Україна – на третьому місці в Індексі свободи медіа серед країн-учасниць «Східного партнерства». Про це свідчать результати дослідження за 2014 рік, оприлюднені у понеділок у Києві. На першому місці – Грузія, обігнала Україну також і Молдова. В усіх країнах-учасницях «Східного партнерства» заявляють про проблеми зі свободою слова. В Україні, зокрема, автори дослідження критикують затягування з запуском суспільного мовлення, а також погіршення ситуації з безпекою журналістів.
Спрощення доступу до публічної інформації, позитивні зміни у програмі Національної телекомпанії України, розвиток сегменту електронних ЗМІ, зокрема інтернет-телебачення, – серед досягнень української медіа-сфери у 2014 році. Але для лідерства в Індексі свободи медіа серед країн-членів програми Євросоюзу «Східне партнерство» – замало: Україна – на третьому місці. На першому – Грузія, далі – Молдова.
Жанна Літвіна
60 експертів аналізували стан свободи слова у кожній із країн-членів «Східного партнерства». Найгірші справи – у Білорусі, де, за словами голови Асоціації журналістів Жанни Літвіної, ситуація дедалі погіршується з наближенням чергових президентських виборів. Усередині рейтингу – Вірменія й Азербайджан.
У ЄС чекають на суспільне мовлення в Україні
Серед позитивних тенденцій в українській медіа-сфері експерти-учасники дослідження називають ухвалення закону про суспільне телебачення і радіомовлення. Серед негативних – затягування з запуском цих самих суспільних каналів інформації. На думку заступника голови представництва ЄС в Україні Томаса Фреллесена, запровадження суспільного мовлення відкладають уже занадто довго.
«У ЄС очікують, що Верховна Рада виконає свою роль у цьому питанні і завершить підготовку законопроекту, підтримуваного ЄС і Радою Європи, який дозволив би реорганізувати державне телебачення і радіомовлення, перетворити його на незалежне мовлення до середини 2015 року», – зазначив він.
15 листопада 2014 року сплив 6-місячний термін, визначений законом для перетворення Національної телерадіокомпанії України на канал суспільного мовлення. Водночас як позитив у звіті Індексу свободи медіа країн-членів «Східного партнерства» відзначено програмні зміни в ефірі «Першого національного» й «Українського радіо», зокрема – виділення ефірного часу для «Hromadske.tv» і «Громадського радіо», а також якісні теледебати перед позачерговими виборами до Верховної Ради.
Небезпечна для журналістів?
Іще один пріоритет, на думку представництва ЄС, – створення безперешкодних умов для роботи журналіста. Згідно з висновками авторів індексу, у 2014 році на території України зафіксували близько тисячі випадків порушення свободи слова: від тиску влади під час Євромайдану, до утисків журналістів під час та внаслідок анексії Росією Криму (зокрема, це стосується і телеканалу ATR), викрадення журналістів бойовиками на сході України. «У середньому за рік у полоні побували 76 журналістів», – ідеться у дослідженні.
«Донині Україна ніколи не стикалася з викраденням журналістів незаконними збройними формуваннями, ще ніколи не було внутрішніх переселенців-журналістів, які змушені були залишити місця свого проживання у звʼязку з професійною діяльністю, – наголошують автори звіту. – Пік викрадень журналістів припав на квітень, коли у полоні побували 20 журналістів, всі – у Донецькій області».
Частина території Донбасу окупована, злочини проти журналістів на цій території відбиваються на загальному негативному рейтингу України, хоча українська влада до цього не причетнаСергій Лещенко
Колишній журналіст, а нині – народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Сергій Лещенко радить у контексті цієї проблеми розмежовувати географію й істинну причину такого стану речей. «Мені така претензія (про почастішання випадків порушення свободи слова на території України – ред.) здається не зовсім справедливою, – каже він. – По суті, частина території Донбасу окупована, вона не контролюється владою України. Але географічно і політично вона вважається територією України, і тому злочини проти журналістів на цій території відбиваються на загальному негативному рейтингу України, хоча українська влада до цього не причетна».
Поворот у бік Росії
Погіршення ситуації зі свободою слова, що відбилося у свіжому індексі країн-членів «Східного партнерства», констатують щодо Вірменії. Голова Єреванського прес-клубу Борис Навасардян повʼязує це з відмовою Вірменії від прозахідного вектору розвитку.
Борис Навасардян
У вересні 2013 року керівництво Вірменії, яке до того моменту декларувало намір підписувати з ЄС угоду про асоціацію, оголосило рішення приєднатися до Митного союзу. Нині Вірменія – член ЄврАзЕС, її партнери – Росія, Білорусь і Казахстан. Борис Навасардян каже: поки що офіційному Єревану вдається зберігати незалежність у внутрішніх питаннях, але водночас вірменські журналісти констатують збільшення наступу на свободу слова.
Зокрема, розповідає Навасардян, у 2014 році журналістів у Вірменії кілька разів у судовому порядку змушували розкривати джерела інформації. «За цими першими прецедентами ми бачимо спробу влади якось стримати журналістів, які займаються розслідуваннями, повʼязаними з кримінальними явищами у політиці і корупцією», – розповідає він.
За словами Бориса Навасардяна, почастішали у Вірменії і випадки побиття журналістів, замовники яких залишаються непокараними. Крім того, у 2015 році Вірменія має завершити перехід на цифрове мовлення. Журналісти побоюються, що обмежена кількість частот зменшить шанси на розвиток незалежних телеканалів.
Усі країни-члени «Східного партнерства» визнають, що потерпають від російської медіа-агресії. Особливо активна вона нині в Україні, Молдові та Грузії – країнах, які минулого року підтвердили свій рух на Захід підписанням Угоди про асоціацію з ЄС.