Верховна Рада повертається з новорічних канікул: цього тижня народні депутати розглянуть зокрема зміни до державного бюджету й антикорупційного законодавства. Одним із пріоритетів цієї парламентської сесії перший віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд назвала судову реформу. У самому парламенті щодо неї назріває конфлікт: у порядку денному з цього приводу – два конкуруючі законопроекти, один із яких поданий президентом України.
Судова реформа – у переліку першочергових у президентській «Стратегії-2020», однойменний розділ – один із перших у коаліційній угоді. Втілювати реформу хочуть уже цього року. Серед її ключових положень, заявлених раніше і експертним середовищем, і керівництвом України, – нові механізми добору суддів, зміни у системі їхньої дисциплінарної відповідальності, перевірки судів і моніторинг способу життя суддів.
Для розробки проекту судової реформи при адміністрації президента навіть сформували профільну раду. Наприкінці грудня глава держави подав у парламент плід її роботи – законопроект «Про забезпечення права на справедливий суд».
«Все-таки основна проблема сьогодні в судовій системі – це не те, які в нас суди, скільки в нас типів судової спеціалізації, це не те, за якими правилами здійснюється судочинство, – зазначив заступник глави адміністрації президента Олексій Філатов. – А це – те, хто, власне, це судочинство здійснює. Хто є суддею, яким чином людина стає суддею, як особа просувається по щаблях суддівської кар’єри, яким чином особу притягують до відповідальності у разі, якщо особа вчиняє певні порушення. Тому законопроект, внесений президентом, сфокусований на питаннях добору суддів, просування суддів по кар’єрних щаблинах, притягнення суддів до відповідальності».
У президента залишаються важелі впливу на суд – РПР
Незадоволення цим законопроектом висловлюють в ініціативі «Реанімаційний пакет реформ». Експерт Роман Куйбіда нагадує: одне з завдань судової реформи – зменшення політичного впливу на суддівський корпус. Натомість президентський законопроект від такого впливу не захищає, вважає фахівець, зокрема – ніяк не скасовує широкі можливості тиску на суд із боку президента.
«Чому законопроект президента передбачає, наприклад, участь глави держави у приведенні суддів до присяги, якщо чинний президент не може виконати цю функцію? Вже багато місяців він не може зустрітися з суддями, щоб привести їх до присяги – а для чого це потрібно? І таких повноважень можна назвати багато. Це і переведення суддів верх-вниз (додається переведення вниз, раніше президент такого повноваження не мав). Це і підписування посвідчень головам судів. Для чого це президенту, якщо голів судів він не призначає?» – запитує експерт.
Для обурення у «Реанімаційного пакету реформ» є й інший привід. Раніше за президентський у Верховній Раді зареєстрували законопроект зі змінами до закону «Про судоустрій і статус суддів», серед авторів якого – й експерти РПР. Усередині грудня його подала до парламенту перший віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд. Однак у порядку денному Верховної Ради проект закону, поданий главою держави, стоїть першим. Народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Сергій Лещенко не виключив, що, таким чином, депутати проголосують саме за президентський документ, а інші, які стосуються судочинства (а таких усього чотири), відхилять.
Обидва законопроекти треба консолідувати – Козюбра
Колишній суддя Конституційного суду, професор Микола Козюбра називає обидва законопроекти – і президентський, і розроблений активістами з РПР – недосконалими, але такими, які можуть доповнити один одного.
«На ці законопроекти треба дивитися, як на перехідні. Я б рекомендував намагатися знайти компроміс. І в першому законопроекті, і в другому є, безумовно, позитивні моменти. Їх треба консолідувати і вивести такий консолідований законопроект», – вважає він.
В адміністрації президента судову реформу розглядають у два етапи. Перший – це внесення змін до профільного законодавства, другий – зміни до Конституції. Крім перегляду порядку призначення суддів, системи притягнення до відповідальності, глава держави обіцяє внести у парламент і законопроект про обмеження суддівської недоторканності.