Київ – На територію України зайшов 11-й так званий «гуманітарний конвой» із Росії. Українській стороні не дали змоги перевірити його вміст, спеціальний зведений підрозділ зміг оглянути транспортні засоби лише «візуально», нарахувавши близько 120 вантажівок. У той час, як Україну не допускають до перевірок російського «гумконвою» на власній території, принаймні донедавна, бойовики «ДНР» безперешкодно перевіряли зброю і речі українських військових на шляху до Донецького аеропорту. Радіо Свобода спробувало з’ясувати, чому українська влада допускає таку асиметрію у здійсненні «контрольних функцій» на власній території і що саме перевозять у вантажівках «гумконвоїв»?
Вранці 8 січня через пункт пропуску «Донецьк» проїхали 62 російські вантажівки і ще стільки ж через пункт пропуску «Матвєєв Курган». Українська сторона здійснила лише «візуальне спостереження» цього проходження. Як випливає зі слів речника інформаційно-аналітичного центру РНБО України Андрія Лисенка, перевірити вміст «гумконвою» їй не дозволили.
Андрій Лисенко
«Представники Міжнародного Комітету Червоного Хреста не брали участі у переміщенні вантажу, український зведений підрозділ здійснив лише візуальне спостереження за проходженням вантажівок через державний кордон, не маючи змоги виконати контрольні функції», – зазначив Лисенко.
У той час як Росія та підтримувані нею бойовики не дають змоги українським військовим і правоохоронцям здійснити «контрольні функції» щодо вмісту гуманітарного конвою на території власної країни, «контрольні функції» щодо озброєння та особистих речей українських бійців, які прямували за ротацією до Донецького аеропорту, безперешкодно здійснювали озброєні проросійські та російські бойовики. Про це повідомляли українські ЗМІ з місця подій, зокрема й кореспондент Радіо Свобода.
Ми звернулися до Андрія Лисенка з проханням прокоментувати факт такої асиметрії у здійсненні «контрольних функцій» сторонами конфлікту. Він заявив, що в нього немає підтвердження фактів перевірок сепаратистами українських військових на дорозі до аеропорту.
Боєць батальйону «Карпатська січ», який повернувся з аеропорту, у розмові з Радіо Свобода висловив своє здивування та обурення домовленостями, за якими українські бійці можуть напряму потрапляти в аеропорт для ротації, але при цьому змушені проїжджати через сепаратистські блокпости. При цьому, за домовленостями, сепаратисти перевіряють боєкомплекти, щоб на одного українська бійця не було більше набоїв до автомата Калашникова, ніж домовлено. Також не має бути ані гранат, ані гранатометів.
Your browser doesn’t support HTML5
Ротація «кіборгів» за домовленістю з бойовиками
У четвер, 8 січня, міністр оборони України Степан Полторак запевнив журналістів, що таке більше вже не повториться, а факт «контролю» над українськими військовими таки визнав.
Степан Полторак
«Кожен захід наших підрозділів в аеропорт супроводжується серйозними ризиками для життя особового складу. Тому була домовленість контактної групи, щоб особовий склад, який заїжджає в аеропорт для несення служби, безперешкодно пропускався, зокрема, через пост так званих «ДНР», «ЛНР». Те непорозуміння, яке ми бачили всі, мало місце. Після цього були проведені відповідні заходи. Остання ротація в нас проходила півтора дня тому. Вона проходила без того, що ми всі бачили», – сказав міністр.
«Вантажимо хлопців у машини з гуманітарним конвоєм»
Тим часом критично важливою є можливість здійснення «контрольних функцій» щодо вмісту «гумконвоїв» Російської Федерації, які вже традиційно не перевіряє жодна міжнародна організація. Адже неодноразово припускалося, що ці конвої провозять зброю і найманців.
Світового резонансу набуло інтерв’ю відставного офіцера Збройних сил Російської Федерації Володимира Єфимова єкатеринбурзькому онлайн-виданню EU1.RU від 24 грудня 2014 року. Російський кадровий офіцер розповів у подробицях, як споряджає і доправляє в Україну військових найманців у машинах гуманітарних конвоїв. За його словами, ті їдуть чи то «за адреналіном», чи на заробітки, чи то з обурення тим, що їм розповідають російські ЗМІ про українських «фашистів».
