Ми не «кіборги», а звичайні люди – захисник Донецького аеропорту Микола Тихонов

Микола Тихонов, офіцер добровольчого батальйону «Карпатська Січ»

Київ – Люди не народжуються солдатами, вони ними стають у разі потреби. Координатор громадянського руху «Українська справа» Микола Тихонов, який після Революції гідності очолив Оболонську районну держадміністрацію, і гадки не мав, що стане офіцером добровольчого батальйону «Карпатська Січ». З 30 грудня 2014 року до 12 січня цього року Тихонов захищав Донецький міжнародний аеропорт. Як став «кіборгом», громадський діяч і політик» розповів Радіо Свобода.

– Я в Оболонському районі активно брав участь у складі нашої громадської організації «Українська справа», у виборах політичних сил. Ми завжди підтримували демократичних кандидатів. На щастя, Київ – демократичне проукраїнське місто, у нас завжди перемагали депутати демократичного спрямування. А зараз такий час, що я не міг бути осторонь тих подій, які відбуваються на Сході України. Я виявив своє бажання і добровольцем поїхав підтримати побратимів і друзів, які перебували у селищі Піски поблизу Донецька. Потім я потрапив у Донецький аеропорт, там зустрів Новий рік і Різдво. Я і зараз – офіцер добровольчого батальйону «Карпатська Січ».

​– Спершу вороги, а потім і весь світ назвали захисників Донецького аеропорту «кіборгами». Як Ви до цього ставитесь?

Для мене взагалі Донецький аеропорт став більше символом відтворення наших військових, бойових традицій, можливо, ще козацької доби. Я там переконався, що справді – «козацькому роду нема переводу»
Микола Тихонов

​– Особисто я до цього визначення – «кіборги» – ставлюсь скептично. Повірте, ми ​– звичайні люди. Хто там був? По-перше, це всі були добровольці, навіть військові. Тобто, навіть ті люди, які могли формально отримати наказ їхати (або не їхати) туди на ротацію, вони всі їхали в аеропорт свідомо. Ніхто з тих людей, кого я знаю, не був примушений там бути. Для мене взагалі Донецький аеропорт став більше символом відтворення наших військових, бойових традицій, можливо, ще козацької доби. Я там переконався, що справді – «козацькому роду нема переводу».

– Хто вони – захисники Донецького аеропорту?

Там були військовослужбовці, мобілізовані, але всі вони свідомо зробили так, щоб потрапити у Донецький аеропорт
Микола Тихонов

– Там, на перший погляд, були звичайні люди. Але я зовсім іншими очима подивився на так звану «звичайність». Там були військовослужбовці, мобілізовані, але всі вони свідомо зробили так, щоб потрапити у Донецький аеропорт. В моїх очах всі ці люди зробили героїчний вчинок, адже багато з них навіть не знали, що там насправді відбувається. Але ці люди, знаєте, вони пройшли якесь метафізичне перетворення.

– А тим часом, багато учасників воєнних дій скаржаться, що надзвичайно складно отримати статус учасника АТО. Як Ви плануєте діяти за такої ситуації?

– Ми з побратимами подумали про той шлях, яким чином ми – четверо добровольців «Карпатської Січі», які були у новому терміналі Донецького аеропорту – можемо довести, що ми там були. Наразі, це тільки судовий шлях, це має бути позов до суду і суд повинен визнати факт нашого перебування саме там. Але я мушу Вам зауважити: ми не за статусом туди їздили. Ну, що ми можемо отримати від держави у такий складний, економічно складний, період? Ми не за нашу владу туди їхали, ми свідомо їхали захищати нашу землю.