Київ – В РНБО звинуватили українських журналістів у розголошенні військових таємниць. І закликали ЗМІ координувати свою роботу безпосередньо із прес-офіцерами. Чи підлягають стандарти журналістики коригуванню з огляду на «військовий час», розмірковували медіа-експерти, представники уряду й самі журналісти.
Деяка інформація щодо бойових дій на сході країни є державною таємницею, журналісти не завжди мають право на її поширення, однак нехтують цим і порушують заборони. Таку заяву зробив речник інформаційно-аналітичного центру РНБО Андрій Лисенко.
Андрій Лисенко
«Військова таємниця – це якраз той елемент державної таємниці, який не має потрапити до нашого ворога. У своїй роботі наші журналісти, як правило, керуються тим, щоб дістати як можна більше деталей... Показуються карти з грифами, показується дислокація наших підрозділів, рух наших колон, тобто видається дуже багато інформації безкоштовно для нашого ворога, який на це мав би витрачати дуже великі кошти, засоби і навіть своїх кращих співробітників», – зазначив Лисенко.
Показують те, що не можна
За словами речника РНБО, як тільки журналістів просять щось не знімати з міркувань військової таємниці, вони в результаті показують саме це.
За вами буде ганятися не Карний кодекс, а рідня того військовослужбовця, якого ви фактично поховаєте, показуючи при цьому його подвигиАндрій Лисенко
«Було редакційне завдання: написати про героя, що повернувся з глибокої розвідки. Він був у балаклаві, але журналісти дізналися його прізвище, ім’я, де народився, знайшли фото. На наступний день його сім’я отримала дзвінки від терористів із погрозами знищити всіх. І йому довелося родину вивозити. Ось де соціальна відповідальність. Інакше за вами буде вже ганятися не Карний кодекс, а рідня того військовослужбовця, якого ви фактично поховаєте, показуючи при цьому його подвиги», – застерігає Лисенко.
Наталя Лігачова
Під час інформаційної і прямої агресії Росії проти України в медіа-середовищі виникає дуже багато питань, каже головний редактор «Телекритики» Наталя Лігачова. І за її словами, однозначних відповідей на них нема.
Виникають інші питання. Наприклад, чи є місце громадянській позиції журналіста під час висвітлення військових подій?Наталя Лігачова
«Чи мають коригуватися стандарти інформаційної журналістики у з в’язку з військовими діями? Дехто вважає, що ні. А дехто, наприклад директор Могилянської школи журналістики Євген Федченко, вважає, що стандарти мають коректуватися. Оскільки територіальна цілісність, національна безпека і інтереси – понад усе. Також виникають інші питання. Наприклад, чи є місце громадянській позиції журналіста під час висвітлення військових подій?», – каже Лігачова.
Зміщення акцентів
За тих умов, в яких нині перебуває Україна, деякі наріжні положення професії таки підлягають певній корекції, переконаний голова Комісії з журналістської етики (КЖЕ) Володимир Мостовий. Водночас, медійникам важливо не «збитися з журналістики на пропаганду», каже він.
Це не АТО, це давно війна. Разом з тим, одна з основних вимог журналістської діяльності – невживання мови ворожнечі, нерозпалювання міжетнічних, міждержавних конфліктів і напругиВолодимир Мостовий
«Для нас це не конфлікт і не АТО, це давно війна. А на війні акценти і підходи до оцінки подій дещо зміщуються. Разом з тим, одна з основних вимог журналістської діяльності – невживання мови ворожнечі, нерозпалювання міжетнічних, міждержавних конфліктів і напруги», – зауважує Мостовий.
Антон Геращенко
Також в умовах агресії ще більш важливим, ніж завжди, є визначення першопричин та контексту подій, про які йдеться, говорять фахівці. Так, у Міноборони стверджують: «ворог намагається створити розкол» між силовими структурами України та суспільством. І одним із прикладів такого «тренду інформаційної війни Росії», є жовтневий мітинг солдатів-строковиків під адміністрацією президента, говорить радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко.
«В інтернеті російські спецслужби і провокатори навчилися чудово використовувати Facebook, щоб збурювати народ в Україні і зіштовхувати лобами, наприклад, правоохоронні органи й громадян. Останній приклад – мітинг солдатів-строковиків. Вже встановлено, що використовувалися мережі «Вконтакті», Facebook, щоб зібрати цих людей».
Your browser doesn’t support HTML5
Під адміністрацією президента солдати-строковики Національної гвардії вимагають демобілізації
Також, за словами Геращенка, в Нацраді з питань телебачення й радіомовлення та МВС планують звертатися до міжнародних компаній, які здійснюють супутникову трансляцію російських телеканалів на територію України, щоб ті вимкнули їх.
Тим часом у Міноборони пообіцяли: незабаром будуть створені потужні прес-служби Міноборони та Генерального штабу, а також посилено інформаційний центр у зоні АТО.