Київ – Візит президента Росії до Туреччини фактично змінив акценти у сфері енергетичної співпраці і енергетичної безпеки у Чорноморському регіоні і по всій Європі. Адже Володимир Путін, оголосивши про закриття проекту «Південний потік», водночас заявив про початок будівництва газопроводу з Росії до Туреччини. Ці заяви мали активізувати зовнішньополітичні зусилля Києва – адже Україна, з одного боку, має довести важливість своєї газотранспортної системи для трансферу енергоносіїв із Росії до ЄС. З другого боку, Україні варто просувати економічні інтереси на південь Європи.
Україна на сьогодні під південно-європейською політикою розуміє участь у програмах Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) і ГУАМ (це – Організація за демократію та економічний розвиток, до складу якої входять Грузія, Україна, Азербайджан і Молдова). Принаймні, саме цим організаціям у контексті просування України на південь Європи представники української влади приділяють максимальну увагу.
Так, міністр закордонних справ Павло Клімкін пообіцяв наповнити ГУАМ новим сенсом під час головування України, яке розпочалось у грудні. Серед іншого, цим новим сенсом стала відмова від використання російської мови і перехід на англійську як робочу мову.
Одне з ключових завдань Києва – забезпечити територіальну цілісність країн-учасниць ГУАМ, і розширити географію співробітництва, враховуючи потенціал співпраці з ЄС. Про це заявив речник МЗС Євген Перебийніс.
«Програма головування України передбачає суттєве посилення політичної взаємодії країн-членів ГУАМ, спрямованої насамперед на забезпечення їхньої територіальної цілісності і суверенітету. З цією метою передбачено активізувати співпрацю у рамках міжнародних організацій і у форматі ГУАМ плюс. Ідеться про співпрацю як з традиційними партнерами, так і з державами Центральної Європи і Балтії. Інший важливий напрям співпраці – це скоординована імплементація положень Угод про асоціацію з ЄС. Це має забезпечити формування поглибленої зони вільної торгівлі на просторі ГУАМ», – зазначив Перебийніс.
Чорноморська стратегія України. «Антипутінська» енергетична спільнота
Серед незалежних експертів існують різні погляди на формування південної політики України. Так, дехто вважає, що ГУАМ та ОЧЕС мають стати для України трампліном для просування політичних і торговельних інтересів на Близький Схід і на південь Європи (Середземномор’я). На сьогодні для України важливо створити так званий «антипутінський фронт» за участю країн, які є членами ГУАМ або ж ЄС. На цьому наголосив координатор програм Центру Близькосхідних досліджень Сергій Данилов у розмові з Радіо Свобода.
Навіть найменші (за площею території) наші сусіди відіграють важливу роль в умовах протистояння, умовах війни і конфлікту, які переживає УкраїнаСергій Данилов
«Останній рік засвідчив крайню важливість для України і її зовнішньої політики країн-сусідів, зокрема, у Чорноморському басейні. Навіть найменші (за площею території) наші сусіди відіграють важливу роль в умовах протистояння, умовах війни і конфлікту, які переживає Україна. Україна має як налагоджувати стосунки, так і шукати важелі впливу для просування наших національних інтересів у тих країнах, із якими межуємо, і зокрема по Чорноморському регіону. Балканські країни, які, до речі, тим чи іншим чином планували взяти участь у проекті «Південний потік», залишаються нашими партнерами», – додав експерт.
Фахівці з питань енергетичної безпеки зауважують, що південноєвропейська політика України повинна враховувати насамперед енергетичний сектор. Адже російський «Газпром» вклав у інфраструктуру газопроводу «Південний потік» чотири мільярди доларів США лише на території Росії. І самі ж росіяни стверджують, що ці кошти вкладені не дарма – керівник «Газпрому» Олексій Міллер заявляв, що ці інвестиції дозволили створити інфраструктуру для постачання газу у Краснодарський край, тощо.
«Всі ці інвестиції повністю будуть затребувані для реалізації проекту морського газопроводу в напрямку Туреччини… Ми не можемо почати будівництво у Чорному морі доти, доки у нас немає дозволу від Болгарії. Почати будівництво в морі, підійти до болгарського берега і зупинитися – це просто безглуздо, тому ми будемо змушені переглянути свою участь у цьому проекті», – розповів Міллер російським журналістам.
Експерт з питань енергетики Марія Яковлева у розмові з Радіо Свобода зазначила, що Україні треба пам’ятати про енергетичну залежність багатьох країн ЄС від російських енергоносіїв. До того ж, на думку експерта, не варто довіряти заявам президента Путіна щодо закриття будівництва «Південного потоку», тож Київ повинен довести свою готовність транспортувати російські енергоносії з Росії до Євросоюзу.
«Україні треба у зовнішній політиці дуже ретельно займатися цим питанням, бо ми можемо втратити остаточно обсяги транзиту. Щоб цього уникнути, маємо кілька можливостей. Перша – це формування вільного ринку, у тому числі і транзитних потужностей і реформа газової галузі. Це доведе нашим партнерам, що ми нормальна країна, ми прагнемо нормальних цивілізованих відносин, і що Україна є їхнім гарантом», – пояснила Яковлева.
Історичне завдання України – відродити модерний альянс Балто-Чорноморських націй – експерт
Історик, громадський діяч Володимир Сергійчук наголошує на необхідності відновлення і поглиблення політичних і гуманітарних контактів між Україною і державами Балтійського і Чорноморського регіонів. На його думку, через недалекоглядність політиків Україна втрачає свою споконвічну роль бути містком між Чорноморським і Балтійським регіоном, між півднем і північчю Європи.
З ініціативи професора Сергійчука та низки політичних партій і громадських організацій України, Білорусі, Грузії, Латвії і Литви, у Києві створено Альянс Балто-Чорноморських націй, завдання якого – боротися з агресивною проімперською політикою Росії і захищати інтереси країн Балтійського і Чорноморського регіонів.
«Це, фактично, повернення до створення такого взаємовигідного союзу держав, які будуть сприяти розвиткові одна одної і які дозволять утворити «пояс безпеки і партнерства», сказати б, між Балтією і Чорноморським регіоном. Вони створять блок, який буде протидіяти експансії зі Сходу на молоді країни, котрі з’явились на політичній карті після розвалу російської, а тоді радянської імперії», – наголосив Сергійчук, представляючи новоутворену лігу.