Київ – Майдан об’єднав українців, що говорять різними мовами і сповідують різні релігії. Серед героїв Небесної Сотні були і кілька представників єврейської громади. А бійці сформованої тоді Єврейської сотні нині у складі Збройних сил і добровольчих батальйонів нині боронять Україну від сепаратистів і бойовиків на Донбасі. Багато українських євреїв щиро дивуються запитанню про те, чи можна це назвати примиренням між двома народами, але експерти говорять, що це, можливо, є його добрий початок.
Cвій день журналіст і член ради єврейських організацій Дніпропетровщини Олег Ростовцев розпочав з відвідин міського донорського центру. Як і сотні інших дніпропетровців, він здає кров для українських бійців, що воюють на Сході, у кількох сотнях кілометрів від його рідного міста. Таким є нині обов’язок кожного громадянина України, вважає пан Ростовцев.
Зараз з’явився феномен: російськомовний український націоналіст. Ми разом, українці та євреї, воювали в УПА, воювали у Радянській арміїОлег Ростовцев
«Ми не вважаємо, що в Україні є меншини – є громади. Це різні речі. Ми – єврейська громада. На мою думку, у нашій країні немає ні російської, ні української, ні єврейської чи вірменської меншини – зараз з’явився феномен: російськомовний український націоналіст. І це природно! Я не розумію, що таке примирення у цьому контексті. Ми, українці і євреї, не сварились. Хто перед ким повинен вибачатись – українці перед євреями чи навпаки? Ми разом, українці та євреї, воювали в УПА, воювали у Радянській армії. Ми разом були і героями, і скоювали злочини, як і росіяни, й білоруси і так далі. За погані речі треба нам усім вибачатись перед Всевишнім», – зазначив Ростовцев у розмові з Радіо Свобода.
Громадяни України різних національностей єднались заради порятунку країни у роки Другої світової війни, чимало українців рятували євреїв під час Голокосту. Нині громадяни України єврейської національності відстоюють незалежність і цілісність України у боях проти донбаських сепаратистів і російських вояків. Тобто, мова іде вже не про примирення, а про українсько-єврейську боротьбу за багатонаціональну державу Україну, вважає публіцист, дослідник Сергій Грабовський.
«В історії є купа взаємних претензій, але як блискуче названа книга Олександра Гогуна «Між Гітлером і Сталіним», яка дотична до стосунків між українцями й євреями. Тобто, ті всі українсько-єврейські проблеми породила ситуацію життя між двома тоталітарними режимами, які і спровокували, і посилювали конфлікти, розбіжності, непорозуміння і так далі. Відповідно, це спричинило боротьбу проти тоталітаризму спершу в роки Другої світової війни (участь євреїв в УПА), і новітня боротьба проти диктатури Януковича і новітнього російського тоталітаризму», – сказав Радіо Свобода відомий публіцист.
На солідарність євреїв, і українці відповіли солідарністю. Як зазначив Грабовський, на відміну від країн Євросоюзу, після початку військової операції Ізраїлю у секторі Газа серед українців не побільшало антисемітів. Навпаки, чимало українці підтримали дії Ізраїлю.
«Це дозволило на новому історичному щаблі повернутись до спільного українсько-єврейського порозуміння і до громадянського ліберального, сказати б демократичного, націоналізму», – стверджує експерт.
В Україні поменшало фактів антисемітського характеру – дослідження
Керівник голова Асоціації єврейських організацій і громад (Ваад) України Йосип Зісельс говорить, що феномен Майдану з’явився не просто так, бо українсько-єврейські стосунки у країні останнім часом невпинно покращувалися.
У Німеччині і Франції випадків антисемітизму у десятки разів більше. Так, у нас 13 було минулого року. А у ФРН – 1300, це у сто разів більшеЙосип Зісельс
«Ми дуже уважно проводимо моніторинг й аналізуємо антисемітські інциденти. І ми бачимо, що пік був у 2005-2007 роках, з тієї пори ми фіксуємо зниження кількості випадків: ми фіксуємо напади і випадки вандалізму. Таких випадків дуже мало, 13 за весь 2013 рік. А у Німеччині і Франції випадків антисемітизму у десятки разів більше. Так, у нас 13 було минулого року. А у ФРН – 1300, це у сто разів більше», – відзначив Зісельс.
Your browser doesn’t support HTML5
А професор Ярослав Грицак у відкритій лекції в Українському католицькому університеті категорично заперечив заяви окремих західних і російських політиків про антисемітизм українців і наявність серйозних проблем у стосунках між двома народами. Грицак навів приклад з історії, зазначивши, що серед українців чи не найбільше праведників світу, які в роки Другої світової війни рятували євреїв. На думку історика, «праведники світу зробили важливу річ – врятували нашу національну гідність».
Путін вклав багато сил і грошей, щоб зробити Одесу центром сепаратизму. Бачимо, що нічого з того не вийшлоЯрослав Грицак
«В Україні нині появилася група... українських євреїв. Не євреїв в Україні, а українських євреїв. Феномен євреїв Києва, Дніпропетровська, ситуація в Одесі. Ми знаємо, що Путін вклав багато сил і грошей, щоб зробити Одесу центром сепаратизму. Бачимо, що нічого з того не вийшло. В значній мірі, на мою думку, це сталося завдяки тому, що в Україні появилася група євреїв, які ідентифікують себе з Україною», – наголосив у своєму виступі Грицак.
Потрібна публічна дискусія щодо українсько-єврейських взаємин –експерти
Водночас, як зазначають експерти, Україні бракує дискусій щодо того, як подолати залишені історією негативи, до яких мала би залучитись і держава. Адже нацистська свастика час від часу з’являється на стінах синагог, а старі єврейські цвинтарі зазнають плюндрувань. На думку експерта Конгресу національних громад Анни Ленчовської, українцям варто вивчити досвід Польщі, де відбулось офіційне примирення поляків та євреїв.
На жаль, в українському суспільстві історія Голокосту продовжує залишатись предметом цікавості невеликого кола вчених і педагогівАнна Ленчовська
«Це примирення в Україні ще триває, і я думаю, що якраз події Майдану сприяють більшому контакту єврейської громади й української громади. Але говорити про те, що загалом цей процес примирення закінчився, не можна. Принаймні, у порівнянні з Польщею, в якій мала місце серйозна дискусія стосовно книг Гросса (дослідника Голокосту) про погроми у Польщі після Другої світової війни. На жаль, в українському суспільстві історія Голокосту продовжує залишатись предметом цікавості невеликого кола вчених і педагогів», – зазначила Ленчовська у розмові з Радіо Свобода.
На сьогодні, говорити про велику серйозну дискусію у цій суспільно важливій проблемі не доводиться. Але ситуація змінюється на краще, визнала Ленчовська.