Путін каже про «неможливість» війни з Україною на тлі війни, яка триває

Російський президент Володимир Путін заявив, що війна з Україною навряд чи станеться і висловив сподівання, що «цього не буде ніколи». В інтерв’ю російському державному телебаченню, яке було показане 23 лютого, Путін назвав такий сценарій «апокаліптичним». Проте Україна, США, НАТО та багато урядів країн-членів ЄС давно заявляють, що Росія надавала і надає озброєння, військову техніку та живу силу проросійським сепаратистам, які воюють з українськими силами на Донбасі.

В інтерв’ю державному каналу Володимир Путін заперечив існування війни в Україні і додав, що було б неправильно з боку Києва покладати вину за поразку українських сил під Дебальцевом на Росію.

Коли його запитали, чи можлива війна між Росією та Україною, він відповів: «Ну, я думаю, що такий апокаліптичний сценарій навряд чи є можливим і сподіваюся, що до цього ніколи не дійде».

Путін: війна з Україною навряд чи можлива

Путін додав, що думає, що він «розуміє» і «назагал довіряє» німецькому канцлерові Анґелі Меркель та французькому президентові Франсуа Олланду, які доклалися до останніх мінських мирних домовленостей під час зустрічі в білоруській столиці 11-12 лютого.

Він додав, що підтримує контакт із президентом Петром Порошенком і висловив сподівання, що мінські домовленості будуть дотримані і що ситуація на Сході України «поступово нормалізується».

«Мінські угоди залишилися не лише документом, який був розроблений чотирма учасниками цього мінського процесу – я маю на увазі Україну, Росію, Францію та Німеччину. Вони ж закріплені в резолюції Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй і набули форми міжнародного правового акту, підтриманого фактично всією міжнародною спільнотою. Це вже зовсім інша історія, як-то кажуть, і я дуже розраховую на те, що це буде виконуватись», – сказав Путін в інтерв’ю російському телеканалу.

Конфлікт, що триває

Верховний представник ЄС із закордонної та безпекової політики Федеріка Моґеріні відреагувала на слова російського президента про неможливість відкритої війни з Україною так: «Путін помиляється, коли каже про неможливість конфлікту (з Україною – ред.), конфлікт уже триває».

Підтвердженням цього є хоча б події останніх пару днів. Як заявив український військовий речник Анатолій Стельмах, українські сили були обстріляні сім разів у селах біля Дебальцева наприкінці понеділка. В трьох місцях неподалік Донецька проти українських сил працювала артилерія та міномети, а бій поблизу Маріуполя на азовському узбережжі тривав півгодини.

Через це українська сторона затримується з відведенням важких озброєнь на 25-70 кілометрів в залежності від потужності, як було домовлено у Мінську, через те, що бойові дії тривають. Україна наполягає, що почне відведення якщо перемир’я протримається хоча б 24 години.

Генеральний секретар ОБСЄ Ламберто Дзаннієр вважає, що перемир’я, погоджене у Мінську, «дуже значно» знизило кількість бойових зіткнень між урядовими силами та сепаратистами, а посол США в НАТО Даглас Лут заявив, що ще зарано «відмовлятися від сподівань на припинення вогню».

Яка війна?

Те, що Київ воює на Сході України не лише з проросійськими сепаратистами, які воюють поставленими з Росії озброєннями та технікою, але й з регулярним російським військом, можуть свідчити події цього місяця. На вихідні у Києві відкрили виставку захопленої українськими силами російської військової техніки, а під час Мюнхенської конференції з питань безпеки президент Порошенко демонстрував паспорти та військові квитки російських вояків, які були в Україні.

Окрім цього в лексиці українських військових речників, урядовців та експертів часто лунає фраза, що українським військам на Донбасі протистоять «російсько-терористичні» сили – тобто, російські регулярні сили і сили бойовиків-сепаратистів.

Інший момент полягає в тому, що проти України ведеться не звична війна, а війна нетипова, характерна для 21-го століття – так звана «гібридна війна». І полягає вона у використанні цілого набору інструментів: приховане надсилання військових і найманців, політичний, економічний тиск, енергетичних шантаж, кібернетичні напади, культурна експансія, інформаційна війна тощо. При всьому цьому Росія все це категорично заперечує і бере участь в міжнародних дипломатичних зусиллях щодо пошуку мирного врегулювання.

Однак, і сама Україна лише недавно рішенням парламенту визнала Росію країною-агресором. Натомість на Сході й далі триває антитерористична операція, яку не називають війною.

«Досить дурити реалії і перетворіть проголошену антитерористичну операцію в надзвичайний стан та стан війни з Росією, відтягнувши українські сили до оборонних ліній, мобілізувавши сотні тисяч резервістів і вишколивши тих, кого не мобілізували, для ведення партизанської війни», – написав у газеті Financial Times канадський політолог Тарас Кузьо.

А нинішній маршалок польського Сейму Радослав Сікорський колись сказав про конфлікт на Донбасі так: якщо воно виглядає як війна, пахне як війна і вбиває як війна, – то це і є війна!