Дмитро Медведєв назвав Чечню «візитною карткою всієї Росії». Що він мав на увазі? У Чечні процвітає культ особистості, клановість і окозамилювання. Все це на тлі стирання слідів війни, про яку згадувати заборонено.
«Це у нас батько, син і святий дух», – усміхається чеченський водій, коли ми в’їжджаємо в Чечню з боку Інгушетії. Відрізнити Чечню від Інгушетії легко: архітектура схожа, але починаються портрети Ахмата Кадирова, Рамзана Кадирова і Володимира Путіна. Іноді зустрічається фотомонтаж: фото Путіна нещодавнє, а Ахмат Кадиров ще живий.
Жарти і політичні анекдоти, які поширюються усно або завдяки мобільним додаткам, що не простежуються спецслужбами, – це тепер все, що залишається місцевому населенню. Офіційно критикувати Рамзана Кадирова ніхто не ризикує, а якщо хтось на вулиці і підходить до журналістів, то відразу ж з’являються казна-звідки охоронці чи патріотично налаштована молодь, яка намагається перекричати мовців. Так було, наприклад, перед п’ятничною молитвою біля мечеті, до якої поспішали жінки. Побачивши камери, вони хотіли щось розповісти. На жаль, ми з колегами так і не зрозуміли, що: з’явилися молоді патріоти стали вимагати акредитацію, цікавитися цілями репортажу і заодно критикувати літніх мусульманок, які сміють розмовляти з журналістами.
«Ми б і раді покритикувати Рамзана Ахматовича, але просто нема за що», – запевняє голова Спілки журналістів Чечні Іслам Хатуєв, поки ми розмовляємо в кафе в Будинку друку. Поруч проходять зйомки ток-шоу чеченського телебачення в присутності спостерігача, який представляється «блогером», що працює на телебаченні (попереднє місце роботи «блогера» Дмитра – Спілка офіцерів України). Він та інші такі «блогери» намагаються з’ясувати «між нами» – яка мета приїзду журналістів до Чечні.
Доходить до смішного: чи то чеченець, чи то бізнесмен, чи лікар, чи спортсмен, намагається відразу розповісти про те, як у Чечні все добре – он, хмарочоси побудували, і всі щасливі. «Так-так, я знаю», – впевнено відповідаю я, і раптом у відповідь отримую ображене: «А ви правда в це вірите?!».
«Звичайно, правда, – он які гарні висотки», – підбиваю я. Тим часом чеченці, якщо вони не служать в органах влади і впевнені у співрозмовникові, інакше як «поганими вежами» хмарочоси не називають. Так, з’ясовується, що на найвищому поверсі «Грозного-Сіті» оселитися не вийде – після 22-го поверху води немає. Висотки поряд – житлові будинки і бізнес-центри. У сутінках помітно, що вікна у них не горять. Очевидно, через це рік-два тому по них пустили блискучий біжучий рядок «Спасибі, Рамзан», – щоб не виглядало так похмуро. Тобто в них, звичайно, живуть люди: в основному це ті, хто отримав у подарунок квартири від Рамзана Кадирова, наприклад, співробітники його служби охорони.
Цікавитися точною вартістю споруди хмарочосів, шкіл хафізів, торгового центру, планованого аквапарку або 400-метрової вежі «Ахмат» (поки ще в проекті, але Рамзан Кадиров обіцяє побудувати швидко) марно. Чеченські міністри нічого не знають, а сам Рамзан Кадиров повторює фразу «Аллах дає». Турок Альпер Сурі, який керував будівництвом «Грозного-Сіті», зник безвісти, а робітникам не виплатили зарплати. Керівництвом Чечні була висунута версія, що турок зник разом із грошима. Цікаво, що у фірми – «Бора Іншаат» – був великий досвід у будівництві за межами Чечні і раніше таких казусів не траплялося. Офіційно будівництва фінансує загадковий «Фонд Ахмата Кадирова». Домогтися від нього переконливих коментарів неможливо. За останньою версією, фонд «сам заробляє гроші», оскільки йому належить парк розваг, готель, заводи.
«Навіть у прибиральниці, якщо вона працює в держустанові, відчисляють кошти в цей фонд Кадирова. Мені пропонували підписати папір, щоб половину суми за зруйнований поверх будинку я перевела у «фонд Кадирова». Туди йдуть, наприклад, і кошти материнського капіталу, і частина зарплат лікарів», – розповідає правозахисниця, активістка організації «Материнська тривога» Зайнап Межідова.
