Чи залишиться Вірменія союзником Росії після різанини вірменської родини російським солдатом?

Протест біля будівлі посольства Росії в Єревані. 15 січня 2015 року

Протестувальники у Вірменії вимагають видачі російського солдата, підозрюваного у вбивстві шістьох членів вірменської родини

Генеральний прокурор Вірменії у відповідь на вимоги демонстрантів пообіцяв, що вимагатиме видачі російського солдата, якого підозрюють у тому, що він вбив шістьох членів вірменської родини, включно з двома маленькими дітьми. Тисячі вірмен вийшли на вулиці своїх міст, щоб вимагати справедливості. Для Вірменії, яка перебуває у фарватері російської політики, ця справа є найбільшим тестом на лояльність Москві.

На похорон вірменської родини в місті Ґюмрі зібралися сотні людей. Вони зібралися, щоб попрощатися з трьома поколіннями родини Аветісян: бабусею і дідусем, їхніми сином, донькою, невісткою та маленькою внучкою. Наймолодша з убитих, дворічна Гамсік Авсесян тримала в труні свою ляльку.

Служба Божа за всіма шістьма членами відбувалася у четвер, 15 січня у місцевому храмі Святого Ншана, через три дні після вбивства. Під час кривавої різанини в їхньому домі лише одному з членів родини, шестимісячному Серьожі вдалося вижити. Зазнавши кількох ножових поранень, він тепер бореться за життя в місцевій лікарні.

Your browser doesn’t support HTML5

У Вірменії поховали родину, у вбивстві якої підозрюють російського солдата

Злочин страшний сам по собі має і політичний аспект. У його скоєнні підозрюють російського солдата з російської бази в Ґюмрі. Рядовий Валерій Пермяков, якого, як повідомляють, затримали російські прикордонники при спробі перетнути кордон із Туреччиною, зізнався у цьому злочині.

Його мотиви залишаються незрозумілими. У пресі повідомляють, що молодий призовник, який пробув на базі лише 2 місяці, мав психічні проблеми. Але незрозумілим залишається і те, як йому вдалося вийти з бази з автоматом і боєприпасами.

«Я не вірю, що з автоматом АК можна покинути військову частину, що на базі не забили на сполох, у частині взагалі нікого не зацікавило, чому цей військовий із «Калашниковим» вештається містом. А потім вірменські офіційні особи, які заявили, що нібито він просив склянку води, йому не дали, і він усіх розстріляв. Це дурниця за дурницею», – зазначив в інтерв’ю російському телеканалу «Дождь» вірменський журналіст Арман Сулейманян.

Це не перший випадок, коли російські військові вбивають на території Вірменії

Місцевий прокурор Ґеворк Костанян заявив, що Росія не видає своїх громадян іноземним державам, хоча і пообіцяв домагатися видачі підозрюваного. Але протестувальники нині вимагають не лише видачі російського солдата місцевому правосуддю, але і ставлять запитання про те, чому Вірменія досі мириться з присутністю російських військових баз на своїй території, в той час, як сусіди позбулися їх після здобуття незалежності від Радянського Союзу. Вірменські активісти нагадують, що, згідно з угодою про розташування бази, російські військові, які скоюють злочини поза її межами, підпадають під юрисдикцію Вірменії.

Це – не перший випадок, коли російські солдати скоюють злочини на території Вірменії. Одним з найбільш резонансних був випадок, що стався у 1997 році, коли двоє п’яних російських солдатів влаштували стрілянину на ринку, в результаті якої загинуло двоє і десятки людей були поранені. Але нинішні вбивства сталися в особливо складний момент, коли Росія оголосила, що на її базах, що залишилися у Вірменії, Білорусі, Таджикистані та Киргизстані, можуть служити й іноземні громадяни.

У Москві намагаються залагодити справу, до Єревана відправили заступника міністра оборони, а один з командирів бази в Ґюмрі Олексій Полюхович заявив, що Пермяков отримає найсуворіше покарання, якщо він винний, і що дружба між російським і вірменським народами витримає це випробування.

«Дружба між російським і вірменським народом, що нараховує багато століть, пройшла багато випробувань, і під час турецьких воєн, і під час страшних природних катастроф. Зараз час ще одного випробування. Люди, що скоїли такий злочин, не мають національності. Я запевняю, що люди, які його скоїли, понесуть найсуворіше покарання», – сказав один з командирів частини у телевізійному зверненні.

Над матеріалом працювали Марія Щур та Daisy Sindelar