Україна найближчим часом не зможе обійтися без запозичень, але важливо те, як вона їх використає, зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода депутат від «Блоку Петра Порошенка» Віктор Пинзеник, колишній віце-прем’єр, який, працюючи в уряді, був супротивником збільшення державного боргу. Водночас Пинзеник вважає скорочення витрат бюджету ключовим кроком для виходу України з економічної та бюджетної кризи.
– Пане Пинзеник, наскільки затягнеться формування державного бюджету, і які труднощі тут можливі?
– Я не вважаю, що формування бюджету затягнеться надовго, адже на порозі новий рік. Але головна проблема бюджету – нездатність фінансувати видатки. Бюджет давно з цим не впорується, бо там така дірка, яку неможливо безпечно фінансувати, безпечних способів не існує.
– Де Україна найближчим часом братиме гроші, окрім кредитів, які отримав уряд?
– Бюджет має жити з доходів: податків і неподаткових надходжень. Але я не вважаю, що за одним помахом пера Україна може відійти від життя у кредит, адже залишається принаймні проблема фінансування старих боргів. Питання не в тому, де ми будемо брати (кредити). Питання – чи здатні ми брати стільки (тобто мати такий розмір проблем), щоб мати безпечний інструмент фінансування. Безпечним інструментом є позичання грошей на ринку. Чи може уряд України отримати кредити на зовнішньому ринку? Бо там давно нічого не позичають. Є ще такий інструмент, як Міжнародний валютний фонд, там дуже дешеві гроші. Але отримання цих грошей пов’язане з кроками, які має здійснити уряд. Якщо говорити про пакет рішень, які приведуть фінанси держави до елементарного ладу, то тоді фінансування бюджетних видатків можна здійснити, фінансування дефіциту можна знайти безпечним способом.
– Скільки за час бойових дій на Донбасі ми втратили податків?
Не тільки війна на Сході є причиною труднощів з бюджетом
– Я не маю точних цифр у розрізі територій. Дійсно, є погіршення ситуації через події на Донбасі. Але не тільки й не стільки війна на Сході є причиною труднощів з бюджетом. Головна їхня причина – небажання влади реагувати на проблеми. Це небажання демонструють не перший рік. Проблема наростала протягом останніх п’яти років, і цього року дійшла до тої критичної межі, за якою вже неможливо не ухвалювати рішення. Дефіцит бюджету сягнув астрономічної цифри (за даними Мінфіну – 54 мільярди гривень, а за підсумками року, очікують у відомстві, він сягне 71,6 мільярда, тобто 4,3% від загального обсягу ВВП – ред.).
– Можете коротко озвучити кроки, які зможуть скоротити дефіцит бюджету?
Грати в популізм вже немає коли. Треба скорочувати видатки
– Дуже легко сказати, що це один крок. Але він вимагає непростих рішень, бо простих уже немає. Грати в популізм уже немає коли. Треба скорочувати видатки. Я навіть не хочу говорити, які саме. Бо доки немає бажання цього робити, немає сенсу обговорювати, що саме скорочувати. Скорочувати будь-які видатки. Для прикладу, вам припинили сплачувати зарплатню. Що ви робитимете?
– Я не зможу відмовитися від купівлі продуктів, але я зможу не купувати взуття, наприклад.
– Саме так. Держава має діяти за такою самою логікою. Бо це так само велика родина. Є нерівноцінні видатки. Святими є видатки, скорочення яких може зачепити малозабезпечених, бо вони витрачають гроші передовсім на продукти харчування. Але є повно речей, які мають бути обмежені.
Днями прем’єр Арсеній Яценюк заявив, що з початку року уряд позичив 9 мільярдів доларів, а повернув боргів, у тому числі за спожиті енергоносії, 14. Водночас, за його словами, загальний державний борг України за рік скоротився на один мільярд і становить трохи більше 71 мільярду доларів. Водночас упродовж року Кабінет міністрів двічі ініціював, а парламент затверджував секвестр (скорочення) бюджету.
За прогнозами українського уряду і Світового банку, за підсумками цього року падіння української економіки буде більшим за 7%, і мінімальне економічне зростання можливе не раніше другої половини 2015 року. Поліпшити цей прогноз, на думку аналітиків Світового банку, можна буде в разі, якщо Україна у цей період розпочне структурні реформи.