Зайнап стверджує, що не боїться, «їй все одно, якщо її вб’ють», оскільки «все одно втомилася від такого життя». Слова Межідової про стримування компенсацій за зруйноване житло не під запис підтверджують багато чеченці. Половини компенсації (більше ніхто й не отримав) було достатньо тільки для покупки «жигулів» 7-ї моделі. Вони називалися «компенсаційні сімки». «У фонд Кадирова збирається все, наприклад, туди ж треба заплатити два мільйони за дозвіл на продаж алкоголю. Ви знаєте, в Центарої будується нова в’язниця. Не хотілося б туди потрапити і залишити дітей без батька», – розповідає місцевий житель, який живе в маленькій квартирі з трьома дітьми.
Офіційно заборонений алкоголь купити дійсно не проблема. На запитання про перевірки, продавці тільки усміхаються. Місцевий прокадировский рух «Ахмат», який відзначився тим, що заборонив Бараку Обамі входити до офісу організації у відповідь на санкції проти Росії, скаржиться, що продавців алкоголю попереджають і проводити антиалкогольні рейди важко.
«Рамзан шовда» – читаю я в Центарої – родовому селі Кадирова – поруч із мечеттю. Виявляється, це джерело імені Рамзана і з нього потрібно пити. Цитати з його висловлювань також красуються на найвидніших місцях. Від згадки Рамзана Кадирова не сховатися ніде. На стадіоні «Ахмат-Арена» перед матчем «Терека» звучить пісня на чеченській мові, у приспіві чується «Рамзан». Все інше – компліменти сонцеликому.
Або є такий анекдот, який в Чечні розповідають упівголоса. Приїжджає китаєць в Чечню і йому розповідають: «У Чечні все для людини. Я бачив, як будуються будинки для людини, я бачив, як будуються готелі для людини. І я бачив цю людину». Або ще такий анекдот: «Рамзан Кадиров виступає перед школярами. – «У кого є запитання?» Руку тягне Мага: «Хто вбив Анну Політковську? Чому в Чечні порушуються права людини?» Раптово дзвенить дзвінок. На наступному уроці виступ Кадирова триває. – «У кого є запитання? «Руку тягне Ібрагім: «Хто вбив Анну Політковську? Чому в Чечні порушуються права людини? Чому дзвінок продзвенів на 15 хвилин раніше? І де Мага?».
Не можна сказати, що Рамзан Кадиров керує Чечнею один – йому допомагають родичі.
Мером Грозного нещодавно призначений 27-річний Іслам Кадиров, племінник Рамзана Кадирова. На запитання про відрахування частини компенсацій за житло у фонд Кадирова, він каже: «Скажіть мені ім’я прізвище та по батькові людини, хто так говорить!». За свою основну задачу Іслам Кадиров ставить «налагодження комунального господарства» в Грозному. Навіть це сумнівно.
Мешканка Грозного Майя Арсангіреєва, яка поскаржилася в «Меморіал» (вона має право на компенсацію за будинок, але в очікуванні живе в крихітній квартирі з матір’ю і сестрою), намагається запросити на чай. Марно – води немає. «Довелося кран нещодавно купувати. Постійно відключають, потім від напору кран ламається». 700 рублів за кран при зарплаті в 4000 рублів – Майя соцпрацівник. «Ми зверталися усюди, і тільки Наталія Естемірова нам допомагала», – каже мати Майї.
Ще одним своїм завданням мер Іслам Кадиров називає боротьбу з «тіньовим бізнесом». Мовляв, в Грозному роками існував незареєстрований бізнес, і пора з цим покінчити. Варто відзначити, що народний поголос приписує контроль над бензозаправкою «Лідер» особисто Рамзанові Кадирову (а раніше у нього нібито була заправка «Жанетта», названа жіночим ім’ям). Намагаючись перевірити це, я прошу на заправці чек за бензин – треба хоча б подивитися, як там вказано юридичну особу. Не тут-то було. «Чеків ми ніколи не даємо», – відповідають на заправці «Лідер».
Рамзан Кадиров відвідує дітей у школі хафізів (однією з них керує 17-річний Хамзат Кадиров, а всіма школами – Хасан Кадиров – вони племінник і дядько глави Чечні), Рамзан Кадиров відвідує виставку народних промислів, чергове будівництво мечеті, Рамзан Кадиров розповідає, як в Чечні розвивається туризм, – таке чеченське телебачення чи сюжети на центральних каналах: «із Чечні – тільки хороші новини».
