були і забезпечені цією безпекою (даруйте за тавтологію), що потрібно самим людям?

У Херсоні нещодавно знайшли сумку з речами. Наскільки потрібно бути обережним?

– Не просто знайшли сумку. Сумку було вилучено у того, хто готувався ту вибухівку, яка була в ній, використати проти людей. Сьогодні рівень громадськості і громадської свідомості, і ми це бачимо по коментарях у Києві, дуже високий. І для нас це є важливим елементом боротьби проти ворога сьогодні.

Ми маємо розгалужені контакти з громадськими організаціями, з майданівськими організаціями, всіма тими, хто сьогодні хоче допомагати Україні вийти з цієї кризи, перемогти у війні.

Людей ми просимо максимально швидко повідомляти про можливі знахідки, про підозрілі речі. І нічого страшного, якщо, як про це сказав Дмитро, виклик може бути помилковим чи інформація може не підтвердитися. Але дуже важливо, щоб ми сьогодні одержували інформацію від людей, щоб люди з нами зв’язувалися і контактували.

– Але тільки з питань безпеки.

– До нас повинні з усіх питань. Повірте мені.

– У нас на столі лежить збірка Шевченка. Якщо лежить, то щось має відбутися.

– Я хотів би долучитися до того марафону, який сьогодні проходить у нас, і прочитати рядки одного з останніх творів Тараса Шевченка, написаного в 1860 році.

Якось-то йдучи уночі
Понад Невою… та йдучи
Міркую сам-таки з собою:
«Якби то, – думаю, – якби
Не похилилися раби…
То не стояло б над Невою
Оцих осквéрнених палат!
Була б сестра! і був би брат!
А то… нема тепер нічого…
Ні Бога навіть, ні півбога.
Псарі з псарятами царять,
А ми, дотепні доїзжачі,
Хортів годуємо та плачем…

Нам потрібно дбати про свою державу, розбудовувати власну державу, не сподіватися ні на кого, тоді буде порядок і лад.