Першого разу вони поїхали під виглядом Червоного Хреста. Зараз також вантажимо хлопців у машини з гуманітарною допомогою та відправляємВолодимир Єфимов
«Першого разу вони поїхали під виглядом Червоного Хреста. Отримали від місцевого відділення папери, що ми супровід. Коли доїхали, люди там залишилися. Їм дали зброю і поставили бойові завдання. Зараз також вантажимо хлопців у машини з гуманітарною допомогою і відправляємо. Їдуть у середньому на місяць. Деякі у відпустку, деякі, ймовірно, заробити. Я їх прошу не говорити мені, скільки вони отримують, – мене це не хвилює», – сказав організатор «конвоїв» російських найманців.
Визнавши, що принаймні частина російських «добровольців» їде воювати в Україну на заробітки, Володимир Єфимов назвав розміри «оплати» їхньої праці: близько 1000 доларів отримують рядові, від 2000 до 4000 доларів – офіцери.
Боєць добровольчого батальйону «Айдар» Іван Макар розповів Радіо Свобода, що, за спостереженнями українських військових, які обороняють українські позиції у районі Щастя та Станично-Луганського району, під час заходження попередніх «гумконвоїв» простежувався взаємозв’язок між ними та інтенсивністю вогню супротивника.
«Кожного разу, як заходив конвой, спостерігалося посилення вогню, агресії. Що буде тепер, мені важко сказати», – каже боєць АТО.
На його думку, якби Україна оголосила воєнний стан та визнала юридично Росію стороною конфлікту, то вторгнення «гумконвоїв» на власну територію можна було б не лише де-факто, але й де-юре кваліфікувати як акт агресії.
Допомога іде бюджетникам та до їдалень – жителі окупованих територій
Радіо Свобода спробувало додзвонитися на гарячу лінію «Луганського інформаційного центру», який повідомив про надходження в Луганськ 8 січня понад 60 вантажних автомобілів з продуктами, медикаментами, подарунками для дітей та речами першої необхідності, щоб довідатися, чи зможуть її отримати, приміром, самотні пенсіонери. Проте у відповідь лунала лише музика.
Сайт цього центру цитує також голову «Ради міністрів «ЛНР» Геннадія Ципкалова. За його словами, ця гуманітарна допомога буде розподілена між школами, дитячими садками, дитячими будинками та соціальними їдальнями. Сьогодні в Луганську діють чотири таких їдальні. Інформаційні ресурси сепаратистів повідомляють також про функціонування соціальних їдалень в окупованих Ровеньках, у Слов’яносербському та Перевальському районах.
Як розповіла Радіо Свобода жителька Луганська, за її спостереженнями, російська гуманітарна допомога таки доходить до міста, проте вже певний час її на вулицях міста не роздають. Натомість працівники бюджетних установ: шкіл, лікарень, яким багато місяців поспіль не виплачують зарплати, почали отримувати продуктові набори, які, як припускають луганці, походять саме з російської гуманітарної допомоги.
Жителька окупованих Ровеньків Марія (ім’я змінене) розповіла, що в її місто надходила гуманітарна допомога від фонду Рината Ахметова і російська гуманітарна допомога. Проте остання потрапляла не в рамках розпіарених довжелезних «гумконвоїв», а від окремих регіонів Росії: перший раз – від міста-побратима з Бєлгородської області, другий – зі Ставропілля. Насамперед ця допомога, як вдалося з’ясувати, розподілялася між бойовиками «ЛНР». Її залишки віддавали багатодітним родинам та самотнім матерям. Продуктові набори складалися з круп, муки, соняшникової олії.
З боку російських «казаков», які контролюють близько 80% території «ЛНР», неодноразово лунали заяви про те, що керівництво «ЛНР» та його оточення розкрадають у той чи інший спосіб російські гуманітарні вантажі. Так, у своєму передноворічному зверненні «До світової громадськості та особисто до Володимира Путіна» стахановський казачий отаман Павло Дрьомов сказав таке: «Із десяти так званих «гумконвоїв» до народу дійшов лише один. Хотілося б запитати: хто запитає за це з пана Плотницького (так званий «глава «ЛНР»)?»
(ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: у відео є ненормативна лексика)
Досі жодний із одинадцяти так званих «гуманітарних конвоїв» Росії не був оформлений відповідно до загальновизнаних норм, вміст вантажівок залишається українській владі невідомим.