Шахти: дешевше закрити чи реформувати?

Київ – Поки на сході тривають воєнні дії, а більшість території, де розташовані шахти Донбасу, контролюють бойовики, – в уряді і у середовищі незалежних профспілок розуміють, що вугільна галузь України потребує докорінного реформування. Але як проводити реформи за умов війни та економічної кризи, якщо невідомо, чи Україна зможе повернути території, на яких, власне, і треба проподити ці реформи, і чи буде для цього достатньо грошей?

В уряді повідомляють про намір припинити бюджетне субсидування вуглевидобутку до 2020 року, а фахівці стверджують, що для реформування галузі потрібні величезні бюджетні кошти. На сьогодні зі 135 діючих шахт Донбасу 100 перебувають на території, яку контролюють бойовики. А з тих 35 вуглевидобувних шахт, які розташовані на підконтрольній Україні частині Донбасу, працюють тільки 28. Щодо реформ, то вони, на думку голови незалежної профспілки гірників Михайла Волинця, повинні виходити з трьох основних принципів.

«Необхідні невеликі інвестиції для окремих шахт, щоб вони працювали. По-друге, треба виходити з точки зору зайнятості власних працівників і збереження інтеграційних зв’язків між галузями і між підприємствами усередині України. По-третє, треба виходити з точки зору енергетичної безпеки держави. Наприклад, поляки відмовилися від дешевшого, більш якісного російського вугілля, скасували контракти з російськими компаніями. Польський уряд запропонував підтримку з бюджету польським виробникам, які працюють на ринку вугілля. В Україні все відбувається навпаки: ми купуємо у Росії вугілля, яке вдвічі-втричі дорожче, ніж українське вугілля, але досі не розплатилися з гірниками за поставлене споживачам українське вугілля», – зазначив Волинець у розмові з Радіо Свобода.

Безробітні шахтарі стають легкою здобиччю для вербувальників серед бойовиків, говорить профспілковий лідер. До того ж, серед так званих російських «добровольців» вони зустрічають таких самих колишніх російських шахтарів, для яких зброя стала знаряддям здобування засобів існування для себе і своїх родин, пояснює Волинець.

«Українські шахтарі бачили, що Росія у Ростовській частині Донбасу закрила сто шахт за двадцять років. Наші бачили, яка деградація того краю відбувалась. Ці безробітні російські «козачки» взяли зброю і прийшли на нашу територію, тут воюють і нашу країну грабують. І втягують у воєнні дії вже українських шахтарів, котрі сидять без роботи. З українського боку, непродумане скорочення і закриття шахт теж веде до такого стану», – визнав Волинець.

На Донбасі все без змін?

Харіс Ахтямов, волонтер зі Слов’янська, часто під час поїздок з гуманітарними вантажами зустрічає шахтарів і їхні родини. За словами Ахтямова, люди пригнічені і вважають економічну політику Києва «неправильною» – такою, що не дбає про пересічних українців, а захищає інтереси багатіїв.

«Ситуація доволі плачевна, особливо у тих невеликих містечках, де життя залежить від роботи або зупинки шахти-«годувальниці». Шахта працює – містяни мають, що їсти, місто більш-менш нормально функціонує. Шахта закривається – все, це смертний вирок місту і його населенню. На тих територіях, які Україна повернула під свій контроль, люди не побачили змін. При владі – ті самі персонажі, котрі обіймали владні посади і за Януковича, і за «новоросії». Наші люди кажуть, що на місці президента й уряду реформи вугільної галузі починали би паралельно з люстрацією чиновників на місцях, яких так ніхто і не змінює», – розповів волонтер Радіо Свобода.

Тим часом у Києві вирішили ще раз взятися до реформи галузі і запросити всі зацікавлені сторони. Відповідне розпорядження дав прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

«Доручаю міністрові енергетики разом із міністерстром соціальної політики, національною комісією з регулювання енергетики, держпідприємством «Вугілля України», профспілками та всіма народними депутатами, які зацікавлені в цьому, невідкладно створити погоджувальну комісію і в її рамках надати план реформування вугільної промисловості в цілому та представити його на засіданні уряду», – заявив Яценюк на засіданні Кабінету міністрів.

Реформу вуглевидобутку треба починати з деолігархізації – експерти

В якому напрямку піде реформування галузі, поки що незрозуміло. У міністерстві енергетики не поспішають розпочинати реформи, оскільки на це потрібні чималі кошти. Але і субсидувати галузь уже не хочуть. Чиновники наголосили, що вуглевидобуток дорого коштує бюджету: лише минулого року підтримка шахт коштувала державі понад десять мільярдів гривень.

Тож під час реформування галузі доведеться закрити нерентабельні шахти, підвищити ефективність діючих підприємств і знайти приватних інвесторів для приватизації привабливих активів, вважає експерт з енергетичної безпеки, заступник голови НАК «Нафтогаз України» Олександр Тодійчук.

З ним згоден економіст Володимир Лановий. Але він вважає, що першими кроками реформи вуглевидобутку має бути деолігархізація галузі і запровадження рівних правил для всіх учасників ринку.

«Треба переходити до біржової торгівлі вугіллям, до реальних цін на вугілля, щоб не було занижених цін і субсидій, які надають шахтам. Але ці субсидії до шахт не доходять, вони осідають у кишенях олігархів. Треба створювати енергетичний ринок, на якому всі постачальники будуть рівними, незалежно від теплових чи атомних електростанцій. А далі – давайте визначимо, які ресурси нам потрібні, а які непотрібні», – наголосив експерт у розмові з Радіо Свобода.

За таких умов, зазначив Лановий, державі й інвесторам буде значно простіше визначити, які шахти варті подальшого існування й отримають шанс на реконструкцію, а які буде вигідніше закрити. Працівники шахт, які діятимуть надалі, повинні отримати змогу змінити робочий профіль, а колективи закритих шахт – змінити свою професію. Інакше на вуглевидобувну галузь чекає деградація, зауважили експерти, а шахтарські регіони не вийдуть зі скрути навіть за умов встановлення миру.