Річний моніторинг пропаганди Росії

Громадська організація «Телекритика» підбила підсумки річного моніторингу проросійської пропаганди у ЗМІ. Тим часом телеканал Russia Today повідомив, що художник, який у Москві «прибив себе» до Червоної площі, виступив на українському телебаченні в ролі економічного експерта. Проте, це твердження – не відповідає дійсності.

Художник Петро Павленський, який «прибив себе» до Червоної площі, виступив на українському телебаченні в ролі економічного експерта – з таким заголовком вийшла новина на сайті телеканалу Russia Today російською. Далі процитували його вислів про те, що «Росія веде війну проти України, і проти Росії ведеться економічна війна». Новина стала дуже популярною в соціальних мережах та інтернетних ЗМІ: мовляв українські журналісти запрошують художників коментувати економічні питання.

Фраза, яку процитували Russia Today, дійсно була озвучена Петром Павленським в ефірі українського каналу «24», проте ніхто не представляв його економічним експертом, він висловив свою думку, скоріше, як громадянин Росії. З самого початку, художника запросили розповісти про його лекцію на тему перформансу, яку він прочитав за два дні до цього в Києві.

«Тепер повернемося до теми Росії та її стосунків з Україною, щоправда дещо з іншого, з мистецького боку, російський художник-акціоніст Петро Павленський завітав до нашої студії. Петро відомий своїми акціями «Шов», «Свобода» та «Відділення». Два дні тому Петро прочитав лекцію у столичному центрі Візуальної культури. Про що говорив, а також, що думає про події в Росії і в Україні, маємо змогу дізнатися просто зараз», – підвела ведуча до інтерв’ю.

У титрах Павленського підписали – «художник-акціоніст», а тема зустрічі була «Мистецтво і влада». Йшлося і про мистецтво, акції протесту митця у Росії, а також, про те, як він ставиться до останніх подій. До того ж, мова так само зайшла і про пропаганду російських ЗМІ. На прикладі слів своєї дочки, їй лише 3 роки, Петро розповів про «інформаційне поле». Зокрема від доньки він почув буцімто «українці хочуть захопити «нашу планету».

«Телекритика» презентувала дослідження «Російська пропаганда-2014: тенденції, підсумки, вплив на українське суспільство»

24 грудня громадська організація «Телекритика» підбила підсумки річного моніторингу проросійської пропаганди у ЗМІ і презентувала результати соціологічного дослідження її впливу на українське суспільство, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.

Зокрема у матеріалі телекритики йдеться про «процес відходу українського медійного простору від тотальної залежності від російського продукту та російського «порядку денного».

Наталія Лігачова

«Ідеї «русского мира» вочевидь назавжди будуть відторгнуті більшою частиною українського суспільства та навіть українських політиків», – наголосила Наталія Лігачова, засновник і голова правління ГО «Телекритика», підбиваючи медійні підсумки 2014 року.

Діана Дуцик

Виконавчий директор ГО «Телекритика» Діана Дуцик розповіла, що у проросійських медіа Україна разом із США подавались виключно в образі ворога, і це серйозно вплинуло на ставлення росіян до українців та усього українського – воно стало різко негативним.

«На жаль, наслідки цієї пропаганди для обох країн просто нищівні, на відновлення довіри як між державами, так і між простими людьми піде не один рік, навіть якщо війна закінчиться», – зазначає Дуцик.

Навесні фейкову інформацію та заклики до насильства поширювали здебільшого через соцмережі, потім – через новостворені і захоплені сепаратистами ЗМІ. Найбільш «витонченими» інструментами маніпулювання читачами і глядачами, за висновками експертів ГО «Телекритика», були: підбір «правильних» слів («ополченці», «республіки»), апеляція до емоцій (образи дітей, жінок), заклики до миру за будь-яку ціну.

Моніторинг виявив сліди пропаганди в деяких національних (газети «Вести», «Комсомольская правда в Украине», канал «112 Україна») та місцевих ЗМІ (одеська ТРК «Репортер»), заявах політичних партій (КПУ, «Опозиційний блок») та окремих органів влади (Донецька міська та Луганська обласна ради).

«Російська пропаганда використала, мабуть, весь спектр найбрудніших технологій. Відверта брехня, інсценізації ціною людських життів, нагнітання істерії, розпалювання міжетнічної, міжконфесійної ворожнечі, відкриті заклики до насильства. Це була системна і цілеспрямована пропагандистська робота з боку Росії, на тлі якої Україна виглядала розгубленою і беззахисною. На жаль, за рік ані державні органи, ані ЗМІ не виробили спільного підходу і бачення протидії російській пропаганді, про небезпеку якої нарешті заговорили навіть на міжнародному рівні», – заявив Роман Шутов, експерт із моніторингу російської пропаганди та програмний директор ГО «Телекритика».

Результатами соціологічного дослідження щодо ролі українських та російських засобів масової інформації в українсько-російському конфлікті стали такі:

Значна частина (42%) жителів України вважають, що українські медіа вплинули на формування проросійських настроїв на Сході України та в Криму – така думка однаково поширена і на заході, і на сході країни.

Абсолютна більшість (82%) опитаних переконані, що українські медіа мають займати не патріотично-пропагандистську позицію, а об’єктивно висвітлювати ситуацію в країні, розповідати як про успіхи, так і помилки українських військових і влади.

Жителі України у більшості переконані, що російські телеканали поширюють неправдиву інформацію про ситуацію в Україні: у західних та центральних областях так вважають 86%, у південних – 63%, на сході – 43%.

Майже 40% жителів України дивляться російські серіали. Прихильники російських серіалів є в усіх регіонах, і серед чоловіків, і серед жінок, серед людей різного віку та рівня освіти.

49% опитаних підтримують необхідність створення в Україні якісного контрпропагандистського телевізійного каналу для мовлення за кордон; 41% підтримують припинення в Україні діяльності російських телеканалів, що мають в ефірі інформаційні програми; 37% підтримують створення в Україні Міністерства, що відповідатиме за контроль інформаційного простору, не підтримують – 22%, і ще 35% не мають визначеної позиції із цього питання.

Жителі Сходу та Півдня здебільшого проти заборони трансляції російських телеканалів, але не проти ведення якісної контрпропаганди. Найбільш неоднозначною є ідея створення Міністерства із контролю за інформацією – можливо через те, що діяльність такого міністерства може асоціюватися із цензурою.