Чехи є одним із найбільш читаючих народів у світі. Звичка читати прищеплюється з дитинства, в країні з 10-мільйонним населенням процвітають видавництва, книжкові магазини і бібліотеки. Одним із найкращих подарунків для себе чехи вважають добру книжку.
Приватна британська дослідницька компанія NOP World з’ясувала, що Чехія – шоста в світі серед читаючих націй. В середньому, кожен чех витрачає понад сім годин на тиждень на читання книжок, у той час як середній світовий показник складає шість з половиною годин. Близько 40% дорослих чехів є активними користувачами бібліотек. Ця мережа є найщільнішою в Європі. На кожні 10 тисяч чехів припадає понад 5 бібліотек. Практично, своя бібліотека є в кожному населеному пункті. Середній показник для решти європейських країн – лише трохи більше однієї бібліотеки на 10 тисяч громадян. Цікаво, що на друге місце в Європі за цим показником вийшла інша східноєвропейська країна – Латвія. Там є три книгарні на 10 тисяч осіб.
Директор Бібліотечного інституту Національної бібліотеки Чехії Віт Ріхтер пояснив цей феномен у бесіді з Радіо Свобода давньою історичною традицією, якій, тим не менш, сприяв закон.
«Велика кількість бібліотек була створена завдяки першому закону про книгарні від 1919 року, коли закон вимагав, щоб кожен муніципалітет мав і керував бібліотекою. Хоча вже з 2001 року, від впровадження нового закону про книгарні, муніципалітети не зобов’язані мати бібліотеки, місцеві органи вирішують це для себе самі й на добровільній основі», – розповів Ріхтер.
За його словами, в основі життєздатності бібліотеки є великий каталог книжок, який постійно поповнюється світовими новинками. Сучасні бібліотеки позичають не лише друковані, але і електронні книжки, і навіть самі електронні пристрої для читання.
У 2013 році інтернет та інші інформаційні технології у бібліотеках використали 17 відсотків дорослих Чехії. Людям старшого віку, які з інтернетом не знайомі, пропонуються безкоштовні курси, де їх вчать користуватися комп’ютером, інтернетом та інформаційними технологіями.
Але мета сучасних бібліотекарів – перетворити книгозбірні на культурні осередки громади.
«Якщо говорити про публічні бібліотеки, нашою довгостроковою метою є те, щоб бібліотека не була таким собі «прокатним пунктом», а інформаційним, культурним, освітнім центром свого муніципалітету. Це тривалий процес і, звичайно, що ці зміни залежать від того, чи інвестує місцева влада у бібліотеки», – пояснив Ріхтер.
Прага – місто літератури
Спонукає до читання не лише наявність публічних бібліотек. Літературну традицію у країні плекали роками, особливо у чеській столиці Празі. Праця численних літературних діячів принесла свої плоди. У 2014 році Прага отримала престижний титул – Місто літератури ЮНЕСКО. На сьогодні лише 11 міст світу були відзначені цією престижною нагородою.
Боротьбу за титул Прага розпочала ще у 2009 році. Цей проект став платформою для співпраці авторів, видавців, літературних критиків, бібліотекарів та інших учасників літературного життя в Празі, розповіла Радіо Свобода менеджер проекту Катержина Байо.
«Щоб ми могли цей титул отримати, ми мали не лише продемонструвати ЮНЕСКО багате літературне минуле Праги, але, звичайно, намагалися показати ще й сучасне празьке літературне життя та акції, які мають тут місце», – сказала вона.
За її словами, співпраця різноманітних учасників празького літературного світу допомогла проекту не лише отримати відзнаку ЮНЕСКО, але й навчила їх тому, що разом вони можуть популяризувати читання та літературу серед чехів.
«Якщо один із наших партнерів проводить будь-яку літературну акцію, інші партнери зацікавлені в тому, щоб взяти участь. Вони допомагають, щоб ці заходи були масштабнішими та мали більший вплив на громадськість», – пояснила вона.
Одним із таких проектів стала вулична бібліотека. Завдяки співпраці книгарень, літераторів і міських чиновників, у Празі є близько десяти вуличних бібліотек, де кожен бажаючий може безкоштовно взяти книжку або додати до бібліотеки власну.
«Ця мережа є заснована для того, щоб література потрапила на вулиці, потрапила до людей, які активно її не шукають, або активно не шукають літературні акції, щоб освоїти нову групу людей, які, наприклад, не ходять до книгарень, не ходять на читання або не купляють книжки», – пояснила Байо.
«Читання допомагає»
Чехів привчають до читання з пелюшкового віку, а перший запис до бібліотеки дошкільнята отримують ще тоді, коли ледь можуть вивести власне ім’я на бібліотечній карточці. Кожна п’ята чеська дитина хотіла отримати в подарунок на Різдво книжку, а 96 відсотків дітлахів були б задоволені літературним подарунком. Не дивно, що однією з найбільш успішних на ринку категорій книжок є дитячі. Саме в цьому віці діти пізнають класику своєї літератури, знайомляться з найважливішими пластами. Любов до чеського слова вони переносять і до дорослого життя. Із 10 найпродаваніших книжок останнього часу, половина належить перу чеських авторів.
Через книжку маленьких чехів вчать робити добро. Наприклад, проект «Читання допомагає», побудований на тому, що за кожну прочитану книжку дітей винагороджують грошима. Правильно відповівши на декілька питань стосовно книжки, школяр отримує близько двох доларів США, які може витратити на доброчинність за власним бажанням. Ініціатор і спонсор проекту, чеський мільярдер і філантроп Мартін Роман не знає напевно, чому чеські діти так полюбляють читати.
Дітей до читання приводять батьки, читають їм багато книжокМартін Роман
«Це складне питання. Я думаю, що дітей до читання приводять батьки, читають їм багато книжок. Існує декілька проектів, які підтримують читання. Я думаю, що й наш проект не лише приводить дітей до читання, але і мотивує їх тим, що дає гроші, якими вони можуть допомогти комусь, хто цього потребує», – сказав він.
Читаючи книжки, школярі щороку збирають понад 400 тисяч доларів на допомогу безхатченкам, ремонт дитячих будинків чи допомогу тваринам. На сайті можна обрати з десяти різних доброчинних акцій, список яких регулярно оновлюється. У проекті наразі беруть учать 180 тисяч дітей, більше ніж 15% по всій Чехії.
Творці «Читання допомагає» вважають, що діти мають читати як популярну дитячу літературу, як, наприклад, «Гаррі Поттера», так і чеську класику.
«Коли вони починають читати «Гаррі Поттера», набагато більш імовірним є те, що прочитають і чеських, і російських класиків. Ніхто ніколи не починає з російських класиків», – пояснив Роман.
Якщо хтось зацікавиться розвитком літератури та культури читання в інших країнах, Мартін Роман готовий поділитися власним досвідом та ноу-хау стосовно створення проектів, подібних до «Читання допомагає». Наразі він співпрацює з філантропами у трьох інших країнах.