Кремль використовує на Донбасі ті ж методи, що у Східній Європі 70 років тому – Епплбом

Енн Епплбом, дослідниця комунізму та радянської тоталітарної системи

«Після окупації на Донбасі, я б написала свою книжку по-новому»

Методи, які сучасна Росія використовувала на сході України під час окупації Донбасу, є тими ж, що їх використовував Радянський Союз для того, щоб поставити під контроль Східну Європу, про це на публічній лекції в Празі розповіла відома дослідниця комунізму та радянської тоталітарної системи Енн Епплбом. Виступаючи у бібліотеці імені Вацлава Гавела, вона сказала, що тепер їй було б легше пояснити західним читачам, як встановлювався режим, і завдяки чому він протримався кілька десятиліть.

Той факт, що система тоталітарного контролю не була демонтована в Росії з падінням комунізму, мав своє логічне продовження. В потрібний момент вона відродилася. Історик і публіцист, автор книг про становлення радянського режиму в Східній Європі Енн Епплбом говорить, що з окупацією Донбасу, вона могла ще раз побачити процеси, які описували події в східній Європі в кінці 1940х років.

«До 1945 року Радянський Союз мав дуже чітке уявлення про те, що буде потрібно для того, щоб підкорити країни Східної Європи. І в усіх країнах, куди заходили радянські війська, вони робили приблизно ту саму річ. Наріжні камені майбутньої системи були закладені відразу. Це і створення вірної їм таємної поліції, взяття під контроль радіо як засобу масової інформації – вони не цікавилися газетами, бо вірили, що їхньою опорою буде робочий клас і селянство – вони негайно розпочинали працювати над пропагандою. І, зокрема в таких країнах, як Польща, вони негайно вживали насильство для того, щоб визначити для ліквідації не лише опонентів, але і майбутніх опонентів», – розповіла Енн Епплбом.

Дослідниця говорить також, що Радянський Союз тоді скористався розгубленістю людей та дезорганізацією держав, що лише виходили з-під німецької окупації. Вона звертає увагу на те, що політичні та економічні зміни, які ніс радянський режим, наступали набагато пізніше. Першим завданням було закріпитися силою.

«Головним пріоритетом було вплинути на те, як люди думають і комунікують за допомогою поліції та засобів масової інформації, і негайно створити цю атмосферу страху. До 1945 року вони створили її не лише в Росії, але і в інших колишніх радянських республіках», – говорить Енн Епплбом.

Все це знову пройшло перед її очима ще раз минулого року.

«В мене було дуже дивне відчуття нещодавно, коли я спостерігала за окупацією східної України. Я побачила, як це було: вони висилали передові загони радянських, тобто вибачте, за фрейдівську обмовку, російських офіцерів спецслужб до різних місць. Там вони роздавали зброю, намагалися завербувати, чи навернути до своєї справи кримінальних злочинців, чи інші групи незадоволених, вони негайно зайнялися побудовою ідеології псевдо-держави, і це було практично так само, як поводилося НКВС у Польщі в 1945 році. Це виглядало настільки знайомо, що коли я це побачила наочно, мені хотілося переписати свою книжку, бо тепер я краще розумію, як це було зроблено», – пояснює дослідниця.

В цьому зв’язку Росія – особливий випадок, коли йдеться не стільки про історичні паралелі, скільки про історичну тяглість, спадкоємність між радянськими і нинішніми російськими спецслужбами.

«Росією керують люди, які були виховані в системі КДБ. І ця організація, – а я це знаю, бо я працювала в їхніх архівах, – має традицію вивчення своєї історії і передачі досвіду. Вони передавали ці знання і навички, і модель мислення. І те, що ми бачимо на сході України методи старого НКВС-КДБ – це не просто історична паралель. Це – та сама інституція, з практично тими самими людьми, яка займається дуже подібними речами», – підсумовує Енн Епплбом.