Київ – Інфляція у 2015 році становитиме 17-18%, валютні аукціони триватимуть, а банки, які відмивають кошти – закриють. У цьому запевняє голова Нацбанку України Валерія Гонтарєва. В НБУ вважають, що гривня знецінюється через війну, панічні настрої та обвал рубля. Зі свого боку, прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк наголошує, що національну валюту стабілізує зменшення імпорту та зростання власного виробництва, а також заохочення банків продавати валюту громадянам та інші «непопулярні» кроки
Однією з причин прогнозованого рівня інфляції 17-18% може стати зростання комунальних тарифів. Про це заявила голова НБУ Валерія Гонтарєва на прес-конференції за підсумками 2014 року. Що ж до очікуваного курсу гривні до долара, то НБУ віднині не прогнозуватиме цього показника, оскільки сферою його відповідальності є стабільність національної валюти як така, а не відносно окремих іноземних валют, наголошує Гонтарєва.
«Нацбанк дійсно не відповідає за курс гривні до долара чи євро. Але не можна сказати, що НБУ цілковито все одно. Нам потрібно, щоби була стабільна ситуація, щоб це були фундаментальні значення (курсу валют), щоб були консолідовані рухи влади, і щоб бюджет був найменш дефіцитним, – пояснює Гонтарєва.– Нам потрібне якнайбільше стимулювання експорту, щоб приходила валютна виручка, і ви бачили, що уряд дуже нам допоміг (щодо підтримки балансу експорту та імпорту), коли запропонували й проголосували імпортні мита».
Напередодні НБУ не надав своїх прогнозів щодо того, який курс гривні закладати для формування бюджету на наступний рік. В Нацбанку пояснили, що це має бути робота Мінекономіки. На етапі обговорення бюджету, який парламент підтримав 29 грудня, прем’єр Арсеній Яценюк заявив, що він розрахований, виходячи з курсу 17 гривень за долар. Рівноважного курсу, який не погіршує платіжного балансу країни (так званого «еквілібріуму») Нацбанк наразі не знайшов, зауважує Валерія Гонтарєва. За її словами, з найбільшими банками НБУ консультується постійно, і валютні аукціони для окреслення ринкового курсу гривні тривають щодня. Очільниця НБУ впевнена, що реальний рівноважний курс нині знаходиться між 15 та 16 гривнями за долар, і наголосила, що Нацбанк проводитиме валютні аукціони й надалі.
Гонтарєва: «Я радію падінню рубля як людина, не як глава НБУ»
Високу інфляцію в Україні з січня по листопад 2014 року, яка за цей період склала понад 21%, Валерія Гонтарева пояснює кількома чинниками, які й далі продовжують впливати на українську валюту. Вона згадала і воєнний конфлікт, і панічні настрої населення, яке, на її думку, скуповує долари, й навіть залежність України від торгівлі з Росією.
«Як людина я дуже радію тому, що відбувається з російським рублем. Як голову НБУ – мене це не може радувати, оскільки Росія досі лишається нашим великим торговельним партнером. Відтак девальвація рубля спричиняє негативний вплив на курс гривні відносно валют інших наших торговельних партнерів», – зауважила Гонтарєва.
Голова правління НБУ відкидає звинувачення в тому, що мовляв інфляцію в Україні спонукала велика емісія.
«Монетарна база (кількість готівки) в Україні за рік збільшилась на 11%, тобто більш ніж на 34 мільярди гривень. Водночас основна маса гривні, яка могла вийти для «Нафтогазу» – не вийшла, оскільки підприємство отримало валюту з держрезервів (на суму 104 мільярди гривень за 2014 рік). Нині монетарна база становить 338 мільярдів гривень», підсумовує пані Гонтарєва.
Вона радить українцям звикати до гнучкого курсу гривні до долара та євро. За її словами, заради штучного стримування курсу на рівні 8 гривень за долар попередня влада змарнувала близько 20 мільярдів доларів із державного резерву. Водночас в разі критичної ситуації на валютному ринку глава НБУ обіцяє не лише застосовувати валютні інтервенції, а й вживати адміністративні методи, частина з яких вже діє. Це і зобов’язання експортерів продавати валютну виручку частково або повністю, і обмеження з продажу валюти в одні руки, і виведення з ринку банків, які відмивають кошти чи спекулюють. За словами Гонтаревої, за минулий рік НБУ прибрав із ринку фінансових послуг більш ніж 30 банків, і надалі зможе робити за швидшою процедурою, одразу забираючи ліцензію.
