Варшава – Про масові вбивства в концтаборі «Аушвіц-Біркенау» недостатьо тільки пам’ятати. Потрібно діяти, щоб такий злочин більше ніколи не повторився. Ця думка повторювалася у виступах учасників урочистого відзначення 70-річчя визволення в’язнів гітлерівського табору смерті. До польського міста Освенцім, де розташований музей цього концтабора, приїхали представники 49 країн світу. Серед почесних гостей – президент України Петро Порошенко. Натомість на польських відзначеннях не було президента Росії Володимира Путіна.
Концтабір звільнили солдати 60-ї армії Першого українського фронту Червоної армії. У той день по обіді 100-та Львівська дивізія піхоти ввійшла на територіюБроніслав Коморовський
Ювілейні заходи відбулися біля вхідної брами до гітлерівської катівні. Про історію визволення табора смерті в Освенцімі нагадав президент Польщі Броніслав Коморовський, який відкривав урочистості. «Саме о цій порі 70 років тому концтабір звільнили солдати 60-ї армії Першого українського фронту Червоної армії. У той день по обіді 100-та Львівська дивізія піхоти ввійшла на територію концтабора», – зазначив польський президент, історик за фахом.
Коморовський зацитував промову папи Івана Павла ІІ, виголошену свого часу в Освенцімі. За словами Папи, як нагадав президент Польщі, «Аушвіц» – це іспит сумління людства.
Коморовський застерігає: «Ніколи один народ не може розвиватися коштом іншого, завойовуючи його і поневолюючи , експлуатуючи та вбиваючи. Пам’ятаймо, до чого веде порушення права народів на самовизначення, порушення принципів непорушності кордонів, зневажливе ставлення до людського життя, а також байдужість щодо зла».
Президент України Петро Порошенко (праворуч), його дружина Марина, головний рабин України Яків Дов Блайх та президент Литви Даля Грібаускайте беруть участь у церемонії відзначення 70-ти річчя визволення в’язнів концтабору «Аушвіц-Біркенау». Освенцім, 27 січня 2015 року
Зло під назвою «Аушвіц» відроджується
Втім, головними героями цьогорічних урочистостей в Освенцімі стали колишні в’язні концтабору. Їм надали можливість звернутися до присутніх на ювілейному заході голів держав і урядів, членів монарших сімей. Люди, які пережили жахіття контабора, не приховували свого хвилювання.
«Аушвіц» – тоді і тепер (інтерактивний проект)
Галіна Біренбаум потрапила в Аушвіц 13-річною дівчинкою. Вона ділиться пережитим: «Я була там, так страшно, я була там увязнена протягом двох років, я була чужа для самої себе, в цьому пеклі, єврейська дитина, приречена на негайну смерть у газовій камері. Я вмирала там незліченну кількість разів, завмирала від страху, болю і напруги».
Галіна Біренбаум говорила про свою тривогу з приводу сучасних подій у Європі і світі. За її словами, зло, під назвою «Аушвіц», тліє і відроджується в расизмі й тероризмі, які знову підіймають голову.
Найгірше, ще може трапитися, але потрібно вчасно і однозначно цьому протистояти й не допускати до подальших трагедій, безправ’я і злочинівГаліна Біренбаум
«Вражена тим, що зараз навколо нас відбувається, я сама собі часто говорю: «Якщо протягом багатьох років міг легально та безкарно існувати «Аушвіц», то все, що найгірше, ще може трапитися, але потрібно вчасно і однозначно цьому протистояти й не допускати до подальших трагедій, безправ’я і злочинів», – сказала Біренбаум.
Інший колишній в’язень Роман Кент під час промови розплакався. Він двічі звернувся до пристуніх зі словами: «Ми не хочемо, щоб майбутнє наших дітей було таким, як наше минуле».
На цю ж тему:
|
«Ви звідси не вийдете! Тільки через комин!» – зі спогадів члена ОУН(б), в’язня концтабору «Аушвіц» Інтерв’ю із 92-річним Омеляном Ковалем, який був у першому етапі українських націоналістів до «Аушвіца» далі Путін – це спадкоємець Гітлера – в’язень концтабору «Аушвіц» Найстрашніше було бачити, як гнали людей, дітей у крематорій – Анастасія Гулей далі |