За український прапор у Білорусі б’ють більше – дисидент

©Shutterstock

У Празі на конференції, присвяченій 25-річчю Оксамитової революції, зібралися у п’ятницю дисиденти 1980-х років, діяльність яких була локомотивом повалення комунізму у Східній Європи, а також і нинішні активісти, яких події 25-річної давнини надихнули на активну діяльність у царині відстоювання демократії. Під час виступів і розмов представники двох поколінь погоджувалися, що колишні та нинішні борці за права та свободи людини, мають підтримувати один одного. І такої підтримки сьогодні чи не найбільше потребує Україна.

Учасники конференції, присвяченої 25-й річниці Оксамитової революції, активісти та борці за права свободи людини з Білорусі, Азербайджану, Польщі та інших країн визнали, що доля демократії в Україні є критичною для майбутнього не лише їхніх держав, але й для держав усієї Європи.

Зміцер Дашкевич

Білоруського дисидента Зміцера Дашкевича у 2006 році засудили до одного з половиною років ув’язнення за участь у протестах під час президентських виборів у Білорусі. Тоді правозахисна організація «Міжнародна амністія» назвала його в’язнем сумління. З того часу його судили за іншими звинуваченнями, і врешті у 2011 засудили за статтею хуліганство до двох років ув’язнення.

За словами Дашкевича, на нечисленних білоруських акціях протесту можна майже завжди побачити українські прапори, за які, до речі, «б’ють більше», сказав він. Громадський рух в Україні є для них таким собі натхненням. Разом з тим, авторитарні лідери пострадянського простору розуміють небезпеку, яку для них несе Україна сьогодні.

«Я звертаю увагу на такий біблійний приклад. Коли прийшов Ісус Христос проповідувати – перші, хто його визнавав на землі, були біси. Не пророки, не начитані люди, а біси. Існує паралель з цією ситуацією. Першими небезпеку демократичних змін, Майдану, свободи розуміють біси, які перебувають при владі десятиліттями, які омили свою владу кров’ю», – сказав Дашкевич.

Генрік Вуєц є представником покоління польських дисидентів із 1980-х років, один із засновників тамтешньої профспілки «Солідарність». Він почав свою політичну діяльність у 1960-х роках, ще студентом.

На його думку, Україна наразі має найвище значення у європейському масштабі. Якщо демократія в Україні не переможе, то втрачені будуть й інші європейські країни, де авторитарні режими є ще більш суворими, ніж Україна мала до Майдану.

Він вважає, що російський президент Володимир Путін не хоче війни. На його думку, надання автономії регіонам, підконтрольним сепаратистам, мало б заспокоїти конфлікт. Однак у жодному випадку не можна жертвувати кордоном України.

Кордон має контролюватися не Путіним, а Україною
Генрік Вуєц

«Можливо вирішити ситуацію самоврядуванням, як ми маємо це у Польщі. Але для цього кордон має контролюватися не Путіним, а Україною. Але це залежить від Росії – якщо Росія не погодиться на такий контроль кордону, тоді робити нічого», – вважає Генрік Вуєц.

На думку цього колишнього польського дисидента, санкції з боку Європейського союзу та США справді працюють. Однак, якщо прислухатися до думки деяких польських фермерів, які говорять, що «яблука є більш важливими, ніж Україна», то подібна позиція може призвести до програшу не лише України, але і Польщі та інших країн Європи, вважає колишній польський дисидент.

Від України на конференції виступив Олексій Мацука – відомий журналіст-розслідувач, автор програми Радіо Свобода «Донбас реалії», яка виходить щовівторка і щочетверга. Він розповів, що насправді відбувається на Донбасі, як важко журналістам висвітлювати ці події, і як важливо їм відчувати підтримку колег з інших регіонів України і від міжнародних ЗМІ. Мацука вважає, що в першу чергу потрібно підтримувати журналістів у малих містах.