Your browser doesn’t support HTML5
Яценюк: Стабільність гривні – це проблема не лише НБУ
Стабільність гривні – це «проблема всієї країни, і проблема влади та прем’єр-міністра у тому числі», заявив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
Він додав, що аби допомогти гривні закріпитись, необхідно поповнити золотовалютні резерви «через збільшення обсягів експорту та зменшення обсягів імпорту».
На думку прем’єра, ухвалений парламентом закон «Про тимчасові заходи щодо стабілізації платіжного балансу України» є наразі необхідним для балансу імпорту-експорту. Зокрема, документ передбачає 5-10-вілсотковий податок на імпорті товари, чим викликав незадоволення в українців. Фактично, мова йде про весь імпорт, окрім «життєво необхідних товарів»: це природний газ, енергетичне вугілля, паливо для АЕС, нафта і нафтопродукти, банківські метали та гуманітарна допомога.
«Треба купувати менше імпорту. Щоб його купувати менше – його треба оподатковувати як тимчасовий захід по стабілізації платіжного балансу. І давати можливість розвиватися внутрішньому товаровиробнику. Виробляти більше і більше всередині країни розвивати. Це, у тому числі, дає можливість розвивати внутрішню економіку», – говорить Яценюк.
Наповнення золотовалютних резервів заспокоює бізнес та укріплює гривню
Окрім того, Арсеній Яценюк розраховує на міжнародну програму фінансової допомоги – МВФ безпосередньо в золотовалютні резерви відраховує кошти для стабілізації гривні. Економіка – це не лише фінанси, зауважив прем’єр. Таким чином, чим більше грошей зберігає держава у золотовалютних резервах, «тим спокійніші інвестори».
«Коли клієнтура і бізнес бачать, що резерви, наприклад, 15 мільярдів доларів – вони спокійніші. Коли 20 (мільярдів доларів – ред.) – зовсім спокійні. А коли 25 (мільярдів доларів – ред.) – вони швидко біжать продавати долари», – говорить він.
Банки повинні вийняти валюту з сейфів та повернути її в обіг
Повернути долари, які банки ховають у сейфах назад у банківську систему – це ще один шлях для стабілізації гривні, на думку Арсенія Яценюка. Таким чином, продовжує він, громадяни занесуть їх назад у банк у вигляді доларових депозитів.
«Зараз дурних немає, кредити у доларах уже ніхто брати не хоче», – додає прем’єр. Тому, за його схемою, банки мусили би продати ті долари і кредитувати населення уже в гривні. Таким чином, резюмує він, знову з’явиться пропозиція доларів на ринку.
Він готовий до того, що українцям не сподобаються кроки уряду реформувати бюджетну та податкову сфери.
«Так, (ці кроки) непопулярні. Будуть писати не тільки у Facebook, а у всіх газетах про «антинародні кроки». Це брехня. Ці кроки, якраз, спрямовані не в сьогоднішній чи вчорашній популізм, а у завтрашнє стійке майбутнє України», – говорить Яценюк.
Прем’єр підсумовує: саме припинення бойових дій на сході держави – це ще одна невід’ємна складова для стабілізації гривні.
Між тим, українці менше довіряють і гривневим заощадженням, і самим банкам. За рік, відтік депозитів, за даними НБУ, сягнув 126 мільярдів гривень, більше половини з них – валютні заощадження, які українці воліють тримати «під подушкою». Відтак валюти в обігу меншає, а резерви Нацбанку скоротилися, нині їх 9 мільярдів, цього вистачить менш ніж на два місяці компенсації українського імпорту. Валерія Гонтарєва має намір поповнити їх, зокрема за рахунок коштів МВФ, місія якого має прибути до України 8 січня. Водночас в НБУ вважають, що оскільки валюту для «Нафтоназу» брали не з ринку, а з держрезервів, дефіциту долара в банках і обмінниках немає, тож невдовзі може з’явитися надлишок іноземної валюти і, як наслідок, зміцнення гривні.
Тим часом долар у Києві та інших великих містах знайти в банках та обмінниках важко, водночас євро та інші іноземні валюти можна придбати без особливих проблем.