Чи готовий ЄС направити своїх військових на Донбас?

Брюссель – ЄС вивчає пропозицію Петра Порошенка направити на Донбас поліцейську місію Європейського союзу з мандатом від Ради безпеки ООН. А поки що потрібно, щоб до Дебальцева та інших найпроблемніших ділянок фронту отримала доступ хоча б місія ОБСЄ. Такою є перша реакція Євросоюзу на заяву українського президента про доцільність направлення в зону конфлікту міжнародних миротворців у форматі місії ЄС. Останній уже має чималий досвід різних міжнародних цивільних та військових місій, зокрема у країнах Балкан та Африки. Діє моніторингова місія ЄС і в Грузії.

Президент Петро Порошенко, висловивши пропозицію запросити в Україну міжнародну миротворчу місію під егідою ООН, запевнив, що обговорював це питання з Анґелою Меркель, Франсуа Олландом та Володимиром Путіним.

«Як найкращий для нас формат ми бачимо поліцейську місію ЄС. Це буде найбільш ефективним і оптимальним гарантом безпеки в ситуації, що склалася, коли умови миру не дотримуються ні Росією, ні тими, кого вона підтримує», – заявив президент.

Порошенко запропонував звернутися до миротворчої місії ООН

Синхронно з президентом на початку цього тижня в інтерв'ю німецькому виданню die Welt та британському ВВС представник України при ЄС Костянтин Єлісєєв розповів, що планом «Б» для врегулювання конфлікту на Донбасі могло б бути направлення військової місії ЄС.

«Ми маємо використати всі наші зусилля та можливості, не лише України, але й США з ЄС, щоб натиснути на Кремль для припинення бойових дій. Якщо це не допоможе, ми повинні говорити про план «Б». Можливо, для ЄС настав час подумати про можливість воєнної операції на Донбасі», – сказав український дипломат.

За його словами, представники місії ЄС могли б спостерігати за ситуацією як вздовж лінії фронту, так і на неконтрольованій ділянці російсько-українського кордону.

Спочатку до лінії фронту потрібно допустити хоча б місію ОБСЄ – речниця Моґеріні

І в той час, коли після відповідного рішення РНБО МЗС України вже готує відповідне звернення до ООН і ЄС, у самому Європейському союзі не готові поки що надавати жодних деталей чи конкретних коментарів щодо такої можливості.

У рамках своєї спільної політики безпеки та оборони ЄС може виконувати на міжнародному рівні завдання із запобігання конфліктам та підтримання миру, з постконфліктної стабілізації, брати участь в антикризовому регулюванні, проводити операції із роззброєння та надавати військові консультації. Відповідна законодавча база існує, існують і належні договори з ООН, що дають змогу здійснювати автономне військове розгортання сил ЄС на підтримку місій ООН.

Є вже в ЄС і практичний досвід. Так, експерти Інституту світової політики порахували, що станом на 2014 рік Євросоюз за десятиліття існування своєї спільної оборонної та безпекової політики здійснив 26 місій. Існують різні типи місій: військові, поліцейські, моніторингові. Так само існують різні формати взаємодії з миротворцями місій ООН. Торік чинними були 14 цивільних та 4 військові місії. Різні варіації місій ЄС діяли в Боснії, Косово, Грузії, Конго, Південному Судані.

І хоча Україна є значно географічно й геополітично ближчою ЄС, ніж Конго та Південний Судан, європеські журналісти в Брюсселі на щоденній прес-конференції в Єврокомісії 19 лютого ставили питання про те, чи не є заява Петра Порошенка про доцільність направлення в Україну такої місії «наївною».

Речниця верховного представника ЄС із закордонних справ Федеріки Моґеріні Кетрін Рей відповіла на це таким чином: «Наразі ми зосереджуємося на головному завданні на поточний момент –це виконання мінських домовленостей, це встановлення режиму припинення вогню, відведення важких озброєнь, забезпечення доступу для місії ОБСЄ, яка могла б здійснювати моніторинг ситуації. І ми готові робити більше, якщо в цьому буде потреба, щоб забезпечити виконання мінських домовленостей».

Кетрін Рей не коментувала питання того, чи відповідає духові й букві угод, підписаних 12 лютого в Мінську, ідея направлення на Донбас місії ЄС з мандатом від Ради безпеки ООН.

Заступник генерального секретаря Європейської зовнішьополітичної служби Мачей Поповські заявив у Ризі, де 18-19 лютого відбувалося неформальне засідання міністрів оборони ЄС, що пропозицію Петра Порошенка потрібно прояснити.

«Нам відомо про українську ідею, точніше пропозицію, яка була висловлена президентом. Але нам потрібно знати більше, потрібно більше ясності. Будь-яка участь ЄС потребуватиме чіткого мандата і повинна бути обговорена країнами-членами. Як тільки ми знатимемо про це більше, повернемося до цього питання. Уповноважені представники проаналізують цю пропозицію і направлять її для обговорення країнами-членами для отримання повнішої картини», – сказав він.

Як пояснили європейські дипломати Радіо Свобода, на поточний момент, поки до Дебальцева не отримала доступ спеціальна моніторингова місія ОБСЄ, поки її спостерігачі не можуть вільно пересуватися вздовж лінії фронту, говорити про направлення наступної місії від іншої міжнародної організації дуже рано.

Крім того, у ЄС привертають увагу до того факту, що направлення будь-якої миротворчї місії під егідою ООН вимагатиме схвалення Радою безпеки, а отже, у цій справі ніяк не обійтися без згоди Росії, постійного члена цього органу. Зрештою, поки що в ЄС відсилають до прикладу моніторингової місії ЄС у Грузії. Ця місія складається з неозброєних цивільних спостерігачів, більшість з яких має досвід служби в національних правоохоронних органах країн-членів ЄС, але не армії. Тобто це – цивільні спостерігачі, але аж ніяк не військові з автоматами в руках.

Місія ЄС діє лише з боку Грузії, без допуску до окупованих територій

Оглядач грузинської служби Радіо Свобода Коба Ліклікадзе розповідає, що після грузинсько-російської війни у серпні 2008 року тодішній президент Грузії Міхеїл Саакашвілі ініціював направлення в свою країну місії ЄС, яка мала працювати на адміністративному кордоні між Грузією та окупованою Росією територією Південної Осетії. Ця місія там залишається й досі, в різні моменти вона налічувала від 300 до 400 осіб. У грудні ЄС пролонгував її мандат на два роки.

«Але ситуація, яка склалася в Україні, в рази відрізняється від грузинської. У Грузії Росія вже окупувала ці території. Моніторингова місія ЄС працює лише зі сторони Грузії на адміністративному кордоні з Південною Осетією та в прикордонних селах, але знову ж таки лише з боку Грузії. Тобто можна сказати: це такий односторонній мандат. І представники місії ведуть спостереження лише на певній відстані. Я сам був свідком, що це є так і що вони в безпосередній контакт з російськими окупаційними військами не входили», – зауважує Коба Ліклікадзе.

Він також відзначає, що місія ЄС прибула на адміністративний кордон з ЄС, коли вогонь в цілому припинився. Залишається відкритим питання, чи може і чи захоче Євросоюз відправити своїх представників у зону конфлікту, де наразі зберігається постійна загроза відновлення масштабних бойових дій. Адже, за оцінками різних експертів і українських військових, наступними цілями можливого нового наступу проросійських збройних формувань на сході могли б стати Маріуполь та Артемівськ.

Без Дебальцева і Маріуполя Росія не зупиниться – віце-президент Європарламенту

Тим часом російське МЗС уже заявило, що Росія проти направлення міжнародних миротворців на Донбас.