Права людини в Україні під загрозою: Майдан, схід і Крим

В усьому світі реакція на звірства з боку держав і збройних угруповань «ганебна і неефективна», заявляє правозахисна організація Amnesty International у щорічному звіті. Вона закликає, щоб п’ять постійних членів Ради безпеки ООН відмовилися від права вето, коли йдеться про справи з масовими звірствами. Значна увага у звіті присвячена подіям в Україні – в першу чергу на Майдані, на сході й у Криму.

Світові лідери мають діяти негайно, щоб протистояти новій природі конфліктів і захистити цивільне населення від жахливого насильства з боку держав і озброєних угруповань, закликає Amnesty International. У звіті про становище у світі у 2014-2015 роках вона також звертає увагу, що під дедалі більшою загрозою опиняються права людини в колишніх радянських країнах.

Саме з кризи й конфлікту в Україні, а також усе більшого обмеження свободи висловлювання в Росії й державах Середньої Азії, починають правозахисники повідомлення про свій звіт. Зокрема, заявляє директор організації у справах Європи й Середньої Азії Джон Далг’юзен, у конфлікті в України понад мільйон людей був змушений переселитися, тисячі були вбиті, і обидві сторони не раз порушували закони ведення війни, серед іншого, ведучи обстріли противника з-посеред житлових районів, а також неприцільні обстріли цих районів.

Тетяна Мазур

«На жаль, ми документуємо велику кількість порушень прав людини на Донбасі. Зокрема, йдеться і про викрадення, і про застосування катувань, і про вбивства, а також порушення законів війни, порушення вимог міжнародного гуманітарного права, основною метою якого є захист цивільного населення», – розповідає Радіо Свобода виконавчий директор Amnesty International в Україні Тетяна Мазур.

Старший директор досліджень в Amnesty International Анна Нейстат, зі свого боку, звертає увагу, що в Україні і підтримувані Росією сепаратисти, і українські регулярні війська і добровольчі батальйони засвідчували надто мало поваги до цивільних, які опинялися під перехресним вогнем, і ні одна зі сторін не виявила схильності притягти винних до відповідальності.

Росія погрожує вжити вето і порушує права людини у Криму

Правозахисники в доповіді звернули увагу й на те, що Рада безпеки ООН не змогла вжити ніяких заходів щодо подій в Україні через ризик, що Росія застосує право вето. Amnesty International закликає п’ять постійних членів Ради безпеки ООН відмовитися від права вето, коли йдеться про справи з масовими звірствами.

Труднощі викликає у правозахисників моніторинг ситуації в окупованому Росією Криму, розповідає далі Тетяна Мазур. «Ця територія де-факто контролюється Росією, ми знаємо, що в Росії є дуже велика кількість проблем, зокрема, з правами на свободу зібрань, свободу об’єднань, свободу вираження думок. І ці всі проблеми теж зараз спостерігаються на півострові», – каже вона.

За словами правозахисниці, в порушеннях у Криму є і окремі випадки, і певні тенденції. До перших належить, наприклад, справа Олега Сенцова, відомого кінорежисера, якого у «терористичній діяльності». А якщо говорити про тенденції або якісь групи, права яких обмежують, то це кримські татари, які перебувають зараз у вразливому становищі, оскільки вони не підтримали «референдум» у березні 2014 року. «І, звичайно, ці всі прояви інакомислення або незгоди з офіційною позицією, як правило, в Росії, а тепер і на півострові Крим, караються і переслідуються», – наголошує Тетяна Мазур.

Також, каже вона, є низка проблем із Меджлісом кримськотатарського народу – його лідери не можуть повернутися зараз на свою батьківщину, у Крим. Зокрема, це Мустафа Джемілєв і Рефат Чубаров. «Звичайно, є певні занепокоєння щодо подальшої долі Меджлісу», – каже правозахисниця.

Крім того, становище на сході й у Криму спричинили велике число внутрішньо переміщених осіб в Україні. Правозахисники не задоволені тим, як держава надає допомогу таким особам. «Якась певна мінімальна допомога надається, зокрема, був ухвалений закон про внутрішньо переміщених осіб. Але все ж таки дуже багатьом із них доводиться покладатися лише на власні ресурси і на власні сили, або на своїх друзів, на своїх родичів. Звичайно, цього недостатньо», – каже Тетяна Мазур.

Події Євромайдану досі не розслідувані

Також серед того, що було у фокусі уваги правозахисників, – події під час протесту Євромайдану. «Зокрема, це непропорційна сила, яка була застосована працівниками міліції невибірково, часто щодо мирних протестувальників, це жорстоке поводження, це випадки катувань, а також розстріл тих, хто лише реалізовував своє право на мирний протест», – каже представниця Amnesty International.

«І, на жаль, ми не задоволені результатами розслідування всіх цих порушень прав людини, які відбулися минулої зими під час протесту Євромайдану. І, власне, ця безкарність викликає наші занепокоєння, оскільки вона призводить до того, що є великий ризик, що ті працівники міліції, які не були покарані, будуть діяти аналогічно, будуть і далі порушувати права українців», – наголошує вона.

І ще один із моментів, який викликав застереження правозахисників в Україні, – це обмеження прав ЛГБТ-спільноти. Зокрема, «Марш гідності», який був запланований на липень 2014 року, був скасований організаторами, оскільки влада Києва не надала їм гарантій їхньої безпеки, і мер Києва Володимир Кличко, замість того, щоб намагатися забезпечити реалізацію їхніх прав, сказав, що не час на розважальні заходи, нагадує Тетяна Мазур. Тим часом, наголошує вона, це була правозахисна хода, так називався цей захід – ішлося про можливість реалізації права на свободу мирних зібрань цієї спільноти.

«І, на жаль, вони шансу реалізувати таке своє право не отримали. Тому ми дуже сподіваємося, що у 2015 році ця ситуація зміниться, і буде усвідомлення влади України, що мирні зібрання можуть мати абсолютно різний характер, але абсолютно всі громадяни, незважаючи на їхні погляди, незважаючи на їхню сексуальну орієнтацію, в тому числі, мають однакові права, зокрема, право на свободу вираження думок і свободу проведення мирних зборів», – каже Радіо Свобода виконавчий директор Amnesty International в Україні Тетяна Мазур.