Ситуація зі свободою слова після Євромайдану майже не покращилась – експерти

Україна посіла третє місце у рейтингу свободи слова поміж країн «Східного партнерства». Фактично, держава залишилась на тих же позиціях, що і минулого кварталу. Експерти б’ють на сполох: реформи в інформаційному просторі впроваджуються повільніше, аніж того чекати українці та європейські партнери. Водночас, саме впровадження суспільного мовлення може пришвидшити зміни – за нього у парламенті обіцяють проголосувати ще до нового року.

За станом свободи слова у липні-жовтня 2014 року з-поміж шести країн «Східного партнерства» Україна посіла третє місце – такими є результати щоквартального вимірювання індексу свободи медіа. Втім, за словами експерта проекту Наталії Сад, якби досліджували і ситуацію в анексованому Криму, Україна опустилась би в рейтингу до четвертого місця.

«Грузія посіла перше місце, Молдова – друге, відповідно. Україна, як і в попередньому кварталі, обіймає третю позицію. Вірменія – на четвертій, Азербайджан і Білорусь замикають рейтинг – відповідно, на п’ятому і шостому місцях», – говорить Сад.
Висновки експертів, що працювали над дослідженням однозначні: ситуація в Україні у сфері свободи медіа не поліпшується, на що дуже розраховували після Євромайдану. Згодна з цим і голова комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Вікторія Сюмар. За її словами, в українському медіапросторі панує «олігархічний плюралізм»

Вікторія Сюмар

«Я б сказала, це «олігархічний плюралізм». І є залежність ЗМІ від власників, оскільки ЗМІ залежні від дотацій. Нормального медіаринку в країні немає. Все це породжує складну ситуацію. Я переконана, що інформаційна безпека в Україні залежить від вільного і плюралістичного середовища», – говорить вона.

На думку Сюмар, в Україні є попит на якісну інформацію та свободу в медіапросторі – тут не вдасться упровадити російські монопольні схеми в інформаційній сфері. Рішенням для держави, на її думку, є повноцінне суспільне мовлення.

«Ми повинні забезпечити, щоб «першою кнопкою» стало не державне, а суспільне мовлення. Це пріоритет номер один для комітету. В першому читанні ми приймемо цей закон, який уже підготовлений ще до Нового року. А потім за прискореною процедурою ми приймемо цей закон в цілому відразу після Нового року, щоб запустити процес», – обіцяє політик.

Суспільне мовлення в Україні може з'явитись до Нового року - Сюмар

Наступним важливим пріоритетом для України має стати іномовлення, щоб новини українського виробництва (проте іноземними мовами) були «принаймні на телеканалах закордонних готелів».

За словами керівника відділу преси та інформації представництва ЄС в Україні Юргіс Вілчінскаса, Європа чекає від України повномасштабних демократичних реформ, зокрема, у сфері свободи ЗМІ.

«Європейський союз уже інвестував багато мільйонів євро, щоб допомогти Україні створити хорошу правову, адміністративну систему для свободи слова», – говорить Вілчінскас.

Він додає: упровадження європейський стандартів дійсно вимагає часу, втім, саме суспільне мовлення може підштовхнути зміни в інформаційній сфері.

Наталя Лігачова

Водночас, гальмівним фактором для свободи слова в Україні може стати Міністерство інформації на чолі з Юрієм Стецем, вважає медіа-експерт та головний редактор «Телекритики» Наталя Лігачова. На її думку, політики не повинні втручатися у функціонування медіа-простору в Україні.

«Якраз у демократичних країнах є нормою, що чиновники не повинні займатись інформаційною політикою. Держава не повинна займатись будь-якими сферами культури та інформації, де мова йде про цінності. Усім цим має займатись суспільство. Чи повинна держава займатись інформаційною безпекою? Так, безумовно. Але чи потрібно для цього створювати міністерство інформації?» – говорить Лігачова.

Проект із моніторингу Індексу свободи медіа країн «Східного партнерства» реалізується вже другий рік. Рейтинг формують анкетування десяти медіа-експертів та журналістів із кожної країни Східного партнерства. Анкета містить питання щодо рівня прав та свобод ЗМІ.