Добровольці в суспільній уяві – від захвату до побоювань

Плакат Юрія Неросліка

Наразі населення не розділяє добровольчі й регулярні військові підрозділи на Сході – опитування

Львів – Понад половина громадян вважає, що держава має дбати про всіх воїнів, які захищають країну, як про кадрових офіцерів, мобілізованих, так і добровольців, а також вшановувати пам’ять усіх загиблих – такі дані опитування львівських соціологів фонду «Громадська думка». Натомість нині найскладніше бійцям отримати статус учасника бойових дій, про що мовилось під час відеомосту між Львовом і Дніпропетровськом, організованим прес-клубами обох міст.

Більшість мешканців Західної України, як свідчать соціологи, позитивно відгукуються про добровольчі батальйони, наголошуючи, що там панує високий моральний дух, патріотизм, є мотивація захищати країну. На початку АТО саме добровольці відіграли особливу роль, коли армія була у жахливому стані. Однак останнім часом, громадяни почали дещо критично сприймати добровольчі батальйони. Людей хвилює те, хто їх контролює, чи існують ризики на легалізацію бандитських формувань.

Люди починають задумуватися, чи окремі батальйони не є приватною армією якоїсь особи, чи не станеться так, що зброя у руках добровольців повернеться у міста
Наталія Зайцева-Чіпак

«Люди починають задумуватися, чи окремі батальйони не є приватною армією якоїсь особи, чи не станеться так, що зброя у руках добровольців повернеться у міста, і тому виникають побоювання, що після конфлікту на Сході ці батальйони можуть становити загрозу для громадян», – наголосила під час відеомосту соціолог «Соціоінформ» Наталія Зайцева-Чіпак.

Переважна більшість населення не розрізняє військові підрозділи, які воюють на Сході, кому вони підпорядковуються, кому вигідні і ким утримуються. Для них усі учасники АТО – учасники бойових дій, за словами соціологівфонду«Громадської думки».

Йти у суд – принизливо

Однак найскладніше нині добровольцям отримати статус учасника бойових дій. Експерти радять звертатись у суд. Доброволець не може воювати і водночас судитись. У нього немає можливості ходити суддівськими і адвокатськими кабінетами, а ще й фінансові витрати надто великі, пояниснив Денис, позивний «Росомаха», боєць українського добровольчого корпусу «Правого сектора», який воює незалежно від силових структур. Добровольці, за його словами не переймаються, а для багатьох бійців принизливо – доводити у суді, що він воював, отримав поранення, чи залишився без руки чи ноги.

«Це не правильно. У нас депутати просять допомогу по 35 тисяч, їм потрібно вчити дітей, заправляти свої дорогі машини. А звідки брати гроші? 20% на потреби країни, а все інше на їхні потреби», – назвав причину відмови у наданні статусу добровольцям «Росомаха».

Я пішов воювати не за гроші чи статус. Але легалізація добровольчих батальйонів – потрібна. Бо коли закінчиться війна, нас почнуть переслідувати, бо ми хочемо порядку у країні
боєць АТО

«Я пішов воювати не за гроші чи статус. Але легалізація добровольчих батальйонів – потрібна. Бо коли закінчиться війна, нас почнуть переслідувати, бо ми хочемо порядку у країні. А коли ми матимемо статус учасника бойових дій, нас не рухатимуть. Ми ніби воюємо, а нас ніхто не визнає. Я не отримую жодної зарплати, а плачу всі комунальні послуги, хоча не проживаю у квартирі, бо воюю», – продовжив думку побратима боєць «Правого сектора» під псевдо «Пірат».

Волонтери консультують бійців

За три місяці, відколи працює у Львові Центр правового захисту учасників АТО, сюди звернулись по допомогу понад 400 бійців ічленів їхніх сімей. Людей цікавило передусім, як отримати статус учасника бойових дій, які пільги існують, а останнім часом почастішали звернення щодо консультацій як звільнитись із лав Збройних сил. Адже перервати контракт заборонено.

Чому я, людина, яка воювала, маю доводити своє каліцтво, що поранений на війні? Для них це образа
Мирослава Дмитришин

«Звертались до нас добровольці з батальйонів, зокрема «Азов» і «Донбас». Більшість, коли навіть ми пропонуємо звернутись у суд, надаючи послуги юридичні безкоштовно, відмовляються. Кажуть, чому я, людина, яка воювала, маю доводити своє каліцтво, що поранений на війні? Для них це образа», – каже Мирослава Дмитришин, керівник Центру правового захисту учасників АТО.

За її словами, отримати статус учасника АТО, згідно з чинним законодавством, можуть військовослужбовці, представники Збройних Сил, СБУ, Національної гвардії, тих військових формувань, які підпорядковуються силовим структурам. Ті, хто добровільно захищає країну, то їхній правовий статус не врегульований, наголосила експерт.

У Дніпропетровську у громадську організацію «Національна дія» звертаються переважно члени родин бійців, розповіла адвокат Юлія Пашковська. Вона радить добровольцям звертатись у суд і, як приклад, наводить, що завдяки судовому рішенню доброволець отримав статус учасника бойових дій. У складній ситуації родини загиблих добровольців, бо посмертно держава не надає бійцям статус.

Люди готові судитися за визнання, а не пільги
Юлія Пашковська

«Люди готові судитися за визнання, а не пільги. Спочатку були питання щодо кредитних правовідносин, нараховуються комунальні послуги, хоча хлопці не проживають вдома. Цікавило питання надання земельних ділянок, багато хлопців воює з сільської місцевості, бо війна колись закінчиться і треба жити. Також цікавить питання, чи може отримати статус учасника бойових дій доброволець», – наголосила Юлія Пашковська.

Якщо добровольчі батальйони входитимуть до силових структур держави, то бійцям отримати статус буде значно простіше, про це говорять представники влади. Втім, не усі добровольці хочуть підпорядковуватись державним структурам, а відтак наказам командування, які не завжди поділяють. А тому воліють, не маючи жодного статусу, а захищати країну.

За даними Західного регіонального медіацентру, зараз на розгляді у Збройних силах України документи близько 900 бійців на отримання статусу учасника бойових дій.