Телебаченню, втім, заборонено знімати нову резиденцію Рамзана Кадирова у Грозному. Навіть з багатоповерхівок, із вікон яких видно значного виду будівлю, заборонено робити фотографії в бік президентського палацу і блискучого поруч «Будинку прийомів». Сам Рамзан Кадиров розповідає, що, як і в резиденції в Гудермесі, тут, у новій резиденції, у нього є зоопарк. У ньому є леопарди, яких нібито передбачається випустити в Курчалоєвський район – природне середовище проживання. Кілька років тому леопард із зоопарку Рамзана Кадирова втік, але його спіймали.
Село Джалка між Грозним і Гудермесом – родове село Адама Делімханова, депутата Держдуми (одного разу на засіданні він побився з іншим депутатом, а з кишені у нього випав золотий пістолет), – переплутати неможливо: тут знаходяться монументальні ворота і нещодавно відбудований новий «палац» Делімханова . Фотографувати його намагаються забороняти охоронці, а про відвідування не може бути й мови.
«Кому в Чечні добре? Родичам Делімханова, Кадирова і Даудова (третя особа в Чечні – Магомед Даудов), – обурюється місцевий житель. – Ви подивіться на будинки, що належать Делімханову і його родичам, і на кинуті халупи по сусідству в Джалці. Ось це реальність Чечні».
У Чечню зобов’язані вкладатися чеченські бізнесмени, наприклад Абубакар Арсамак, власник Московського індустріального банку. Він створює в республіці фруктові сади, плодоовочеві бази, промислові холодильники. Троє родичів Арсамакова були викрадені в 2007 році. На думку деяких місцевих жителів, це був спосіб «переконання», щоб бізнесмен почав вкладати гроші в Чечню. Втім, з приводу того викрадення було мільйон версій. Абубакар Арсамак, а вірніше, його 29-річний син Адам розвиває в Чечні і банківське обслуговування. Втім, про розвиток видачі кредитів власне чеченцям мови не йде. Наразі російські банки відмовляють у кредитах жителям Північного Кавказу, вони вважаються неплатоспроможними.
«Будь-який бізнес, якщо він владі сподобається, заберуть. У Чечні у нас три види роботи: силова структура, будівництво і таксі», – розповідає місцевий житель. У силовій структурі добре платять, але робота небезпечна, на будівництві платять нерегулярно, тому в Грозному неймовірна кількість таксі. Таксі «Престиж», знову-таки, із розмов місцевих жителів, належить «Патріоту». Так називають начальника охорони Кадирова Абузайда Вісмурадова. Підвіски з його портретом прикрашають салони таксі «Престиж».
Наближені до Рамзана Кадирова чиновники виправдовують реалії Чечні тим, що тільки він зумів підпорядкувати чеченців, «кожен з яких вважав себе президентом при Ічкерії». Але якою ціною? На ринку зі мною починає розмовляти місцевий житель, про те, чи подобається мені в Чечні. Я киваю: «Так-так, і я знаю, що все це заслуга вашого президента». – «Якого президента?» – «Кадирова». І раптово чоловік відповідає: «Ich bin selbst mein President» («я сам собі президент»), чомусь німецькою, і запевняє, що з усією родиною виїжджає до Німеччини. Із Грозного можна замовити таксі до Німеччини за 120 тисяч рублів, щоб виїхати з родиною та деякими пожитками. Два рази на тиждень до Німеччини від’їжджають автобуси. Як зазначає в доповіді німецька дослідниця Констанція Юнглінг, яка відвідала Чечню, навіть ті з чеченок, що на офіційних заходах демонстрували цілковиту лояльність до президента Кадирову, за лаштунками пошепки питали у неї, чи правда, що Німеччина відкрила «новий коридор» для біженців із Чечні , і як цим коридором скористатися.
«За радянських часів було гірше, але зараз підліше», – розповідають чеченці. У Чечні знімається європейський телефільм «Стерта пам’ять». Справа в тому, що давати інтерв’ю, розповідати про війну і навіть зберігати ворота зі слідами попадання куль – все це в Чечні не вітається. Тому що треба дивитися в майбутнє, і тому що Чечня на «референдумі» з результатом в 96% голосів обрала залишитися в складі Росії. Із недавніх пір заборонено відзначати і день пам’яті сталінської депортації – 23 лютого. Цього року було демонтовано монумент депортації. Місцевий житель підходить до мене, намагаючись показати відео демонтажу на мобільнику. До нас починає наближатися автоматник, і він зникає.
Не маючи можливості критикувати відкрито, місцеві жителі поширюють через мобільні додатки глумливу композицію: «Я закриваю очі і знову бачу, як сміється Рамзан... Рамзан, Рамзан, Рамзан і знову Рамзан»...
Оригінал матеріалу на сайті Російської редакції Радіо Свобода