Київ – Україна зможе притягти Росію до відповідальності за воєнні злочини, якщо визнає верховенство Міжнародного кримінального суду, стверджують урядовці, експерти й частина депутатів Верховної Ради. Відповідний законопроект вже поданий до парламенту, і Євросоюз та міжнародні правозахисні організації закликають не зволікати з ним. Однак частина депутатів заявляє, що ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду поставить під удар і саму Україну. Противники ратифікації посилаються на те, що нібито в РНБО побоюються, що в результаті Росія позиватиметься до України щодо військового конфлікту на сході держави. Наразі ані РНБО, ані президент своєї думки щодо таких ризиків не висловлюють.
Українській владі варто оперативно вжити заходів, які б дали змогу Міжнародному кримінальному суду розглянути злочини проти людяності, скоєні в Україні у 2014-2015 роках. Про це ідеться у постанові позачергової Ради міністрів ЄС із закордонних справ, яка днями зібралася у Брюсселі. З такою заявою виступила і міжнародна правозахисна організація Amnesty International. Виконавчий директор організації в Україні Тетяна Мазур наголосила, що питання ратифікації Римського статуту міжнародного кримінального суду «перейшло у практичну площину», через події, які розпочалися у листопаді 2013 року і тривають до сьогодні. Йдеться про Євромайдан та спроби тодішньої влади на чолі з Віктором Януковичем розігнати його, про анексію Криму Росією та її збройну підтримку сепаратистів на Донбасі.
«Ймовірно, приєднання до Міжнародного кримінального суду не буде панацеєю. Але, тим не менш, це буде істотним стримуючим фактором для всіх сторін, які зараз порушують права людини», – пояснює Тетяна Мазур.
Україна підписала Римський статут у 2000 році, але за рік Конституційний Суд постановив, що документ не відповідає Конституції. І лише 16 січня цього року в парламенті зареєстрували законопроект про зміни до статті 124 Конституції України (щодо правосуддя), які б дали змогу долучитися до Римського статуту.
Прем’єр Арсеній Яценюк неодноразово заявляв про необхідність ратифікувати Римський статут (тобто, визнати верховенство Міжнародного кримінального суду), щоб притягнути до відповідальності представників влади часів Віктора Януковича і оскаржити в суді анексію Криму і військові дії Росії на сході України.
У парламенті побоюються, що Росія вжеготова подати на Україну позови щодо конфлікту, а Україна – ні
Міністр юстиції Павло Петренко раніше заявляв, що уряд одноголосно підтримав ратифікацію Римського статуту, і подав необхідні для ратифікації документи президентові та до парламенту. Однак у самій Верховній Раді такої одностайності немає. Так, заступник керівника фракції «Блок Петра Порошенка» Ігор Кононенко запевнив журналістів, що РНБО не рекомендує ратифікувати Римський статут зараз, через ризик позовів з боку Росії.
«Президент (на одному з останніх засідань РНБО) нагадав гіркий досвід Хорватії та Грузії, коли генерали, які захищали свої країни, тепер роками сидять в судах і дають свідчення. Адже якщо ми ратифікуємо статут, з часом Росія зможе привезти в Європу якихось дітей з обстріляних регіонів Донбасу і через своїх сателітів, до яких тепер додалася і Греція, вимагати покарання наших військових», – сказав Ігор Кононенко.
Однак офіційно президент Петро Порошенко поки не висловив своєї позиції щодо переваг та ризиків Римського статуту для України. Нинішній секретар РНБО Олександр Турчинов неодноразово висловлювався за ратифікацію Римського статуту. Днями – в одному з останніх інтерв’ю він порадив бойовикам та керівництву Росії готуватися постати перед судом, зокрема за обстріл Маріуполя в січні цього року.
Росія дійсно може позиватися проти України,якщо вона визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, погоджується секретар парламентського комітету з верховенства права і правосуддя, депутат від «Народного фронту» Леонід Ємець. Проте, ще більш важливо, спираючись на Римський статут Міжнародного кримінального суду, оскаржити злочини попередньої української влади та російських військ в Україні, зауважив Леонід Ємець у коментарі Радіо Свобода.
«Однозначно, це варто робити. Адже ми вже одноразово звернулися до Міжнародного кримінального суду з приводу злочинів Віктора Януковича і його подільників, із проханням розповсюдити на ці злочини свою юрисдикцію, що вони і зробили. Нам потрібно повністю інтегруватися у правові та управлінські інститути Європейського союзу, а Міжнародний суд – є саме тим органом, який розповсюджує свою юрисдикцію та правові стандарти на країни ЄС, – наголошує депутат. – Росія неодмінно цим скористається (щоби позиватися з Україною), але на те Міжнародний кримінальний суд і є незалежним та об’єктивним органом. Тому нам треба не боятися, і долучатися до міжнародного правового поля. А в таких випадках – треба просто добре працювати і прокурорам, і адвокатам. Якщо ж вину української сторони дійсно доведуть – треба відповідати», – підсумовує Леонід Ємець.
Ратифікація Римського статуту – це не лише певні переваги для України, але її зобов’язання, оскільки визнання статуту закріплене, зокрема, в угоді про Асоціацію України з ЄС, пояснює Радіо Свобода співзасновник Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.
«До Римського статуту потрібно було долучатися ще вчора. Це важливо з огляду на те, що Україна має зобов’язання перед ООН та ЄС визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Багато країн світу нам про це нагадували, – констатує правозахисниця. – Але це важливо й тому, що з часів Майдану в Україні тривали й тривають злочини проти людяності й військові злочини, і щоб Міжнародний кримінальний суд їх зміг розслідувати, потрібно ратифікувати Римський статут».
Тетяна Печончик пояснює, що Україна має право одноразово звертатися до Міжнародного кримінального суду, і що вона це вже зробила щодо розслідування діяльності Віктора Януковича. Однак, враховуючи військовий конфлікт в Україні, це звернення не буде єдиним, відтак визнати юрисдикцію цього суду необхідно, підсумовує правозахисниця.
Зі свого боку, Леонід Ємець прогнозує, що парламент підтримає ратифікацію Римського статуту: за його словами, попередні консультації у фракціях свідчать про готовність депутатів голосувати. Дата такого голосування невідома.