Греки обирають парламент. Греція може вийти із єврозони?

У Греції 25 січня відбудуться дострокові парламентські вибори. Їх довелося проводити після того, як у трьох турах голосування парламент країни не зміг обрати нового президента. Грецьке законодавство передбачає в таких випадках розпуск парламенту і дострокові вибори. Напередодні них в Євросоюзі заговорили про те, що можлива перемога радикалів може призвести до виходу Греції із зони єдиної валюти (євро) і нових проблем для всієї економіки ЄС.

Греція, як і раніше, залишається «хворою людиною Європи». Найгостріша економічна криза триває вже шість років і переросла в кризу громадську і психологічну. Лише невелика частина греків сподівається на покращення ситуації в осяжному майбутньому. Ще менша частка довіряє політикам. А тих, хто реально відчув у 2014 році ознаки економічного поліпшення (про які щосили сурмила проурядова преса), за даними нещодавнього опитування, виявилося лише 12 відсотків. Обіг однієї з провідних галузей грецької економіки – туристичної – з 2009 року знизився більш ніж на третину.

Не краща ситуація і в інших сферах. Держборг Греції перевищує 400 мільярдів євро (175 відсотків ВВП), рівень безробіття – 26 відсотків (серед молоді у віці до 30 років роботи немає половина), за межею бідності живе більше ніж третина греків. Не дивно, що мешканка Афін, 50-річна розорена підприємець Хрісула Спану, нанизує в інтерв’ю британським журналістам цілий ланцюжок похмурих синонімів: «Люди розлючені, похмурі, депресивні, їм соромно за себе, вони в розпачі, перелякані, принижені й ізольовані один від одного».

Звідси все більше розчарування в політиці жорсткої економії, яку проводить нинішній уряд Антоніса Самараса за домовленістю з «трійкою» міжнародних кредиторів (Європейський союз, Європейський Центробанк і Міжнародний валютний фонд). До кабінету входять представники двох партій – правоцентристської «Нової демократії» і соціалістичної ПАСОК, які змінювали один одного при владі протягом декількох десятиліть. Саме їх більшість греків звинувачує у тому, що криза досягла настільки катастрофічних розмірів. Тому на майбутніх виборах небувало високі шанси на перемогу – у радикалів, насамперед лівої коаліції СІРІЗА на чолі з харизматичним 40-річним Алексисом Ципрасом. Цього інженера за освітою, який з юних років брав участь у діяльності радикальних лівих організацій і навіть назвав одного зі своїх синів Ернесто на честь Че Гевари, часто називають останнім грецьким політиком, який ще користується довірою громадян.

Передвиборну ситуацію в Греції для Радіо Свобода прокоментував афінський журналіст Сократ Грамматикопулос.

– За даними всіх передвиборчих опитувань, найбільш популярною серед виборців залишається Коаліція радикальних лівих (СІРІЗА). Які її шанси на перемогу?

– Практично стовідсоткові. У головних суперників СІРІЗА, правлячої нині правоконсервативною партії «Нова демократія», немає такої передвиборчої динаміки, яка дозволила б їй випередити лівих. СІРІЗА переможе, але мушу зауважити, що їй навряд чи вистачить сил для того, щоб скласти однопартійний уряд.

Прихильники СІРІЗА під час одного з маршів протесту в Греції

– Тобто радикальним лівим доведеться складати коаліцію. А з ким?

– За опитуваннями, максимум, на який СІРІЗА може розраховувати на виборах, – це десь 35 відсотків голосів. Їй доведеться шукати союзників. І тут варіантів багато – є навіть сценарій створення «уряду національного порятунку», що включає всі основні політичні сили, в тому числі, як не дивно, і «Нову демократію».

– А виборцям СІРІЗА така поведінка не здалася би зрадою?

– Здалося би. Але ж це буде вже після виборів... (сміється). Якщо говорити про відсутність вірності принципам, то можна згадати вибори 2012 року, коли основні суперники – «Нова демократія» і Загальногрецький соціалістичний рух (ПАСОК), які під час передвиборчої кампанії поливали один одного брудом, потім об’єдналися в правлячу коаліцію, що проіснувала два роки.

– У західній пресі нерідко з’являються повідомлення про те, що прихід до влади СІРІЗА та її лідера Алексиса Ципраса може призвести до виходу Греції з єврозони. З іншого боку, сам Ципрас заявляє, що якщо він стане прем’єр-міністром, то буде прагнути до збереження членства країни в зоні єдиної європейської валюти, але на інших умовах – менш жорстких, ніж запропоновані «трійкою» кредиторів. Це досяжна мета?

– Ну, як відомо, механізму вигнання якої-небудь країни з єврозони не існує. Звичайно, це не означає, що таке неможливо в принципі. Але спробуємо поглянути на ситуацію очима самого Алексиса Ципраса. Це молодий амбітний політик, і навряд чи йому хочеться почати кар’єру прем’єр-міністра зі скандального «вильоту» з єврозони. Швидше за все, будуть знайдені якісь компроміси. Таку роботу СІРІЗА вже вела, Ципрас зустрічався і з високопоставленими німецькими чиновниками, і з представниками ЄС і МВФ... Він розсудлива людина, а не фанатичний екстреміст. Більшість греків, як і Ципрас, виступають за продовження членства в зоні євро і сподіваються, що крайніх сценаріїв вдасться уникнути.

