Лекції та концерти – нагорі, майстерня – у бомбосховищі. Так виглядає мистецький простір «Вільна хата», розташований у центрі Краматорська на проспекті Миру. Щовечора тут щось відбувається, охоче приходить місцева молодь. Організували все це краматорські та львівські активісти, і незабаром, вони сподіваються, схожі заклади відкриють також в інших містах Донеччини.
Приглушене світло, кількадесят слухачів – у краматорській «Вільній хаті» триває лекція з психології, говорять про стосунки. Тут же відбувається фотовиставка, а в підвальному приміщенні тутешні завсідники наводять лад, сортують сміття і облаштовують художню майстерню. Кажуть: це укриття, але воно було завалене сміттям і без електрики, тому ховатись від снарядів тут було неможливо. Зараз у «бомбосховищі» ще багато роботи, але світло вже є, і художники можуть працювати. Один із них, Антон Фьодоров, малює на гіпсокартоні, оформив тут частину стіни.
«Займаюсь чим-небудь корисним, постійно щось роблю для «Вільхи» (скорочення від «Вільна хата» – ред.), а коли набридає, роблю щось для душі: малюю щось, оформлюю. А так багато чого роблю руками, займаюсь будівництвом професійно, але зараз маю вільний час», – говорить він.
Ідея відкрити у рідному Краматорську таку молодіжну платформу виникла десь рік тому, але чекала аж до цього грудня, розповідає один із засновників «Вільної хати» Микола Дорохов. Розпочався збройний конфлікт, Краматорськ потрапив під контроль сепаратистів, і хлопець виїхав до Львова. Там наприкінці серпня він зустрів активістів із «Львівської освітньої фундації», які збиралися їхати на Донбас ремонтувати постраждалі від обстрілів будівлі у рамках соціального проекту.
Якось неправильно, думаю: я у Львові лишаюсь, а вони їдуть до мене додому, ремонтувати моє місто. І я вирішив поїхати з нимиМикола Дорохов
«Якось неправильно, думаю: я у Львові лишаюсь, а вони їдуть до мене додому, ремонтувати моє місто. І я вирішив поїхати з ними. Приїжджали волонтери з усієї країни, місцеві волонтери приходили, і виникла така атмосфера тепла, коли ми збирались ввечері біля вогнища, спілкувалися, співали, і не хотілося втрачати тих людей, що прийшли», – зауважує активіст.
«Добрі сусіди» у Краматорську
Сьогодні у «Вільної хати» є три напрямки діяльності: активісти займаються соціальною роботою, проводять толоки, а також видають журнал, щоправда, поки що вийшов тільки один номер.
Один із проектів, «Добрий сусід», спрямований на підтримку родин у Краматорську, що потрапили у складні життєві обставини, розповідає ще один засновник «Вільної хати», менеджер проектів «Львівської освітньої фундації» Андрій Левицький.
«Зараз маємо дві сім’ї багатодітні, ну, і там напівсироти живуть, і власне, хочемо їм зробити реконструкцію паркана, дати деяку канцелярію для них, також хочемо проводити з ними час, з цими дітьми», – говорить він.
Зараз аналогів «Вільної хати» у регіоні немає, зауважує Микола Дорохов. Але нещодавно, за словами хлопців, до них зверталися активісти зі Слов’янська, Дружківки та деяких інших міст регіону перейняти досвід, як розпочинати такі ініціативи, тож, імовірно, схожі культурно-освітні платформи незабаром з’являться в інших містах на Донбасі.