Київ – Рік тому на київському Майдані українці сформували волонтерські групи для підтримки Революції гідності. Пізніше, коли Росія окупувала Крим і частину територій Донбасу, навчені досвідом Майдану волонтери розпочали унікальні за розміром і форматом акції з підтримки українських учасників антитерористичної операції і переселенців. Фактично, волонтери взяли на себе функції держави із забезпечення армії, Національної гвардії, добровольчих батальйонів і військових госпіталів усім необхідним. Це визнала і влада, запросивши засновника групи «Крила Фенікса» Юрія Бірюкова до реформування системи забезпечення силовиків. Але не все і не завжди складається у волонтерів належним чином – вони самі визнають, що їм бракує досвіду управління і комунікацій. Чим можна допомогти тим, хто допомагає?
Якби не волонтери, Україна не змогла б дати відсіч ворогові, бо він напав тоді, коли державні інститути не працювали, говорить боєць одного з підрозділів Збройних сил України з позивним «Тарас». На запитання Радіо Свобода, чим конкретно допомагають йому і його побратимам волонтери, боєць відповів – усім.
Якби не волонтери, ми би просто там з голоду померли і замерзли, можна так сказати
«Всім вони нам допомагають, окрім зброї і боєприпасів! Все повністю возять волонтери. Ось, подивіться, мені вчора уперше за півроку служби в зоні АТО Міністерство оборони вперше видало форму. Бо влітку туди (в АТО) я поїхав у своєму, а все інше волонтери довозили. Все повністю від волонтерів. Якби не волонтери, ми би просто там з голоду померли і замерзли, можна так сказати», – розповів військовий.
При цьому «Тарас» визнав, що самим волонтерам теж потрібна допомога, наприклад, щоб досвідчені фахівці роз’яснили, яким чином і в якому середовищі ліпше збирати кошти, а з ким домовлятись про поставку різних товарів, потрібних для армії та переселенців, яким також допомагають волонтери.
Волонтерство і благодійність набрали в Україні небачених досі масштабів. За даними соціологів, майже 78% українців чимось допомагають бійцям та переселенцям, третина дає гроші, інші – продукти, речі, особистий час, знання, зусилля.
Цей потік громадянської активності, який створився спонтанно, нині потребує спрямування, кращої організації та вишколу.
Координатор благодійного фонду «Сузір’я Айдар» Олександр Медведєв, який займається збором коштів і товарів для батальйону «Айдар» та підрозділів Збройних сил, що беруть участь в АТО, вважає, що волонтерам бракує знань у царині логістики й управління.
Реально у людей закінчилися гроші. І перше, що потрібно для цих людей, які мають бажання допомагати, то це допомога грошоваОлександр Медведєв
«Волонтерів у нас дуже багато, вони мають бажання допомагати. Але реально у людей закінчилися гроші. І перше, що потрібно для цих людей, які мають бажання допомагати, то це допомога грошова. Тож фандрайзинг, пошук коштів, це конче важлива річ. Інше питання – як це все структуризувати, тому що є багато людей, які хочуть допомагати, і є багато волонтерів, які допомагають всім, чим можуть, усім, кому можуть. В результаті, трохи хаотично все це відбувається. Тобто, координації ніякої, тому перше, чим можуть нам партнери допомогти – це пошуком фінансів і ресурсів, а по-друге – структуризувати роботу», – наголосив Медведєв у розмові з Радіо Свобода.
Закордонний досвід для українських волонтерів
Партнер міжнародної консалтингової групи «CFC» Василь Мирошниченко як волонтер працює у кризовому медіа-центрі, утвореному у березні для інформування українських і західних ЗМІ про події в Україні. Мирошниченко вважає, що численні волонтерські групи, які забезпечують учасників АТО, поранених бійців і переселенців різними необхідними речами, не мають достатнього досвіду у логістиці, управлінні тощо. Тож назріла нагальна потреба залучити західні фонди і організації-донори для освіти українських волонтерів, вважає фахівець.
Частенько трапляється, що волонтерські групи один одного повторюють, не знаючи, що відбувається у ціломуВасиль Мирошниченко
«На сьогоднішній день існує величезна кількість волонтерських організацій, які займаються здебільшого збором коштів, збором необхідних медичних речей й інших речей для переміщених осіб і для українських солдатів, які зараз воюють на передовій. Але часто у них недостатньо знань, щоб, наприклад, зробити цей процес найкраще. І було би дуже добре, якби міжнародні гуманітарні фонди могли би, скажімо, надати таку підтримку і допомогу, яка пов’язана з відповідними знаннями. Наприклад, як побудувати логістику, як побудувати комунікацію і координацію між волонтерськими групами. Бо частенько трапляється, що волонтерські групи один одного повторюють, не знаючи, що відбувається у цілому», – пояснив Мирошниченко свою думку у розмові з Радіо Свобода.
На сьогодні, як визнають українські волонтери, вони лише налагоджують контакти із міжнародними організаціями і починають шукати можливості для набуття нових знань. Так, цими днями до Берліна (на запрошення низки благодійних фондів Німеччини) на семінар з проблем комунікацій і збору коштів відправилась перша група членів «Волонтерської сотні».
А у Києві волонтери міжнародного благодійного фонду «Твори добро» разом з експертами ООН створюють логістику для збору і передачі гуманітарної допомоги переселенцям, а також літнім людям та багатодітним родинам на Донбасі.
До нас звертаються представники міжнародних благодійних фондів та організацій, пропонують різноманітну допомогу: теплі речі і дитяче харчування для переселенців, проведення семінарів з комунікацій для волонтерівТетяна Попова
«На сьогодні до нас звертаються представники міжнародних благодійних фондів та організацій, пропонують різноманітну допомогу: теплі речі і дитяче харчування для переселенців, проведення семінарів з комунікацій для волонтерів. Але і самі волонтери, наш фонд, наприклад, готові надати колегам логістику і зорганізувати процес збору і передачі допомоги на Схід. Наразі, ми починаємо співпрацю з програмою ООН із допомоги переселенцям», – розповіла Радіо Свобода координатор фонду Тетяна Попова.