Львів – Фото піаніно перед кордоном внутрішніх військ на вулиці Лютеранській не стало б символом ненасильницького супротиву та всієї Революції гідності, якби не фотоапарат Андрія Меаковського. Без його ноутбука і запалу Косівська сотня не змайструвала б і величезний телеекран перед спезпризначенцями на вулиці Грушевського. Саме Андрія та його друзів називають адептами ненасильницького протесту на Майдані, який зрозуміла Європа і весь світ.
«Вся діяльність Громадського сектору була зосереджена на ненасильницькому спротиві. Ми розуміли класичну річ, що якщо ти вступаєш в силову конфронтацію з таким супротивником, в тебе немає шансів, тому що ресурси і сили неспівставні. Там були люди, які дійсно добре знаються на теорії мирного спротиву, на громадських організаціях. У мене ж не було ніякого досвіду громадської активності, тому мені легше було придумувати щось неочікуване», – каже програміст зі Льовова Андрій Меаковський.
Андрій Меаковський на Майдані
Саме йому та його другові Маркіяну Мациху належить ідея встановити піаніно у Києві, яке назвали «Інструментом свободи». Загалом до столиці хлопці привезли шість музичних інструментів. Один із них до сьогодні стоїть зараз біля будівлі Головпоштампу. А от перший встановили біля адміністрації президента на вулиці Лютеранській одразу після подій 1 грудня.
Ми придумали поставити піаніно, тому що це потужний символ, який для нас має дуже потужний меседж, що тут є люди мислячі, що тут є культураАндрій Меаковський
«Потрібно було реагувати на це, тому що це були перші прояви насильства з боку протестуючих і якщо пустити це на самотік, дуже швидко це все б закінчилось. Потрібно було придумати якийсь потужний символ, який знову поверне події у мирне русло. Ми придумали поставити піаніно, тому що це потужний символ, який для нас має дуже потужний меседж, що тут є люди мислячі, що тут є культура, що основна маса людей, це мирні і освічені люди», – пояснює Меаковський.
Згодом революційне піаніно заполонило світові медіа – від «Аль Джазіри» до Wall Street Journal, і створило дуже позитивний імідж Майдану у світі.
«Ми коли це робили, ми збиралися це публікувати, але ми думали, що зберемо тисячу лайків на Фейсбуку і буде класно, а вийшло, як бачимо трохи по-іншому», – тішиться Андрій.
Піаніно на Лютеранській
Наступним відомим проектом Андрія Меаковського став «телевізор» на Грушевського.
«Фактично ми зібралися вчотирьох. Був чоловік, який міг дати проектор і спеціальне проекційне полотно, були люди, які могли допомогти організаційно і був я, який в результаті і драйвив весь цей проект. І ось ці люди, підказали, що у них є знайомі столяри, які дуже люблять щось майструвати. Це виявилася славнозвісна Гуцульська сотня з міста Косів, абсолютно феноменальні люди. Вони любили і повоювати, але й щось постворювати. На той момент вони вже встигли збудувати хату на Майдані, будували другу сусідньому Донецькому намету. Ми прийшли до них із кресленням, вони сказали купити дошки і дуже швидко ідея з паперу втілилася в життя», – пригадує він.
«Ми збудували таку конструкцію, де з’єднано полотно і проектор, вставлений в коробку і транспортували його на барикаду. Там було дуже багато людей, які казали нам, що показувати. Багато записів зробили, записів пропаганди. Наприклад, материнський голос: «Синочку, не бий цих людей», але це більше нервувало. У мене ж була ідея показувати нейтральний фактаж без оціночних суджень, щоб змусити людей думати», – пояснює Андрій.
Щовечора на проекторі транслювали один з інформаційних каналів. Втім, у відповідь на новини з імпровізованого телевізора правоохоронці ввімкнули шансон. Наступного дня по інший бік барикади з’явився свій проектор, де бійцям показували російські бойовики. Андрій впевнений, ефект від телевізора був не лише односторонній. Не лише бійці, але й майданівці побачили, що будь-які ідеї можна втілювати і продовжувати діяти.
Із Майдану Андрій поїхав ще до втечі Януковича. «Для мене вже тоді все стало ясно. Мені стало зрозуміло, що нас не переможеш», – каже він.
Сьогодні ж він не бере активної участі у допомозі переселенцям чи бійцям АТО, хоча обіцяє, що включиться в роботу одразу, як побачить, що охочих допомагати критично мало. Натомість, Андрій Меаковський працює над освітніми проектами і технічно допомагає Реанімаційному пакету реформ.