Брюссель – Голова НАТО Єнс Столтенберґ, аналізуючи події 2014 року, назвав його «чорним роком для європейської безпеки». І перша причина цього – агресія Росії щодо України та зростання загрози з її боку для країн НАТО на сході Європи. «Безпекове середовище за минулий рік фундаментально змінилося», тож, закликає голова Північноатлантичного союзу, держави-союзниці повинні збільшити фінансування оборони та безпеки.
Минулий рік вніс у діяльність НАТО – цієї найбільшої та найпотужнішої військово-політичної організації світу – суттєві корективи. Незаконна анексія Криму та дестабілізація українського сходу військовою агресією Росії завдали величезної шкоди безпеці на континенті, зазначає голова НАТО Єнс Столтенберґ, який у п’ятницю оприлюднив річний звіт діяльності цієї організації.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін та голова НАТО Єнс Столтенберґ під час зустрічі у Брюсселі. 29 січня 2015 року
Документ альянсу суворо критикує Росію, яка «докорінно змінила сприйняття Європи як вільного та мирного континенту. На тлі її дій, «НАТО підтримує санкції, впроваджені ЄС, державами «Групи семи» та іншими країнами, що є частиною міжнародних зусиль проти дестабілізуючої поведінки Росії. Нестабільність і непередбачуваність на сході і на півдні континенту також змусили НАТО посилити колективну безпеку і стримування потенційних загроз».
Зокрема, відповіддю на дії Москви стало значне зростання військових навчань та присутності збройних сил альянсу на землі, в повітрі та на морі в державах-союзницях, які межують із Росією.
Водночас, із повним припиненням військово-технічної співпраці НАТО із Москвою, канали політичного та дипломатичного діалогу з представниками Кремля залишаються відкритими.
«Ми є свідками зростання військової присутності Росії поблизу кордонів НАТО, а також збільшення військ НАТО біля російських кордонів. А це несе ризики непорозуміння, чи виходу ситуації з-під контролю, – пояснює керівник альянсу Столтенберґ. – Тож і військові канали спілкування слід тримати відкритими, для уникнення та деескалації ситуації, що виходить з-під контролю»
Голова НАТО додає, що планує зустрітися з головою російського МЗС Сергієм Лавровим наступного тижня на конференції з питань безпеки у Мюнхені, для обговорення непростих двосторонніх відносин та дій Росії на Донбасі.
Провокаційні дії щодо НАТО з боку Росії істотно почастішали
Тим часом, росіяни продовжують провокувати країни НАТО. Згідно зі статистикою, скажімо, літаки альянсу за минулий рік вилітали на «перехоплення» російських бойових літаків 400 разів, що в чотири рази частіше, ніж за попередній рік.
При цьому, пояснює керівник альянсу, 150 перехоплень були проведені натовською місією патрулювання Балтики. Останній випадок перехоплення бомбардувальників Росії стався у четвер над Ла-Маншем.
Водночас, з огляду на загрозу Росії, яка навіть у кризовий час не припиняє нарощувати свій військовий потенціал та ще й, як свідчить ситуація, готова його використовувати, керівник НАТО закликав держави Європи, що входять до альянсу, збільшувати свої витрати на оборону та безпеку.
Мусимо витрачати більше, і водночас, витрачати ці кошти ефективніше. Щоб наші збройні сили були готові впоратися з будь-якою загрозоюЄнс Столтенберґ
«Минулого року ще на три відсотки скоротилися витрати на оборону, – констатує генсекретар НАТО. – Але ми зобов’язалися припинити ці скорочення внесків з боку європейських держав. Мусимо витрачати більше, і водночас, витрачати ці кошти ефективніше. Щоб наші збройні сили були готові впоратися з будь-якою загрозою».
У річному звіті НАТО, окрім викликів безпеці з боку Кремля, зазначені й інші напрямки, в яких країни НАТО вбачають для себе загрозу. Насамперед, це східне Середземномор’я, Близький Схід та Північна Африка.