Транспортна блокада Криму: захист чи політична стратегія?

Сімферополь – Рішення про припинення транспортного сполучення із Кримом стало неприємним сюрпризом для тих, хто планував дістатися на півострів на різдвяні та новорічні канікули. Відтепер, щоб потрапити до Криму, доведеться кілька разів змінювати види транспорту та навіть долати частину відстані пішки. Українська сторона пояснює такі заходи питаннями безпеки державного масштабу. Кримська влада робить вигляд, наче уся ця ситуація не є надзвичайною. Експерти побоюються, що так звана «транспортна блокада» вдарить передусім по тих, хто продовжуючи жити в Криму, відчуває себе громадянами України.

Пенсіонерка Ленура Ібрагімова поїхала з Криму, щоб провідати дочку, яка після анексії півострову переїхала жити до материкової України, в Одесу. Новину про припинення транспортного сполучення з півостровом вона почула вже на шляху додому.

«Люди сіли у автобус, півтори години не випускали із центрального вокзалу з Одеси, оскільки водієві не підписували папери, не ставили печатки. Лише об одинадцятій ми виїхали з Одеси.

Коли приїхали до Миколаєва та Херсону, люди просто атакували автобус, ладні були стояти, лежати, як завгодно, аби потрапити до Криму. В людей була надія, можливо, остання надія», – розповідає мешканка Криму, яка добиралася додому після введення обмежень на транспортне сполучення з півостровом.

Люди залишилися з проблемою перетину кордону наодинці

Тема «як потрапити додому» кілька днів була головною у кримському сегменті Facebook. Ті, кому вдалося подолати цей шлях, ділилися з рештою порадами, яким чином зробити це швидше та дешевше. Адже зараз на проблемі людей заробляють чималі гроші таксисти, які одразу підвищили ціни на свої послуги у кілька разів.

Як виглядає цей шлях зараз? З потягу, який зараз прибуває до Новоалексіївки, потрапити до Чонгару, де розташований український пропускний пункт, реально лише на таксі за 100 гривень або пройти пішки 26 кілометрів. Після кілька годин у черзі потрібно два-три кілометри йти пішки до російського пункту пропуску. В середньому, люди проводять на кордоні від чотирьох до восьми годин на вулиці за відсутності будь-яких умов.

Соціальні мережі переповнені фото та відео людей, які змушені кілька кілометрів з речами, дітьми рухатися від одного пункту пропуску до іншого. Тим часом, погодні умови на території півострова значно погіршилися. Температура впала до мінусової, на вулиці сильний мороз.

Як вирішує це питання «влада» Криму?

Водночас, голова «Республіки Крим» Сергій Аксьонов оголосив, що в Криму організовано транспортне сполучення з усіма пунктами пропуску через російсько-український кордон. Проте, у соціальних мережах люди скаржаться, що за численні години, проведені на кордоні, так і не побачили жодного автобуса, що, за обіцянками влади, мав би чергувати біля кожного населеного пункту.

«Кримська залізниця» після скасування українських потягів допризначила додаткові потяги Сімферополь-Джанкой та Джанкой-Армянськ. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив «директор» «Кримської залізниці» Андрій Каракулькин. Слід додати, що квиток на плацкартне місце у потязі Сімферополь-Джанкой коштує 500 рублів, тоді як електричка з аналогічним маршрутом вдесятеро дешевше – приблизно 50 рублів.

Заходи безпеки чи політична стратегія?

Під час підсумкової прес-конференції президент України Петро Порошенко заперечив, що транспортна блокада Криму є інструментом політичного впливу у відносинах з Росією.

«Немає ніякої блокади Криму. Є заходи, які забезпечують захист України від диверсійних груп. Поки що вважалося неприйнятним в умовах терористичної загрози, коли поїзди і автобуси спокійно подорожували і завозили до нас в тому числі тих осіб, які представляють загрозу для існування держави Україна», – сказав президент Порошенко.

Проте, політолог Сергій Костинський вважає, що наразі існує дві політичні стратегії по Криму. Перша: пропонує «покарати усіх поголовно» – так званих «зрадників» та «своїх». Друга: більш складна та передбачає збереження та більше того – розвиток з окупованою територією.

«Перша стратегія завжди закінчується втратою території, оскільки викликає відторгнення у всього місцевого населення. Навіть за умови, що Крим буде деокупований, українська влада зіткнеться в Криму та зокрема у Севастополі із жорстким спротивом. Друга стратегія створює умови для мінімально болючої реінтеграції території вже після її звільнення. Вона допоможе мінімізувати конфлікт та можливе насильство з боку симпатиків російської державності за рахунок лояльності переважної частини населення», – сказав експерт Кримського інституту політичних досліджень Сергій Костинський.

Тим часом, влада анексованого півострова сподівається прийняти за новорічні свята 200 тисяч туристів. «Міністр» курортів та туризму Олена Юрченко переконана, що припинення руху потягів та автобусів через кордон з Україною не вплине на туристичний потік до Криму, адже 90% туристів, що забронювали місця у санаторіях та готелях, прибудуть російськими літаками. На українців та білорусів, які раніше складали більшу частину туристів на півострові, тут зараз не чекають.