Лідер СІРІЗА Алексис Ципрас виступає на мітингу

– Але ж СІРІЗА – це коаліція кількох радикальних лівих організацій, і чи не станеться так, що на Ципраса будуть тиснути його екстремістськи налаштовані соратники?

– Так, другою за величиною силою в рамках цієї коаліції є Комуністична організація Греції, яка стоїть на відверто маоістських позиціях. Але за революційною фразеологією часто ховається досить здоровий підхід. Тим більше, що перед виборами СІРІЗА прагне не розполохати центристську частину своїх виборців. Адже ліві розраховують далеко не тільки на свій традиційний електорат: згадаймо, що до кризи СІРІЗА не набирала і 4 відсотків голосів. Ось це і є комуністичне ядро її електорату. Решта ж виборці радикальних лівих підтримують їх насамперед як альтернативу гранично жорсткої економічної політики, що проводиться нинішнім урядом за домовленістю з «трійкою» кредиторів. Окрім того, за останній рік до лівої коаліції влилося багато поміркованих лівоцентристських сил, і зараз вони не менше диктують там правила гри, ніж якісь колишні екстремістські елементи.

– Якщо судити за статистикою, в минулому році в Греції вперше з’явилися ознаки економічного пожвавлення. Чи позначилося це на рівні життя простих громадян?

– На жаль, ні. Вся статистика заснована на макроекономічних показниках, які поки що на стані гаманця звичайного грека ніяк не позначилися. Левова частка населення загрузла в боргах – від заборгованості по податках до побутових кредитів і плати за комунальні та інші послуги. Переважає почуття безнадії. Можливо, цим і пояснюється популярність досить радикальної СІРІЗА. Більше того, багато хто буде голосувати і за вкрай праву «Золотий світанок» зі схожих причин. Ця партія може стати третьою за величиною в новому парламенті.

Тим часом з європейській верхівці вже звучать попередження: СІРІЗА в разі приходу до влади повинна буде поважати боргові зобов’язання Греції. «Ми не розглядаємо можливість списання боргів Греції», – заявив днями заступник голови Єврокомісії Валдис Домбровскіс. Водночас в Брюсселі сподіваються на можливу угоду з Ципрасом. Агентство Reuters цитує анонімних високопоставлених представників Єврогрупи, які заявляють, що для Греції вихід із зони єдиної валюти був би «пострілом самим собі в обидві ноги». Фінансисти вказують на те, що ще в листопаді 2012 року «трійка» погодилася на низку послаблень Афінам. Директор Інституту німецької економіки Міхаель Хютер в інтерв’ю німецькому радіо нагадує: «У 2012 році з боку приватних інвесторів Греції були прощені борги на суму 107 мільярдів євро, а потім було вирішено збільшити термін виплати виданих Греції кредитів до 30 років, і одночасно були зменшені відсотки за кредитами. Питається, в якому ще секторі потрібні послаблення? Виплати Грецією відсотків за кредитами становлять 4 відсотків від валового внутрішнього продукту. Це небагато з будь-якої точки зору. Це те, що грецька економіка, яка поступово стабілізується, може собі дозволити виплачувати з податкових надходжень. У зв’язку з цим нинішні вимоги щодо прощення боргів нагадують дискусію, яка відбувалася в кінці 2013 року. Тоді теж були ті, хто стверджували, що це необхідно зробити. Пропонувалося пробачити приблизно третину боргів, оскільки, мовляв, без цього Греція буде банкрутом. Але ці прогнози не виправдалися. Тому варто і нині дивитися на факти і всерйоз сприймати довгострокові умови вже наданої допомоги. Потрібно усвідомити, що ці умови для Греції дуже і дуже пільгові».

Впевненості в тому, що в Афінах почують цю аргументацію, напередодні виборів немає ні в кого. Тим більше що вистачає і контраргументів: на думку низки економістів, жорсткі заходи економії не дозволяють грецькій економіці піднятися з дна, адже у підприємців і споживачів просто немає грошей на інвестиції та придбання товарів.

Як зазвичай у передвиборчий період, в хід йде чимало популістських гасел і заяв – начебто вимоги до Німеччини розплатитися за наслідки нацистської окупації Греції. Тим часом на грецькому обрії з’явилися нові «друзі», часом досить несподівані. Раптово побажала перемоги СІРІЗА лідер французьких правих радикалів Марін Ле Пен. За її словами, їй чужі майже всі програмні положення грецьких лівих, але їхній тріумф був би сильним ударом по єврозоні, а її крах є однією з політичних цілей очолюваного Ле Пен «Національного фронту».

Прийшов грекам і «привіт» з Москви. Міністр сільського господарства Росії Микола Федоров заявив, що Росія може зняти ембарго на постачання продукції аграрного сектора з Греції, якщо та вийде з Євросоюзу. Мабуть, міністр не надто розбирається в тонкощах європейських інститутів: про вихід з ЄС, на відміну від єврозони, всерйоз не говорить ніхто – ні в Афінах, ні в Брюсселі.

Оригінал матеріалу на сайті Російської редакції Радіо Свобода