Замість розслідувати вбивство гея у Луганську, тамтешні «правоохоронці» шантажують його знайомих – активіст

Київ – П’ятдесят чотири випадки порушення прав людини на підставі сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності жертви зафіксував в Україні за останні півтора роки центр «Новий світ». Із них 37 дослідники кваліфікують як дії на ґрунті ненависті. Правозахисні організації закликають включити захист ЛГБТ до Національної стратегії у сфері прав людини, яка нині розробляється. У парламентському комітеті з прав людини натомість вважають, що це може сприяти затягуванню розгляду законопроекту у Верховній Раді.

Напади на лесбійок, геїв, бісексуалів та трансгендерних осіб в Україні за останній рік почастішали і посерйознішали: отримані постраждалими травми стали більш важкими. Про це йдеться у звіті «Від розпачу до надії» правозахисного ЛГБТ-центру «Новий світ», який презентували у Києві. Загалом у документі йдеться про 54 випадки, зокрема, пов’язані із насильством, вандалізмом та шантажем. Окрім того, під час презентації звіту говорили про те, що на початку цього року відбулася низка убивств гомосексуалів, зокрема, з метою пограбування – у Києві, Харкові та Луганську.

Зараз для представників спільноти, які перебувають на підконтрольних сепаратистам територіях Донбасу та в анексованому Криму, ситуація дуже складна, зауважує упорядник звіту Андрій Кравчук. Зокрема, за його словами, на території Кримського півострова наразі не може діяти відкрито жодна ЛГБТ-організація, а окремі заклади для представників спільноти їхні власники були змушені закрити, а самі виїхати з Криму.

Із Донецької та Луганської областей надходила інформація, буцімто сепаратисти впроваджують кримінальне переслідування гомосексуалів, пізніше окремі представники тамтешніх угруповань це спростовували, а перевірити таку інформацію у правозахисників немає змоги, зазначає Кравчук.

«Ті органи, які там імітують правопорядок, і розслідують убивство гея, яке відбулося нещодавно у Луганську, абсолютно тими ж методами, якими працювали радянська міліція, українська міліція на початку незалежності: вони просто хапають усіх людей, які були знайомі із загиблим, вимагають у них зізнання в тому, що вони самі є геями, і потім це використовується для шантажу цих людей», – розповідає він.

Якщо Захід не побачить конкретних дій із захисту прав людини, Україна може втратити підтримку – Мазур

Нині у Верховній Раді триває розробка Національної стратегії у сфері прав людини, і дискримінація за ознаками сексуальної орієнтації до тем обговорення наразі не включена, зазначає виконавчий директор Amnesty international в Україні Тетяна Мазур. Водночас, на її переконання, це системна проблема.

«В України зараз є велика міжнародна підтримка. Це ні для кого не секрет. Але для західного світу, для Європи і Північної Америки загалом, їхні цінності – це не пустий звук. І права людини – не пустий звук. Вони на це, дійсно, зважають. І якщо вони не бачитимуть якихось конкретних дій, що Україна теж поважає права людини, то ця міжнародна підтримка буде, як мінімум, трансформуватися», – наголошує правозахисниця.

«Якщо зараз почнемо деталізувати, то Рада не ухвалить стратегію»

Національна стратегія має дати орієнтовний напрямок, «конституцію» у сфері прав людини, який буде потім деталізований у плані дій, зараз деталізації не потрібно, вважає заступник голови парламентського комітету з прав людини Валерій Пацкан.

«Нам же треба, щоб стратегія була проголосована у парламенті? Я вважаю, якщо ми зараз почнемо деталізувати, то ніколи не приймемо документ. Ми будемо його приймати ще років десять»,– зазначив він.

У жовтні президент Петро Порошенко доручив Кабінетові міністрів забезпечити розроблення проекту Національної стратегії у сфері прав людини і подати його на розгляд до 1 січня 2015 року.

Пізніше низка правозахисних організацій направили йому відкритого листа, закликаючи продовжити цей термін. Днями проект стратегії розглядався на засіданні профільного парламентського комітету.