Чи можна вважати Казахстан і Білорусь надійними партнерами України у конфлікті з Росією? Президент України Петро Порошенко назвав візити своїх колег Олександра Лукашенка і Нурсултана Назарбаєва, які побували в Києві протягом двох останніх днів, своєчасними, важливими та символічними.
Радіо Свобода поцікавилося, чим же саме важливі ці два візити, чим своєчасні і, власне, чому? Про це ми говорили з політологом, кандидатом політичних наук Олександром Палієм.
Your browser doesn’t support HTML5
Казахстан наполягає на виконанні норм міжнародного права, тому що його північні території Росія так само мріє забрати
Білорусь є територією, на яку росіяни вже давним-давно, так би мовити, «облизуються». Величезна маса російських шпигунів у білоруських силових структурах
– Візити білоруського і казахського керівництва до України важливі через те, що зараз є спроба заморозити цей конфлікт і не дати йому розвиватися вибуховим характером, який би зачепив і Білорусь, і Казахстан. І тому зараз у цьому, в принципі, зацікавлені всі сторони – в певній консервації цього конфлікту.
Навіть Росія, проводячи свою терористично-диверсійну діяльність – вона, тим не менше, не зацікавлена в такій ескалації, щоб це призвело б до якихось чергових санкцій, які б взагалі обрушили російську економіку. І тому ми бачимо, що і Казахстан наполягає на виконанні норм міжнародного права, тому що для нього це дуже важливо, тому що його північні території Росія так само мріє забрати.
І для Білорусі це важливо, тому що Білорусь є територією, на яку росіяни вже давним-давно, так би мовити, «облизуються». Силові структури значною мірою зав’язані на Росію – там величезна маса російських шпигунів у білоруських силових структурах і можливо комусь в Москві може видатися, що Білорусь теж під’єднати дуже легко і дуже просто. І тому ці держави є так само під ударом. І, крім того, вони потерпають від нерівності у відносинах з Росією в межах так званого Євразійського союзу, який має ось щойно запрацювати з 1 січня 2015 року, але принципи якого вже зараз порушуються.
Тобто ці країни мають потребу привернути до себе увагу як до суб’єктів міжнародного права, привернути увагу до необхідності дотримання норм міжнародного права, в тому числі норм стосовно неприпустимості агресії і неприпустимості територіальних різноманітних претензій і привернувши увагу таким чином до себе – вони рятуються і самі.
– Власне з приводу того, що привернувши увагу, рятуються самі, ми добре знаємо, що ситуація з правами людини і демократією – особливо в Білорусі і в тому ж Казахстані також – не вважається найкращою. І Білорусь до недавнього часу належала до країн, які були під великою критикою Заходу. І ми знаємо, що, зокрема у неділю, протестували перед адміністрацією президента проти зустрічі президента Порошенка з Олександром Лукашенком. Також були протести проти зустрічі з Назарбаєвим. Чи це, на Вашу думку, на користь президентові Порошенку в такій ситуації, в якій зараз перебуває Україна, зустрічатися з такими не зовсім демократичними лідерами?
В більш спокійні часи Лукашенко залишався останнім диктатором в Європі, але станом на сьогоднішній день – він передостанній диктатор Європи
Те, що зараз твориться у так званому Лугандоні, це взагалі печерна доба. І це на порядок гірше ніж було і є в Білорусі
– Що стосується демократичності, то справді в більш спокійні часи була дуже велика увага до браку демократії в Білорусі. Тоді він (Лукашенко) залишався останнім диктатором в Європі, але станом на сьогоднішній день – він передостанній диктатор Європи. Більше того, білоруське і казахське керівництво у зовнішній політиці на міжнародній арені ведуть досить відповідальну політику. Вони не провокують ніяких конфліктів, та в них і сил для цього немає. А натомість з’явилася Росія, яка діє надзвичайно деструктивно, яка, на думку Європейського союзу і США, і членів НАТО, і «Великої сімки», і «Великої двадцятки», є загрозою світовому порядку. І на цьому тлі і Казахстан, і Білорусь виглядають вже значно краще.
Рівень репресії, який є в Білорусі, він був перевищений навіть на фінальній стадії правління Януковича. Те, що зараз твориться у так званому Лугандоні, це взагалі печерна доба. І це на порядок гірше ніж було і є в Білорусі. Й тому, зараз для світової спільноти є значно більші загрози, ніж ці два режими, які в повній мірі назвати демократичним не доводиться, але які мають свою специфіку і які в принципі не провокують міжнародних криз.
– А чи, на Вашу думку, дослухається президент Росії Путін до думок цих двох президентів, які якраз завтра (у вівторок) мають з ним зустрічатися?
Путін боїться реальної військової сили, яку мають США і НАТО, і реальної економічної, яку має, в тому числі, і ЄС
Російське керівництво давно вже хотіло зробити наступними жертвами саме Казахстан і Білорусь
– Я думаю, що президент Путін зацікавлений не стільки в тому, щоб дослухатися до цих президентів. Він боїться реальної військової сили, яку мають США і НАТО, і реальної економічної, яку має, в тому числі, і ЄС. І зараз він буде робити вигляд, що він дослухається до білоруського і казахського керівництва.
Насправді, російське керівництво давно вже хотіло зробити наступними жертвами саме Казахстан і Білорусь. Зараз російське керівництво потрапляє в достатньо таку цікаву ситуацію, за якої зовнішньо політичні авантюри стануть значно складнішими. І платати за них доведеться значно більше.