У середу на Харківщині ховали двох жертв теракту, що стався 22 лютого під час урочистої ходи, присвяченої річниці Революції гідності побіля палацу Спорту. В місті Лозова із почестями проводили в останню путь заступника начальника райвідділку Первомайського району, підполковника Вадима Рибальченка, а в центрі Харкова на місці проведення Євромайдану попрощалися з його активістом Ігорем Толмачовим. Ще двох загиблих від вибуху хлопців ховатимуть найближчими днями. Експерти СБУ встановили, що теракт готувався заздалегідь і цілеспрямовано проти активістів Євромайдану, про що свідчить вибуховий пристрій: протипіхотна міна скерованої дії з радіокерованим приладом. Низка громадських і політичних сил вважають, що ця трагедія продемонструвала чергові факти російської агресії проти України – тепер у Харкові. Тому вони прийшли до стін мерії, де проходила сесія міської ради, з вимогою офіційно визнати агресором Російську Федерацію.
Your browser doesn’t support HTML5
У Харкові попрощалися ще з одним активістом, загиблим унаслідок теракту
«Рубікон перейдено: в Харкові стався не просто черговий теракт, спрямований на залякування людей, це перший теракт, що забрав життя чотирьох чоловіків», – аналізує ситуацію в місті громадський діяч, письменник Андрій Краснящих. Активісти українських патріотичних громадських і політичних сил переконані, що харківська громада і представники цієї самої громади – міські депутати – за таких обставин не мають права залишатися байдужими. Вони повинні привселюдно заявити виборцям, в чиї ворота грають: чи вони офіційно визнають Росію агресором проти українського народу, чи ж, ігноруючи голосування з цього питання, схвалюють політику Путіна, спрямовану на винищення України.
«Психологічно для харків’ян дуже важливо визнати Росію країною-агресором, особливо після подій, які трапилися в неділю. І до того ж, є пряме втручання російських військ, російської техніки на територію України», – говорить учасник мітингу, представник харківського осередку партії «Демократичний альянс» Євген Лісічкин.
Кілька десятків протестувальників перед міськрадою зустрічали народних обранців із плакатами «Депутати, визнайте Росію агресором!», «Теракти в Харкові – це війна Росії проти України!».
При цьому збирали підписи за визнання депутатами Російської Федерації країною-агресором, пропонуючи поставити підписи і самим депутатам. На заклик згадати про совість і висловити рішучий протест пристало лише шість міських депутатів, показав підписи партієць із Всеукраїнського об’єднання «Свобода».
Your browser doesn’t support HTML5
Чи є Росія агресором? (думка харків'ян)
Я хочу, аби такі політичні питання в нашій залі не розглядалися – Кернес
У самій сесійній залі результати голосування невтішні: за включення питання про російську агресію проголосувало 19 депутатів, 47 проти і троє утрималися.
«Харків – прикордонне місто, і ми всі знаємо, скільки у нас зв’язків особистих, не особистих, зв’язки у підприємств із Російською Федерацією. Тому я хочу, аби такі питання дуже-дуже політичні в нашій залі не розглядалися», – з цими словами звернувся міський голова Харкова Геннадій Кернес до депутатів міськради за хвилину перед самим голосуванням.
Втім, самі громадські активісти були позбавлені можливості спостерігати за голосуванням, а тим паче, донести зібранню свої аргументи. Охорона мерії стала на заваді перед самими дверима до сесійної зали і не пропускала активістів, доки депутати не затвердили порядку денного.
Геннадій Кернес від початку війни на Донбасі послідовно заявляє російським і українським журналістам про своє братське ставлення до путінської Росії. В липні минулого року в інтерв’ю Радіо Свобода він висловлював повагу до Путіна, мовляв, президент Росії – ефективна, енергійна людина.
Депутати турбуються, чи зможуть перетнути українсько-російський кордон – Піддубний
Політичний настрій очільника Харкова депутати добре відчувають, тому й спостерігаємо за такою керованою позицією міськради, переконаний депутат міськради, позафракційний Ігор Піддубний.
«Велика кількість депутатів, що проживає на цій території, турбується про те, чи зможуть вони перетнути кордон. Приїхав до своїх родичів, друзів, які залишилися з того боку, а у випадку виголошення подібних заяв – вони будуть позбавлені такої можливості. Щодо Кернеса, я думаю – це бажання сподобатися харків’янам. Поїдь у віддалені райони, наприклад, ХТЗ і поговори там. Там більше претензій до української влади, і мені здається, що він зараз думає про майбутні вибори», – заявив Радіо Свобода міський депутат, директор інтернет-телебачення «Робінзон-TV» Ігор Піддубний.
Експерти не приховують: у Харкові, попри збільшення активності проукраїнських патріотичних рухів, залишається доволі велика кількість жителів, які не зрозуміли сенсу минулорічних подій на Євромайдані в Києві, які в усьому звинувачують уряд, президента. Зрештою, люди не розуміють, що зараз ведеться визвольна війна, бо Путін руками так званих «ополченців» докладає всіх зусиль, аби зробити Україну залежною від Кремля, і що українська армія захищає державну незалежність.
Або Кернес боїться Путіна і Росію, або у нього дуже міцні бізнес-інтереси –письменник Краснящих
Втім, Харків для Росії – як промисловий, машинобудівний, науковий центр – завжди залишатиметься стратегічним містом, про що свідчать останні заяви лідера угруповання «ДНР» Олександра Захарченка, в яких він обіцяв захопити місто. Хоча саме місто, за планами прибічників Путіна, мало стати «федерацією чи автономією» ще рік тому, про що йдеться в секретному документі, оприлюдненому напередодні російською «Новою газетою».
«Росія, користуючись легітимними, з погляду правового, інструментами євро-регіонів, повинна домогтися укладення договорів про прикордонну і трансприкордонну співпрацю, а потім встановити прямі державно-договірні відносини з тими українськими територіями, де в наявності є стійкі проросійські електоральні симпатії», – сказано в документі, який готували для Путіна. Це свідчить, що планувалося приєднати до Росії Харківську, Луганську, Запорізьку, Дніпропетровську області та Автономну Республіку Крим.
«Або Кернес боїться Путіна і Росію, або у нього дуже міцні бізнес інтереси з Росією, а можливо і перше, і друге. А міська рада ручна, «кернісівська» – ми ж це бачимо і розуміємо», – говорить громадський діяч і письменник Андрій Краснящих.
Разом із тим він вірить, що останній теракт у Харкові змусив жителів Харкова переглянути погляди щодо відносин із Росією і громадсько- політичної атмосфери міста. Письменник переконаний, що пасивні харків’яни прокинуться і нарешті перестануть терпіти нехтування їхніми інтересами з боку депутатів міськради.