Заборона російського кіно: що далі?

Юрій Примачук

Київ – Із ухваленням закону, що мав заборонити російські фільми про силові структури, вже кілька днів тривають дискусії щодо його трактування. Після поправок Вікторії Сюмар і Олега Ляшка звучали різні тлумачення: від повної заборони російського кіно, до заборони лише знятого у 2014-2015 роках. Схоже, що російські силовики скоро полишать українські телеекрани, що будуть показувати натомість?

Тему такої заборони громадські активісти уперше порушили ще весною. Тоді мотивацією було лише убезпечитися від пропаганди військової агресії і «русского мира». Згодом додалася ще моральна складова.

Микола Княжицький

«У цих фільмах не просто художній вимисел: вони героїзують армію агресора і силовиків, які утримують наших полонених – а ми щодня їх показуємо! Поїдьте в Дебальцеве і спитайте у бійців, чи потрібний цей закон», – закликав Радіо Свобода автор документа, народний депутат Микола Княжицький. Зрештою, заборону пояснили і економічними резонами: українські медіа платять за фільми державі-агресору.

Одразу після голосування автори законопроекту і поправок Микола Княжицький та Вадим Денисенко та перший віце-спікер Андрій Парубій стверджували, що обмеження стосуються всієї російської продукції. Та за кілька днів «виправилися» і заявили: заборонені всі фільми, зняті, починаючи з 1 січня 2014 року, а також все кіно про російських силовиків та радянські спецслужби із 1991 року. Заборона не стосується радянських фільмів та має двомісячне відтермінування – аби мовники підготувалися.

Микола Княжицький прогнозує, що канали зможуть «закупити телесеріали іноземного виробництва, не країни-агресора і почати виробництво українських серіалів». А депутати з «Опозиційного блоку» угледіли в законопроекті цензуру.

Юрій Павленко

«Всі українські канали сьогодні через цей Закон будуть намагатися ставити у стійло з тим, щоб вони виконували завдання влади», – заявив Юрій Павленко. Тому фракція готова оскаржити закон у суді чи скасувати у Раді, постанова про що, вже зареєстрована. Раніше телеканал «Інтер» у відкритому листі також вимагав зняти цей законопроект із розгляду

У коментарі Радіо Свобода фахівці Інституту медіа права відзначили: ситуація дуже неоднозначна. З одного боку, де-факто йде війна. З іншого боку, якби був введений воєнний стан – питань би не було, там допустиме обмеження свободи слова. Але війни немає, і не виключений варіант, коли мовники будуть оскаржувати заборону і покарання у судах, можливо і в міжнародних. На думку правників, шанси на виграш таких позовів будуть. Тому радять краще забороняти конкретні фільми, де є мова ненависті чи якісь випади щодо українців.

Закон суворий, але не в усьому

Хоча у новому трактуванні заборони суттєво м’якші, але обмеження з 1 січня для телеканалів – тотальне. У документі згадали і документальне кіно, і навіть мультфільми російського виробництва. Виняток – кінотеатри, там російське кіно поки дозволене. Зате фільми, що пропагують російські силові структури – заборонені незалежно від країни виробництва (до третини їх вироблено в… Україні). Разом з тим закон не стосується інформаційного та аналітичного мовлення.

Ще до голосування критики називали законопроект №1317 черговим ударом Коломойського проти «Інтера». Втім, якраз у день голосування канал дніпропетровського очільника «2+2» понад 11 годин показував російські серіали. Схожа статистика і на каналах, які пов’язують з Пінчуком та Ахметовим.

Суворість вимог закону компенсується відносною м’якістю покарання. Штрафи, які становлять від 10 до 50 мінімальних заробітних плат (цьогоріч це від 12180 до 64000 гривень) за кожен показ забороненого твору – це не негайне призупинення чи відкликання ліцензії, яке передбачається у деяких інших медійних законопроектах. Тож побоювання про швидке закриття «неугодних владі» каналів безпідставне, кажуть правники. А санкції може вносити лише Державне агентство України з питань кіно (Держкіно).

Попри побоювання громадян, санкції щодо глядача відсутні, тож якщо хтось завантажить «Ментів» із мережі, судити його не будуть.

Кіно буде?

«Так, ціною «Йолки» та «Любовь-Морковь» простимулювали своє кіновиробництво», – написала після голосування народний депутат Вікторія Сюмар. Її оптимізм поділяють не всі, адже у законі немає норми, яка зобов’язала б взамін показувати саме українські фільми. Однак позитивні тенденції все ж є.

Леонід Кантер

«Я думаю, що українські фільми вже давно вироблені, просто на них не звертали уваги. Раніше канали просто закуповували російські серіали на вторинному ринку – і ставили, дублювати ж не треба. А українські виробники лишалися ні з чим, бо навіщо купувати у них, якщо російське виходить дешевше? Можливо, таке радикальне рішення прокладе «зелену дорогу» українським фільмам, на їх виробників звернуть нарешті увагу», – зазначив у розмові з Радіо Свобода режисер Леонід Кантер.

Знімати є кому, стверджує кіномитець. «У нас же знімали фільми, але про Росію у російському антуражі, – зауважує він. – Виробники, щоб вижити, випускали фільми орієнтуючись на російський прокат, бо вижити на нашому ринку фільм не міг. Зараз, гадаю, такої потреби вже не буде»

Думку, що українські фільми програють конкуренцію турецьким чи румунським, режисер вважає перебільшенням. Адже іноземні фільми треба озвучувати і тонувати, а це вплине на ціну і полегшить українському продукту конкуренцію. Тож в ефірі будуть фільми різних виробників.