Через 10 днів після невдалих переговорів знову зібралися у Берліні міністри закордонних справ України, Росії, Німеччини та Франції для пошуку шляхів реального втілення мінських мирних домовленостей щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Павло Клімкін, Сергій Лавров, Франк-Вальтер Штайнмаєр і Лоран Фаб’юс зустрічаються на тлі сильного загострення конфлікту і активного перекидання Росією важкої зброї та військової техніки на Схід України. Після невдачі попереднього раунду берлінських переговорів мала місце і трагедія під Волновахою, коли минулого тижня загинули 12 мирних мешканців в автобусі від влучення ракетою.
Павло Клімкін
Глава української дипломатії Павло Клімкін перед початком нового раунду берлінських переговорів послався у своєму Твіттері на побажання одного з пасажирів з рейсу Київ-Берлін: «Пане міністре, вигравайте переговори! – це мені один пасажир нашого рейсу вже після посадки. Звісно, будемо боротися і перемагати!»
Російський міністр Сергій Лавров у Москві перед відльотом до Берліна заявив, що метою переговорів є дати поштовх для негайного припинення вогню і вкотре напав на США, які не є учасниками «нормандського формату», проте раніше брали участь у «женевському форматі» переговорів щодо Донбасу.
Сергій Лавров
«Ми будемо принаймні… наполягати на негайному припиненні вогню. І це буде одним із пріоритетів сьогоднішньої зустрічі у «нормандському форматі», щоб наші західні партнери включно з Францією та Німеччиною, які разом із Росією та Україною беруть участь у них, щоб вони подали свій голос і звернулися до українського керівництва, щоб не дозволити повернення знову до військового сценарію», – сказав Лавров.
Клімкін у Твіттері відреагував на це так: «Прес-конференцію С. Лаврова теж послухав. Корисно перед Берліном. Скажу одне: Росія не мирним словом, а мирним ділом має підтвердити мінські домовленості».
На переговори в Берліні покладають надії ще й через те, що вони мали б прокласти шлях до зустрічі глав держав «нормандського формату» у столиці Казахстану. Попередній саміт в Астані планувався на 15 січня, але його перенесли через відсутність політичного прогресу в реалізації мінських домовленостей.
Ми не хочемо, аби була ще одна зустріч президентів, яка не принесе результатівАнґела Меркель
«Ми не хочемо, аби була ще одна зустріч президентів, яка не принесе результатів… Я не хочу мати великих сподівань. Ясно, що перемир’я має все більш і більш крихкий характер», – сказала в Берліні канцлер Німеччини Анґела Меркель.
Загострення ситуації
Наступного дня після попереднього, невдалого, раунду берлінських переговорів минулого тижня сталася трагедія під Волновахою, коли ракетою з установки залпового вогню «Град» були вбиті 12 мирних громадян України. Київ каже, що «Град» був російським, оперували ним сепаратисти і ракета прилетіла з території, що під контролем бойовиків, так званої «ДНР».
Україною та багатьма країнами світу прокотилася хвиля маршів і акцій за мир.
Президент Петро Порошенко під час виступу на щорічному зібранні Всесвітнього економічного форуму в Давосі продемонстрував присутнім жовтий уламок волноваського автобуса зі слідами від шрапнелі.
Петро Порошенко під час виступу у Давосі. 21 січня 2015 року
Останнім часом дуже загострились бої за Донецький аеропорт та інші точки Донбасу, а Росія почала активно нарощувати свою військову присутність в Україні й перекидати важкі озброєння.
Через втрати в озброєннях та живій силі російська сторона наростила окупаційний контингент Збройних сил Російської Федерації, який діє на території Донецької та Луганської областейАндрій Лисенко
«Росія посилює свою військову присутність на Сході України і в прикордонних областях. Через втрати в озброєннях та живій силі російська сторона наростила окупаційний контингент Збройних сил Російської Федерації, який діє на території Донецької та Луганської областей», – сказав на брифінгу у Києві речник РНБО Андрій Лисенко.
За його словами, на Донбасі з’явилися близько 60 російських танків, понад 50 БТРів та близько сотні броньованих машин «Тигр».
«Можливість збільшити санкції проти Росії є завжди»
Гжегож Схетина
Міністр закордонних справ Польщі Гжегож Схетина заявив, що в разі відсутності прогресу в мирному врегулюванні ЄС може посилити санкції проти Росії.
«Завжди є можливості для збільшення санкцій. Зробити їх ще болючішими. Це цілком можливо», – зауважив Схетина, коментуючи політику ЄС щодо Росії.
За словами польського міністра, серед країн Південної та Західної Європи є такі, які виступають за «нормалізацію» відносин із Росією. «Але Росія не може розглядатися як одна з європейських країн, що проводить нормальну політику», – додав він.
На Раді ЄС у закордонних справах 19 січня питання про пом’якшення санкцій проти Росії не піднімалося.